керЁвник Науково-аналЁтичного управлЁння СекретарЁату Верховної Ради
України, кандидат економЁчних наук
Рецензенти:
АНДРІЄНКО В. Ю.,
доктор економЁчних наук
ШАМОТА В. М.,
кандидат економЁчних наук
ВисвЁтленЁ теоретичнЁ пЁдходи щодо визначення поняття "тЁньова"
економЁка у широкому та вузькому розумЁннЁ цього економЁчного явища.
ВикладенЁ основнЁ принципи структурування та розмежування внутрЁшнЁх
функцЁональних складових "тЁньової"' економЁки. ПроаналЁзованЁ тенденцЁї та
особливЁсть розвитку, а також оцЁненЁ масштаби "тЁньової" економЁки СРСР як
вихЁдної бази "тЁньових" процесЁв, що мають подальший, якЁсно новий розвиток
в умовах розбудови незалежної української держави.
Розкрита найбЁльш характерна специфЁка Ёснуючих умов, дослЁдженЁ
основнЁ тенденцЁї та джерела "живлення" розвитку "тЁньової" економЁки
України. ЗдЁйснена також аналЁтично-експертна оцЁнка реальних масштабЁв
"тЁньового" перерозподЁлу доходЁв Ёз врахуванням можливостЁ застосування
широкого спектру методик, свЁтового Ё вЁтчизняного походження та авторського
бачення шляхЁв вирЁшення цЁєй проблеми.
Значна увага придЁляється розробцЁ широкого спектра диференцЁйованих
економЁко-правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв Ё рекомендацЁй щодо
формування та реалЁзацЁї законодавчої стратегЁї Верховної Ради України, яка
має бути спрямована на обмеження масштабЁв "тЁньових" вЁдносин Ё "тЁньових"
форм економЁчної дЁяльностЁ та на цивЁлЁзовану легалЁзацЁю суспЁльне
корисних секторЁв "тЁньової" економЁки.
Розраховано на народних депутатЁв України, економЁстЁв-науковцЁв,
фахЁвцЁв органЁв законодавчої Ё виконавчої влади, пЁдприємцЁв, яких не
влаштовують умови кримЁнально-тЁньового оточення, їх бЁзнесової дЁяльностЁ,
працЁвникЁв державних правоохоронних органЁв, профспЁлкових дЁячЁв, а також
всЁх чесних громадян, яким небайдужа подальша доля та мЁжнародний авторитет
незалежної України.
ISBN 966-7288-34-X
Є В. О. Мандибура, 1998
ПЕРЕДМОВА
СитуацЁя, що склалася на цей час в УкраїнЁ внаслЁдок
масштабно-вибухового поширення такого явища, як "тЁньова" економЁка,
потребує глибоких Ё комплексних наукових дослЁджень цього найбЁльш
своєрЁдного феномена перехЁдної (Ё не тЁльки перехЁдної) економЁки.
СпрощенЁ, поверхневЁ суспЁльнЁ уявлення щодо реальних масштабЁв Ё
якЁсних особливостей такого складного системного явища, яким є "тЁньова"
економЁка, мають досить негативний вплив на ситуацЁю, що склалася у цЁй
сферЁ.
З одного боку, це потенцЁйно призводить до формування у державнЁй
полЁтицЁ легковажних настроїв своєрЁдного "шапко-закидацтва", коли здається,
що для досягнення успЁхЁв на цьому надважкому суспЁльному напрямЁ досить
провести разову "кавалерЁйську атаку", яка принесе миттєвий успЁх. З Ёншого
боку, зазначене сприяє поширенню своєрЁдного синдрому економЁчної
"манЁловщини", коли вважається, що весь негатив, який накопичився у
"тЁньовЁй" сферЁ, може якось сам по собЁ "розсмоктатися" Ё навЁть
автоматично трансформуватись у дещо економЁчно позитивне. За кЁнцевими
наслЁдками, Ёснування зазначених крайнощЁв у пЁдходах до пошуку шляхЁв
розв'язання цЁєї проблеми тЁльки сприяє подальшому масштабуванню процесЁв
"тЁнЁзацЁї" економЁки та пролонгує на майбутнє зростання ускладнень, що
пов'язанЁ з позитивним вирЁшенням цього питання.
НегативнЁ суспЁльнЁ наслЁдки також можуть мати мЁсце Ё в разЁ
реалЁзацЁї владними структурами так званої "ЁмЁтацЁйно-про-фанацЁйної"
полЁтики боротьби з найбЁльш "чорними" проявами "тЁньових" процесЁв. Тобто,
коли владнЁ дЁї, в основному, спрямовуються на формально-поверхневе
вирЁшення завдань подолання кримЁнально-економЁчної злочинностЁ (у першу
чергу корупцЁї),
Ё якЁ, в основному, зводяться до використання вЁдпрацьованих
бюрократЁєю механЁзмЁв суспЁльного "окозамилювання", що проявляються,
скажЁмо, у манЁпулюваннЁ статистикою зростання динамЁки "викриття" та
"покарання" дрЁбного "тЁньового планктону" Ё мЁлкої кримЁнально-економЁчної
"сошки". При цьому, як правило, цЁ дЁї не виходять на рЁвень мафЁозного
"генералЁтету" та їх владних покровителЁв Ё не торкаються базових глибинних
джерел живлення "чорного" ринку. Тому саме така полЁтика спроможна лише
загнати хворобу у глиб та сприяти з часом доведенню ситуацЁї до стану
вибухово-небезпечної екстремальностЁ.
Невраховування реально Ёснуючих масштабЁв "тЁньової"" економЁчної
дЁяльностЁ призводить також до значного перекручення макроекономЁчних
показникЁв, що у кЁнцевому наслЁдку впливає на допущення серйозних помилок
при аналЁзЁ, прогнозуваннЁ та моделюваннЁ соцЁально-економЁчної ситуацЁї.
Особливо це вЁдчутно в процесЁ реалЁзацЁї сучасної монетарної полЁтики
НацЁонального банку України.
СлЁд також зазначити, що не осмисливши того, що вЁдбувається у
"тЁньовЁй" економЁцЁ, фактично неможливо розЁбратися з Ёснуючими тенденцЁями
та повною мЁрою оцЁнити реальнЁ процеси, якЁ вЁдбуваються у легальнЁй, або
"свЁтлЁй", економЁцЁ. Тобто без останнього неможливо достатньо точно
спрогнозувати перспективи подальшого соцЁально-економЁчного розвитку країни.
На цей час бЁльшЁсть спецЁалЁстЁв, якЁ дослЁджують питання, що
пов'язанЁ Ёз функцЁонуванням "тЁньової" економЁки, вказуючи на причини та
форми її проявЁв, визначаючи масштаби поширення, в цЁлому недооцЁнюють її
справжнього руйнЁвного впливу як на поточний стан, так й на перспективи
загальноекономЁчного розвитку країни. У той же час "тЁньова" економЁка була
Ё залишається однЁєю з найгострЁших проблем сучасного соцЁально-економЁчного
життя країни, що у багатьох своїх проявах є аналогЁчною, скажЁмо, проблемЁ
подолання забруднення навколишнього середовища або СНІДу.
У зв'язку Ёз цим виникає низка питань, як теоретичного, так Ё
практичного характеру, без чЁткої та максимально об'єктивної вЁдповЁдЁ на
якЁ економЁчна полЁтика як у короткотермЁновому, так Ё у довгостроковому
планЁ приречена на неефективнЁсть, а у багатьох випадках Ё на повний провал.
Серед цих питань найбЁльш важливими є наступнЁ. Що собою являє
"тЁньова" економЁка? ЯкЁ чинники та стимули генерують Ё якЁ основнЁ джерела
живлять "тЁньову " економЁку? Яка її ЁнституцЁональна структура? Як
максимально точно оцЁнити масштаби "тЁньової" економЁки, а також питому вагу
її структурних складових? Чи необхЁдно враховувати, а якщо необхЁдно, то
яким чином слЁд враховувати обсяги "тЁньової" економЁки у структурЁ валового
внутрЁшнього продукту країни (ВВП)? Яка роль Ё наслЁдки дЁяльностЁ
"тЁньового" сектора економЁки та його окремих структурних складових в
нацЁональному господарствЁ та суспЁльно-полЁтичному життЁ країни? ЯкЁ
причини у минулому сприяли Ё на цей час продовжують генерувати значне
зростання "тЁньової" економЁки України? У чому полягають характернЁ
особливостЁ та якЁснЁ вЁдмЁнностЁ вЁтчизняних "тЁньових " процесЁв у
порЁвняннЁ з аналогЁчними явищами, що мають мЁсце в умовах країн з
розвинутими ринковими вЁдносинами?
ВЁдповЁдь на цЁ питання може надати структурам державної влади реальну
можливЁсть пЁдвищити рЁвень об'єктивностЁ щодо визначення найбЁльш
перспективних заходЁв, спрямованих на посилення ефективностЁ застосування
конкретних пЁдходЁв, методЁв Ё механЁзмЁв соцЁально-економЁчного та
правового впливу держави (диференцЁйовано до функцЁй кожної з гЁлок влади)
на подальшу долю цього специфЁчного економЁчного укладу. Тобто системнЁ
науковЁ розробки у цЁй сферЁ можуть сприяти розширенню можливостей щодо
забезпечення необхЁдної оп-тимЁзацЁї напрямЁв соцЁально-економЁчної полЁтики
держави, що мають бути спрямованЁ або на повну лЁквЁдацЁю, або на часткове
обмеження, або на повну легалЁзацЁю тої чи Ёншої структурної складової
"тЁньової" економЁки в залежностЁ вЁд рЁвня її суспЁльно-економЁчного
значення, а також вЁд реальної оцЁнки ступеня соцЁальної небезпеки її
подальшого функцЁонування та розвитку. АналЁтичнЁ наробки з цього питання
дозволять оцЁнити можливостЁ комплексного застосування певної комбЁнацЁї
зазначених пЁдходЁв у тих чи Ёнших пропорцЁях диференцЁйовано до кожної
складової системи "тЁньових" вЁдносин, що у кЁнцевому пЁдсумку сприятиме
максимальному прискоренню реалЁзацЁї кЁнцевої мети суспЁльної трансформацЁї
-- створенню цивЁлЁзованої, прозорої, соцЁальне орЁєнтованої ринкової
економЁки.
Враховуючи багатограннЁсть якЁсних проявЁв Ё вЁдносин "тЁньової""
економЁки, можливЁсть її проникнення у всЁ сфери господарської та
комерцЁйної дЁяльностЁ, державного управлЁння й суспЁльного життя в цЁлому,
а також, розумЁючи її реальний вплив на соцЁальну стабЁльнЁсть та економЁчну
безпеку держави, ця сфера суспЁльних вЁдносин повинна стати окремим об'єктом
комплексних дослЁджень економЁстЁв, юристЁв, полЁтологЁв та Ёнших фахЁвцЁв.
При цьому важливо, щоб найбЁльш прагматичнЁ та плЁднЁ теоретичнЁ
наробки, як вЁтчизняних вчених, так Ё свЁтової науки були максимально повно
врахованЁ у процесЁ формування законодавчої стратегЁї, спрямованої на
обмеження "тЁнЁзацЁї" економЁки України. Особливо це стосується процесу
лЁквЁдацЁї тих Ёснуючих зон правового вакууму, наявнЁсть яких провокує
поширення процесЁв економЁчної "тЁнЁзацЁї" й кримЁналЁзацЁї. ЗначнЁ
прогалини, що Ёснують на цей час у чинному законодавствЁ, не дають
можливостЁ, навЁть за умови виявлених конкретних (кримЁнальних за свЁтовими
стандартами) злочинЁв у сферЁ ринкових вЁдносин, притягувати до
вЁдповЁдальностЁ порушникЁв, тому сприяють груповЁй Ё особистЁй
безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, що на цей час в УкраїнЁ носить особливо
масовий характер.
Отже, чим швидше держава буде спроможна занурити власну економЁку, яка
реформується, та безпосередньо всЁх суб'єктЁв ринкових вЁдношень у нове,
достатньо розвинене Ё ретельно опрацьоване нормативно-юридичне середовище,
тим бЁльше можливостей з'явиться у суспЁльства щодо встановлення контролю
над "тЁньовими" процесами та подолання найбЁльш небезпечних
кримЁнально-чорних складових "тЁньової"" економЁки.
Враховуючи сказане, у запропонованому аналЁтичному дослЁдженнЁ поряд з
питаннями вивчення теоретичних характеристик "тЁньової"" економЁки та
аналЁзом характерних особливостей Ё загальних масштабЁв її проявЁв в умовах
вЁтчизняного сьогодення, ставиться мета окреслити основнЁ напрями та
визначити найбЁльш характернЁ особливостЁ комплексної реалЁзацЁї правової
полЁтики у вирЁшеннЁ зазначеного питання. Також на базЁ максимального
врахування свЁтового досвЁду ставиться мета сформулювати й надати конкретнЁ
пропозицЁї, реалЁзацЁя яких (в першу чергу законодавчою гЁлкою влади) вже у
найближчЁй перспективЁ може сприяти пЁдвищенню ефективностЁ правового впливу
на процеси подолання "тЁнЁзацЁї'" економЁки України.
1. "ТІНЬОВА" ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
/. /. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньової" економЁки та визначення ТЁ'
структурних складових
Як суспЁльне явище "тЁньова" економЁка притаманна усЁм країнам
незалежно вЁд моделЁ та рЁвня їх соцЁально-економЁчного розвитку.
Практика засвЁдчує, що доки Ёснуватиме державна форма органЁзацЁї
суспЁльного життя, а держава у той чи Ёнший правовий спосЁб впливатиме на
економЁчний розвиток шляхом реалЁзацЁї бюджетної, податкової,
грошово-кредитної, валютної полЁтики тощо, доти зберЁгатиметься й "тЁньова"
економЁка. Суттєво може змЁнюватись лише її питома вага, роль, яку вона
вЁдЁграє у суспЁльному життЁ, а також механЁзми її взаємодЁї з легальною
економЁкою та "кольорова палЁтра", що має "тЁньова" економЁка -- вЁд
свЁтло-сЁрої до криваво-чорної.
Проте науковЁ дослЁдження "тЁньової"" економЁки пов'язанЁ з чималими
труднощами як теоретичного, так Ё практичного характеру. Це пояснюється тим,
що "тЁньова" економЁка являє собою значно складнЁший об'єкт дослЁдження, нЁж
економЁка офЁцЁйна, "свЁтла".
Вагомою проблемою, що ускладнює дослЁдження "тЁньової"" економЁки, є
суттєва нестача, а нерЁдко Ё повна вЁдсутнЁсть необхЁдних
ЁнформацЁйно-статистичних даних. ДослЁдженням перешкоджає або кон'юнктурне
вЁдомче приховування необхЁдної наявної ЁнформацЁї, або фактична
неможливЁсть застосування загальноприйнятих пЁдходЁв до предметного
дослЁдження суб'єктЁв Ё об'єктЁв системи "тЁньових" економЁчних вЁдношень та
характерних особливостей функцЁонування внутрЁшнЁх структур Ё складових
механЁзмЁв зазначеного економЁчного укладу.
Саме в "тЁньовому" секторЁ економЁки система соцЁально-економЁчних
вЁдносин характеризується значно бЁльшою складнЁстю та хитросплетЁнням їх
найрЁзноманЁтнЁших типЁв Ё форм. СкладнЁсть дослЁдження виробничих вЁдносин
"тЁньової" економЁки трансформацЁйного перЁоду в УкраїнЁ також зумовлена
масштабною ЁнтеграцЁєю в нЁй як сукупностЁ вЁдносин дрЁбного товарного
виробництва Ё обмЁну, так Ё рЁзних за рЁвнем капЁталЁзацЁї приватних
вЁдносин (монопольно-капЁталЁстичних та монопольно-кримЁнальних Ё, нарештЁ,
вЁдносин державно-бюрократичного пЁдприємництва).
Проте, будь-якЁ мЁркування щодо "тЁньової"" економЁки не мають нЁякого
сенсу, якщо попередньо вЁдсутнє чЁтке понятЁйне розумЁння про що саме
йдеться.
Насамперед звертає на себе увагу Ёснуюче рЁзномаїття термЁнЁв, що
використовуються для визначення поняття "тЁньової"" економЁчної дЁяльностЁ.
Із захЁдної лЁтератури до нашого внутрЁшнього вжитку їх перекочувало не
менше дюжини: "тЁньова економЁка", "неформальна економЁка", "скрита
(прихована) економЁка", "неофЁцЁйна економЁка", "вторинна економЁка", "чорна
економЁка", "таємна економЁка", "пЁдпЁльна економЁка", "нелегальна
економЁка", "контрекономЁка", "друга економЁка", "паралельний ринок",
"чорний ринок" тощо. Такий багаточисельний набЁр термЁнЁв не є випадковим Ё
вЁдображає не стЁльки вЁдсутнЁсть єдностЁ щодо понятЁйного розумЁння сутЁ
зазначеного питання, скЁльки вЁддзеркалює рЁзнЁ аспекти Ё структурнЁ
складовЁ "тЁньової" економЁки, а також пЁдкреслює внутрЁшню якЁсну
складнЁсть цього феноменального явища суспЁльного життя, що, як зазначалось,
притаманний всЁм країнам.
Як органЁчна складова економЁки будь-якого суспЁльства, "тЁньова"
економЁка являє собою господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, яка внаслЁдок
певних причин (Ёнколи Ё Ёсторично виправданих), прагне уникнути державного
облЁку та контролю. При цьому мЁж офЁцЁйною економЁкою та її тЁнню є досить
"розмита" зона, Ё критерЁї видЁлення "тЁньової" економЁки у порЁвняно
локальний сектор господарювання мають переважно не стЁльки економЁчний,
скЁльки соцЁально-правовий характер.
СпосЁб суспЁльного виробництва має визначальний вплив як на
характеристики, що визначають якЁснЁ особливостЁ тЁньової економЁки в
цЁлому, так Ё на її внутрЁшнЁ структурнЁ компоненти. Так, в основЁ появи та
розвитку тЁньового господарського укладу, що вЁдповЁдає системЁ вЁдносин
ринкової економЁки (коли її розвиток мав еволюцЁйний, а не революцЁйний
характер), лежать об'єктивнЁ суперечностЁ, що виникають мЁж
короткотермЁновими цЁлями економЁчних агентЁв (ЁндивЁдЁв, домашнЁх
господарств та приватних фЁрм) Ё довготермЁновими макроекономЁчними
завданнями суспЁльства.
З методологЁчної точки зору суттєвим є питання з'ясування
ЁнституцЁональної структури "тЁньового" сектора. "ТЁньова" економЁка не є
якЁсно однорЁдною як за своїми структурними складовими, так Ё за кЁнцевими
наслЁдками їх впливу на соцЁально-економЁчнЁ процеси та вЁдносини. Тому дуже
важливо максимально чЁтко визначити її структуру, тобто з'ясувати, якЁ
найбЁльш характернЁ види економЁчної дЁяльностЁ можуть включатися до складу
"тЁньової" економЁки, а якЁ нЁ.
Практика засвЁдчує, що структуризацЁя "тЁньової" економЁки є процесом
перманентним та якЁсно рЁзноманЁтним для всЁх Ёснуючих моделей суспЁльного
розвитку. У той же час за умов рЁзних соцЁально-полЁтичних систем Ёснують
рЁзнЁ методологЁчнЁ пЁдходи як до загального окреслення обсягЁв "тЁньової""
економЁки, так Ё до структурування її внутрЁшнЁх складових'.
Зупинимося на традицЁйнЁй класифЁкацЁї, яку застосовують науковцЁ в
країнах розвинутої ринкової економЁки для визначення поняття "тЁньова"
економЁка.
Так, в ЁноземнЁй лЁтературЁ термЁн "прихована економЁка"
використовується для характеристики "неоголошеної", але законної за своїм
характером дЁяльностЁ, яка йде вкупЁ з нелегальним пЁдприємництвом. Головне
тут полягає у неможливостЁ
1 НеобхЁдно зазначити, що системне, наукове дослЁдження питань
"тЁньової" економЁки постЁйно проводиться в країнах розвинутого ринкового
господарства. Так, наприкЁнцЁ 70-х - початку 80-х рокЁв парламентами Ё
урядами ряду країн були створенЁ спецЁальнЁ робочЁ групи щодо системного
вивчення "тЁньової" економЁки. З 1984 року така група почала функцЁонувати в
АвстрЁї. Вона вивчала сфери Ёснування, обсяги Ё тенденцЁї розвитку
"тЁньової" економЁки. АналогЁчнЁ роботи почали виконували фахЁвцЁ ФранцЁї,
ВеликобританЁї, ПортугалЁї, НЁдерландЁв та Ёнших країн Європейської
спЁльноти. Конгресом США постЁйно видЁляються значнЁ асигнування науковим
органЁзацЁям Ё окремим дослЁдникам на поглиблення дослЁджень цЁєї проблеми.
Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Тоневая зкономика: методьЁ анализа й
оценки (обзор работ западньїх зкономис-тов). - М.: ЦЗМИ АН СССР. - 1987. -
С. 43.
врахування офЁцЁйною статистикою обсягЁв виробництва доданої вартостЁ
цього сектора економЁки в структурЁ валового внутрЁшнього продукту та в
ухиленнЁ суб'єктЁв пЁдприємницької дЁяльностЁ вЁд участЁ у податковЁй
системЁ держави.
ТермЁни "неформальна" або "неорганЁзована", "нерегла-ментована"
економЁка застосовуються для характеристики економЁчних процесЁв та
вЁдносин, що вЁдбуваються при досить слабкому втручаннЁ у них офЁцЁйних
економЁчних структур держави, або взагалЁ поза межами будь-якого державного
облЁку Ё контролю.
ОскЁльки така розкиданЁсть понять не досить зручна, то багато
дослЁдникЁв використовують бЁльш однозначний пЁдхЁд, побудований на
правовому критерЁї, згЁдно з яким економЁка дЁлиться на двЁ частини: на
легальну (тобто "бЁлу", "свЁтлу") Ё "тЁньову" (приховану). Остання в свою
чергу включає напЁвлегальну ("сЁру"), нелегальну Ё кримЁнальну або "чорну"
економЁку. Тобто за таким пЁдходом вони суттєво звужують зону "тЁньової"
економЁки, що визначається проявами протизаконностЁ суб'єктЁв виробничих
вЁдносин у виробничЁй та комерцЁйнЁй дЁяльностЁ.
ПЁдсумовуючи наведене, зазначимо, що при визначеннЁ змЁсту поняття
"тЁньова" економЁка необхЁдно враховувати, що воно може мати як широке, так
Ё вузьке розумЁння. У "широкому" розумЁннЁ' до складу "тЁньової" економЁки
можуть бути вЁднесенЁ всЁ види "неврахованої", "нерегламентованої",
"прихованої"" та "законспЁрованої" економЁчної дЁяльностЁ незалежно вЁд
того, чи є вони протиправними, чи нЁ (див. мал. 1, сектори 2, 3 Ё 4). У
вузькому розумЁннЁ поняття "тЁньова" економЁка обмежується виключно тими
видами економЁчної дЁяльностЁ та вЁдповЁдними вЁдносинами, якЁ за своїм
змЁстом є або протиправними, або суспЁльне небезпечними /що на практицЁ не
завжди спЁвпадає/ (див. мал. 1, сектор 4).
Умовна схема структурних складових економЁки та її "тЁньових"
компонентЁв
' Так, наприклад, Є. Фейг (США) включає до складу "тЁньової" економЁки
всю економЁчну дЁяльнЁсть, що за тих чи Ёнших причин не враховується
офЁцЁйною статистикою Ё не включається до складу валового нацЁонального
продукту. (Див.: Николаева М. Й., Шевляков А. Ю. Теневая зкономика: мето-дьЁ
анализа й оценки (обзор работ западньїх зкономистов). - М.: ЦЗМИ АН СССР.-
1987.-С.4.
Мал. 1
1. "ОфЁцЁйна" ("легальна", "свЁтла", "традицЁйна") економЁка. 1. Сектор
"домашнЁх" господарств (сектор натурально-
го самозабезпечення населення).
3. "Неформальний" сектор (сектор "нерегламентованої'" дЁяльностЁ:
дрЁбне виробництво, послуги Ё торгЁвля), "свЁтло-сЁрий" сектор економЁчної
дЁяльностЁ.
4. ТЁньова економЁка.
4.1. "Темно-сЁрий" сектор тЁньової економЁки (законспЁрований сектор
легЁтимних видЁв економЁчної дЁяльностЁ.
4.2. "Чорний" (в тому числЁ кримЁнальний, "криваво-чорний") сектор
тЁньової економЁки.
4.3. ДиверсифЁкованЁ частки "чорної" економЁки.
До "тЁньової" економЁки в широкому розумЁннЁ цього поняття можуть бути
включенЁ сектори 2 (частково), 3 Ё 4. До "тЁньової" економЁки у вузькому
розумЁннЁ включається тЁльки сектор 4 Ёз зазначеними внутрЁшнЁми
структурними складовими (4.1, 4.2 Ё 4.3).
10
11
Сектор домашнЁх господарств (сектор натурального самозабезпечення
населення), що виробляє товари та послуги, якЁ споживаються всерединЁ
домашнЁх господарств. НайважливЁшою характерною ознакою цього сектора є те,
що матерЁальнЁ блага та послуги, що тут виробляються, не продаються, тобто
не є об'єктами ринкових вЁдносин.
Тому вЁдсутнЁсть ринкових транзакцЁй робить оцЁнку вартЁсних обсягЁв
виробництва товарЁв та послуг в домашнЁх господарствах надзвичайно важким
завданням. В усЁх країнах, що мають ринкову економЁку, робота у домашнЁх
господарствах практично повнЁстю виключається з розрахункЁв обсягЁв валового
внутрЁшнього продукту або враховується умовно Ё в дуже обмежених обсягах.
ОкрЁм домашньої працЁ, в країнах, що розвиваються або знаходяться у
станЁ трансформацЁї, продукцЁя, що отримана вЁд роботи на присадибнЁй,
приватнЁй чи оренднЁй земельнЁй дЁлянцЁ, має велике значення для виживання
та вЁдтворення сЁм'ї.
ВЁдносини обмЁну, що можуть виникати мЁж домашнЁми господарствами цього
економЁчного сектору, мають скорЁше характер своєрЁдного бартерного обмЁну
життєвими благами Ё послугами, нЁж є дЁйсно ринковими операцЁями товарної
реалЁзацЁї, що вЁдбуваються на вартЁснЁй основЁ.
Неформальний сектор економЁки ("свЁтло-сЁра" економЁка) складається з
дрЁбних виробникЁв та їх найманих робЁтникЁв разом Ёз самостЁйними
виробниками товарЁв та послуг (наприклад, транспортних, будЁвельних,
ремонтних тощо), а також комерсантЁв-посередникЁв. ДЁяльнЁсть вуличних
торговцЁв є найбЁльш поширеним Ё видимим проявом дЁяльностЁ неформального
сектора, хоч продукцЁя малих майстерень та ремЁсникЁв, що досить часто
працюють у домашнЁх умовах, має на цей час в країнах ринкової економЁки
значно бЁльшЁ обсяги, нЁж в УкраїнЁ.
Неформальний сектор, на вЁдмЁну вЁд сектора домашнЁх господарств,
пов'язаний з купЁвлею-продажем товарЁв та послуг, тобто вЁн обов'язково
повинен бути врахований у складЁ ВВП. СлЁд зазначити, що цей сектор у
багатьох країнах, що розвиваються або тих, якЁ знаходяться у станЁ ринкової
трансформацЁї, на цей час практично не враховується. Основною причиною тут
12
є велика чисельнЁсть дуже дрЁбних об'єктЁв дослЁдження та податкового
контролю, а також занадто мЁзерний обсяг персонЁфЁкованих доходЁв, що
отримує бЁльшЁсть суб'єктЁв цього сектора, Ё якЁ за сукупною величиною
фактично не перевищують Ёснуючої нульової ставки податку на (мЁсячнЁ чи
рЁчнЁ) доходи громадян. При цьому виробленЁ цим сектором товари Ё послуги за
своєю споживчою якЁстю є легальними, Ё загалом при їх виробництвЁ Ё дрЁбнЁй
реалЁзацЁї ринковий "планктон" не порушує закони. Правда, в багатьох
країнах, що розвиваються, є закони про лЁцензЁї, ЁншЁ норми, що можуть
Ёгноруватися при операцЁях у неформальному секторЁ. Але вЁрним є й те, що в
бЁльшостЁ випадкЁв властЁ докладають дуже мало зусиль для впровадження цих
законЁв у життя, оскЁльки це пов'язано перш за все Ёз низьким рЁвнем
доходЁв, що отримують суб'єкти пЁдприємницької дЁяльностЁ неформального
сектора економЁки, Ё якЁ для держави не можуть бути суттєвим джерелом
наповнення бюджету.
"Темно-сЁрий" сектор "тЁньової" економЁки пов'язаний з бЁльш серйозними
порушеннями дЁючих законЁв (наприклад, про реєстрацЁю пЁдприємницької
дЁяльностЁ та найманої робочої сили; ухилення вЁд сплати податкЁв Ёз значних
доходЁв; про мЁнЁмальну заробЁтну плату; про охорону працЁ та соцЁальне
забезпечення). Тобто це сектор свЁдомо прихованих видЁв дЁяльностЁ. РозмЁри
такої дЁяльностЁ останнЁм часом значно зросли в багатьох розвинених країнах.
Це явище отримало багато назв: вЁд "чорної економЁки" в європейських країнах
до "пЁдземної" ("underground" або "subterranean") в США. ОцЁнка розмЁрЁв
цього сектора особливо складна, оскЁльки порушники законЁв ретельно
приховують ЁнформацЁю. У деяких країнах продукцЁю "тЁньового" сектора
враховують в нацЁональному доходЁ, хоча цЁ оцЁнки базуються не на точнЁй
статистицЁ, а не експертних оцЁнках. Зростання розмЁрЁв цього сектора в
багатьох країнах дуже турбує органи влади саме через великЁ втрати в
офЁцЁйних цифрах нацЁонального доходу. Тому основнЁ зусилля влади
спрямовуються на забезпечення повноти сплати податкЁв, запобЁгання порушень
законодавства, а не на припинення випуску продукцЁї. ПродукцЁя цього сектора
легальна, проте виробництво Ё/або розподЁл товарЁв та послуг завжди мають
протиправнЁ Ё навЁть кримЁнальнЁ ознаки.
13
"Чорний" (в т. ч. кримЁнальний) сектор "тЁньової" економЁки має своє,
притаманне тЁльки йому амплуа. Тобто вЁн має справу з виробництвом,
розподЁлом, обмЁном Ё споживанням соцЁальне небезпечних та руйнЁвних для
розвитку особистостЁ продукцЁї та послуг, до яких перш за все вЁдносяться:
крадЁжки Ё перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупцЁя, "вЁдмивання" та
фальшування грошей, "кЁллерськЁ послуги", торгЁвля живим товаром тощо. Тому
природним є те, що надвисокЁ протиправнЁ доходи цього сектора уникають
участЁ у податковЁй системЁ. Однак владу бЁльше цЁкавить припинення
виробництва товарЁв та послуг цього сектора, нЁж сплата податкЁв вЁд них.
ПродукцЁя Ё доходи вЁд кримЁнального сектора не повиннЁ включатися до
нацЁонального доходу (хоч, виявляється, це стосується не всЁх видЁв
кримЁнальної дЁяльностЁ).
ФункцЁонування "чорної"" (кримЁнальної) економЁки в автономному режимЁ
не є типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичнЁ структури, вона змушує
працювати на себе потужну складову адмЁнЁстративної системи управлЁння
державою.
Особливо необхЁдно вЁдзначити, що "чорна" економЁка має тенденцЁю до
постЁйної диверсифЁкацЁї у "свЁтлу" (традицЁйну) економЁку, бруднить
легальнЁ виробничЁ вЁдносини. ЯкЁсною особливЁстю диверсифЁкованих "метастаз
чорної економЁки" є те, що вони функцЁонують Ё живляться виключно за рахунок
легальної сфери економЁки. Ця частина "чорної тЁнЁ" являє собою економЁчну
основу вЁдтворення корумпованої економЁки та її суб'єкта -- корумпованої
бюрократЁї, що за певних умов стає структурою мафЁї. Тому зазначене явище
потребує системних наукових дослЁджень, що особливо актуальнЁ для умов
країн, якЁ знаходяться у станЁ ринкової трансформацЁї.
До проявЁв диверсифЁкованих часток "чорної" економЁки можна, перш за
все, вЁднести всЁ види корупцЁї (аж до вЁдносин бюрократичного бартеру, що
отримав у народЁ назву "блат", Ё який базується на вЁдносинах, побудованих
на принципЁ: ти -- менЁ, я -- тобЁ). До них також вЁдносяться всЁ прояви
використання та привласнення державної, кооперативної, акцЁонерної,
корпоративної та Ёнших Ёнтегрованих форм власностЁ, у тому числЁ й
фЁнансових ресурсЁв держави, як для особистого збагачення
14
окремих фЁзичних осЁб, у розпорядженнЁ та користуваннЁ яких вони
знаходяться (перш за все чиновникЁв), так Ё для наживи суб'єктЁв
кримЁнальної злочинностЁ та мафЁозних кланЁв, джерела доходЁв яких пов'язанЁ
з використанням вищезазначених методЁв.
1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньової" економЁки в умовах
адмЁнЁстративно-командної системи господарювання
АналЁз "тЁньової" економЁки України, її якЁсних особливостей, багато в
чому успадкованих вЁд системи директивно-планових вЁдносин, не може бути
достатньо повним без узагальнення Ёсторичного досвЁду. Тобто, цей аналЁз,
пердусЁм повинен базуватися на вивченнЁ ретроспективи розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁї", що вЁдбувалися в економЁцЁ колишнього СРСР.
Це важливо зробити ще й тому, що на цей час має мЁсце досить хибна
точка зору, що сучасну "тЁньову" та кримЁнальну економЁку, а також сучасну
"мафЁю" породила Ёснуюча влада, Ё цьому як каталЁзатор сприяв виключно
процес ринкової трансформацЁї.
Некон'юнктурний погляд на наше не зовсЁм далеке минуле насправдЁ
засвЁдчує, що це далеко не так. Масштабна "тЁнЁзацЁя" економЁки та вихЁд на
арену економЁчного кримЁналЁтету в СРСР припадає на середину 60-х -- початок
70-х рокЁв, а вже наприкЁнцЁ 80-х -- тЁньовий оборот її
господарсько-комерцЁйної дЁяльностЁ за експертними оцЁнками перевищував
навЁть бюджети деяких союзних республЁк. Таким чином, не витримала "Ёспиту"
часом Ё досить поширена теза, що органЁзована злочиннЁсть та кримЁнальна
економЁка не можуть виникнути та Ёснувати за умов тоталЁтарної держави, яка
за логЁкою не повинна допускати подЁлу влади нЁ з ким Ёншим.
Вивчаючи ретроспективу дослЁджень "тЁньової"" економЁки та її
структурних складових в СРСР, передусЁм необхЁдно зазначити, що першЁ
науковЁ наробки з цього питання започаткували вченЁ Заходу'.
Див.: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption //
Soviet Economy in a Time of Change: A Compendium of Papers Submitted to the
Joint
15
У своїх роботах, якЁ стосувалися цього явища, на початковЁй стадЁї
дослЁджень вони використовували дещо Ёнший термЁн -- "друга" економЁка. Так,
ранЁше Ёнших про це явище сказав К. С. Керол, який надрукував у No 1 журналу
"Нью стейтсмен" за 1971 p. статтю "БесЁди в РосЁї"".
СлЁд пЁдкреслити, що в радянськЁй економЁчнЁй лЁтературЁ спочатку також
використовувався термЁн "друга" (вторинна) економЁка" . На це в своїх
роботах вказував Г. Гроссман, згадуючи, до речЁ, Ё про застосування у тому ж
понятЁйному змЁстЁ Ёнших термЁнЁв, таких як "контрекономЁка", "неофЁцЁйна
економЁка", "паралельний ринок", "приватне пЁдприємництво", "економЁка
чорного ринку" тощо.
У надрукованЁй в 1984 роцЁ статтЁ Ф. Фельдбругге у заголовку був вже
винесений термЁн "тЁньова" економЁка, але за текстом вЁн цЁлком
ЁдентифЁкувався Ёз термЁном "друга" економЁка2. БЁльше того, пЁдкресливши на
початку статтЁ повне спЁвпадЁння обох понять, автор у подальшому вЁддавав
перевагу традицЁйному визначенню -- "друга" економЁка3.
Радянська наукова та суспЁльно-полЁтична лЁтература на початку 80-х
рокЁв фактично майже повнЁстю вЁдмовилась вЁд вживання термЁну "друга"
економЁка, на змЁну якому прийшов термЁн "тЁньова" економЁка. У такому
розумЁннЁ вона Ёз самого початку проголошувалась абсолютно негативним
явищем, що повинно бути лЁквЁдовано.
ЗахЁдна наукова лЁтература широко використовувала зазначенЁ термЁни
дещо в Ёнших, нЁж було прийнято в СРСР, значеннях. Це пояснювалося тим, що
аналЁтики Заходу виходили Ёз того, що в СРСР, з одного боку, Ёснувала
вЁдповЁдна модель
Economic Committee Congress of the United States, vol. 2. 1979 October
10. Washington: VS Gov.Printing Off. 1979; - P. 844; Rummer W. Structural
Imbalance in the Soviet Economy// Problems of Communism. 1984. July-August,
vol. 33 No 4. -P. 26; Feldbrugge F. J. M. Goverment and Shadow Economy in
the Soviet Union// Soviet Studies, vol. 36. - October 1984. - No• 4. - P.
528 - 543.
' Див. напр.: Критика антимарксистских теорий в преподавании
политичес-кой зкономии // под ред. А. Д. Смирнова. - M.: Политиздат. - 1981.
- С. 267 - 272.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984. - No 4. - P. 528.
Ibid. - P. 528 - 543.
"централЁзовано-керованого господарства", "командна економЁка", а з
Ёншого -- "друга" (тЁньова), що охоплювала багато видЁв легальної й
напЁвлегальної господарської дЁяльностЁ, якЁ не були залученЁ в орбЁту
централЁзованого планування, облЁку Ё контролю з боку держави. З цих позицЁй
до елементЁв "другої"" ("тЁньової"") економЁки вЁдносились: особисте
пЁдсобне господарство, ЁндивЁдуальна трудова дЁяльнЁсть, "неформальнЁ" ринки
тощо. Зазначений пЁдхЁд до визначення понятЁйного змЁсту цих явищ був
характерним для Г. Гроссмана, Б. Румера, Л. Ронсека та багатьох Ёнших
захЁдних дослЁдникЁв'.
ІноземнЁ автори в межах "другої"" ("тЁньової"") економЁки СРСР
розглядали не тЁльки легальнЁ (напЁвлегальнЁ) "приватнЁ" види дЁяльностЁ,
але й явно протиправнЁ, вважаючи, що межЁ мЁж першими й другими на той час
були досить рухомЁ та часто носили досить умовний характер. Так, вЁдомий
совєтолог А. Бергсон писав: "ВЁдносно СРСР термЁн "друга" економЁка, як
часто мається на увазЁ, охоплює дЁяльнЁсть легальну, але приватну, найбЁльш
характерним вЁдображенням якої є виробництво на присадибних дЁлянках (Г.
Гроссман 1977, 1979). Я ж, для уникнення невизначеностЁ, буду вважати Ё
легальнЁ приватнЁ, квазЁлегальнЁ та нелегальнЁ доходи, як доходи, що
отриманЁ через канали "другої"" економЁки"2.
Застосовуючи термЁн "тЁньова" економЁка та вказуючи на неможливЁсть
розмЁжування в СРСР легальних Ё нелегальних видЁв економЁчної дЁяльностЁ, Ф.
Фелдбругге розглядав їх практично в одному контекстЁ. Автор нараховує 179
видЁв "тЁньової"" дЁяльностЁ, класифЁкує Ё зводить їх у 9 таблиць. При цьому
вЁн вЁдзначає, що всЁ вони, згЁдно з радянськими законами, можуть заслужити
як "смертну кару", так Ё офЁцЁйне заохочення3.
' Див.: Grossman G. The "Second Economy" of the USSR/ Problems of
Communism, 1977. Vol. 26. No 5. - P. 25 - 40; Rumer В. The "Second"
Agriculture in the USSR// Soviet studies. Vol. 26. - No 4. - P. 560 - 572;
Roncek L. Private Enterprise in Soviet Political Debate// Soviet studies.
Vol. 40, Jan. 1988. - No 1. - P. 46 - 63.
2 Див.: Bergson A. Income Ineguality Under Soviet Socialism// The
Journal of Economic Literature. September. - 1984. - Vol. 22 . - P. 1057.
Див.: Feldbrygge F. G. M. Goverment and Shadow Economy in the Soviet
Union// Soviet Studies. Vol. 36. - October 1984^ " •• " "°
16
б с; о с, о (ї уу А й О -J б V Ё
U
.І, РгУП ХаркЁзеьк" p,e-nWs-'*i НАУКОВА бЁВ.'ПОТЕЙА Ёк. 5. Г.
K"fussss!sa
к^-^405^
Виходячи з поняття розмитостЁ термЁну "друга" економЁка, деякЁ захЁднЁ
економЁсти робили спроби звузити предмет дослЁджень. Частина з них,
наприклад, Б. Румер пЁшли шляхом обмеження сфери дослЁджень одним або
кЁлькома Ёз секторЁв народного господарства СРСР (скажЁмо сЁльським
господарством, торгЁвлею тощо).
НайбЁльш ґрунтовними та вдалими були пошуки шляхЁв поглиблення
дослЁджень "тЁньової"" економЁки СРСР визнаним американським теоретиком з
цього напряму Г. Гроссманом. Так, вЁд розмитого поняття "другої" економЁки
вЁн перейшов до аналЁзу "нелегальної приватної економЁки та корупцЁї"'. Вже
в той час Г. Гроссман вЁдзначав, що за масштабами нелегальної економЁки СРСР
може претендувати на одне з провЁдних мЁсць у свЁтЁ2.
Перша спроба в СРСР врахувати "тЁньову" економЁку в науковому аналЁзЁ
була здЁйснена на галузевому рЁвнЁ у 70-Ё роки в науково-дослЁдницькому
технологЁчному ЁнститутЁ побутового обслуговування МЁнпобутобслуговування
РСФСР. Цей аналЁз проводився з метою доповнити недостатньо репрезентативний
показник офЁцЁйно визначеного рЁвня споживання послуг громадянами та
домашнЁми господарствами. Тому саме сфера побутового обслуговування стала
першим полЁгоном вЁдпрацювання методологЁчних Ё методичних пЁдходЁв щодо
вивчення радянської "тЁньової" економЁки та використання цих результатЁв у
подальших економЁчних прогнозах.
ЛогЁчне продовження зазначеної роботи, яка була вже виконана на
макроекономЁчному рЁвнЁ аналЁзу "тЁньової"" економЁки мали дослЁдження, що
виконувалися фахЁвцями науково-дослЁдницького Ёнституту при ДержпланЁ СРСР3.
Робота по цЁй темЁ
' Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 834 - 855.
2 Див: Grossman G. Notes on the Legal Private Economy and Corruption//
Op. cit. - P. 843.
3 НеобхЁдно зазначити, що за весь перЁод Ёснування СРСР проблема
"тЁньово'г" економЁки як окремого об'єкту системного аналЁзу нЁколи не
ставилася перед науковцями країни владними структурами держави (оскЁльки
особливо у "застЁйнЁ" роки все, що не пЁдходило пЁд визначенЁ стандарти
вЁтринного благополуччя просто вЁдкидалось, Ё тим самим сприймалося за
начебто неЁснуючЁ в ре-
18
у зазначеному ЁнститутЁ виконувалася лише у зв'язку з розробкою питань
подолання незбалансованостЁ споживчого ринку, оскЁльки масштаби нелегального
надання послуг у 70-тЁ роки зросли настЁльки, що їх неврахування рЁзко
знижували достовЁрнЁсть фактичних Ё прогнозних оцЁнок потреб населення у
товарах Ё послугах.
НадалЁ дослЁдження "тЁньової" економЁки почали охоплювати також Ё сферу
матерЁального виробництва та народногосподарського управлЁння.
У своїх "доперебудовних" дослЁдженнях радянськЁ науковцЁ, як правило,
до "тЁньової" економЁки вЁдносили приховану господарську дЁяльнЁсть, що
базувалася на нецЁльовому використаннЁ державних виробничих ресурсЁв; на
технологЁчних, фЁнансових, екологЁчних порушеннях офЁцЁйних норм з метою
особистого або групового збагачення; на корупцЁї; на викривленЁй звЁтнЁй
ЁнформацЁї (на користь пЁдприємств Ё вЁдомств). До цих видЁв тЁньової
дЁяльностЁ вЁдносилися: приписки, розкрадання державних матерЁальних,
технЁчних Ё фЁнансових ресурсЁв;
дрЁбне розкрадання на виробництвах ("несуни"), що набули масового
характеру; пЁдпЁльна пЁдприємницька Ё виробнича дЁяльнЁсть ("цеховики");
випуск неврахованої продукцЁї (послуг) на державних пЁдприємствах; порушення
в роздрЁбнЁй торгЁвлЁ та громадському харчуваннЁ; перепродаж дефЁцитних
побутових товарЁв Ё продуктЁв харчування (спекуляцЁя); неофЁцЁйне надання
побутових послуг, виготовлення та реалЁзацЁя самогону та Ёнших спиртних
напоїв домашнього виробництва тощо. До "тЁньової"" економЁки вЁдносили Ё
"кримЁнальну" економЁку (наркобЁзнес, проституцЁю, спекуляцЁю, торгЁвлю
краденим тощо). Також до "тЁньової" економЁки вЁдносили особисте пЁдсобне
господарство та ЁндивЁдуальну трудову дЁяльнЁсть.
Головним висновком, який робили у цьому випадку фахЁвцЁ, був той, що
"тЁньова" економЁка -- це тЁнь, яку має офЁцЁйне державне господарство, Ё
вона не є чимось самостЁйним по вЁдношенню до нього та може зникнути разом
Ёз лЁквЁдацЁєю його
альнЁй дЁйсностЁ процеси). Див.: Корягина Т. "Теневая зкономика" в СССР
(анализ, оценка, прогнози)// ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 110 -
111.
19
недолЁкЁв або, у кращому разЁ, з висвЁтленням, тобто взяттям пЁд
жорсткий облЁк Ё контроль з боку правоохоронної системи.'
Значно посилилася увага до вивчення "тЁньової"" економЁки в СРСР пЁд
час перЁоду "перебудови". Це можна пояснити тим, що саме життя вимагало
некон'юнктурного аналЁзу цЁєї суттєвої складової соцЁалЁстичної економЁки,
оскЁльки пЁсля рокЁв "застою", саме "тЁньова" економЁка почала бурхливо
розвиватися на раннЁх стадЁях процесу ринкової трансформацЁї.
Саме в перЁод перебудови багато вчених почали вЁдкривати Ёснуючу
"аномалЁю", тобто те, що "тЁньова" економЁка може також справляти Ё певний
позитивний вплив на нормалЁзацЁю процесЁв, якЁ вЁдбувалися у народному
господарствЁ2. Починаючи з другої половини 80-х рокЁв вже не можливо було
назвати жодної галузЁ економЁки, де б не переплЁтались процеси, що начебто
виключали один одного, а вся економЁка почала носити парадоксальний
характер, коли гранЁ мЁж "свЁтлом" Ё "тЁнню" сильно розмивалися. "ТЁньова"
економЁка СРСР на цьому етапЁ мала низку характерних особливостей, що були
притаманнЁ тЁльки їй. З одного боку, за походженням вона залишалася
наслЁдком адмЁнЁстративно-командної системи та не сприймала законЁв
цивЁлЁзованого ринку. З Ёншого боку, тЁньовЁ дЁлки вже на той час змушенЁ
були пускати в продуктивний обЁг свої капЁтали й, тим самим пЁдштовхувати
"маркетизацЁю" господарського життя, прискорювати процеси ринкової
трансформацЁї.
Це своєрЁдне переплетення протилежних якЁсних проявЁв Ё визначало
характер дЁяльностЁ, структуру та функцЁї "тЁньової" економЁки, що дЁяли за
умов розпаду адмЁнЁстративно-централЁзованої економЁчної системи СРСР.
ПерЁод "перебудови" засвЁдчив про подальшу неможливЁсть "списувати" все
те, що пов'язане Ёз "тЁньовою" економЁкою, на недолЁки правоохоронної
дЁяльностЁ. Тому на цьому
' Див.: Олейник П. Зто касается всех // Политическое самообразование.
-1982.-.Nb4.-C.51-58
2 Див.: Шулус А. Теневая зкономика: реализм оценок или предвзятость? //
Зкономические науки. - 1990. - No 5. - С. 108 - 110; Никифоров Л.,
Кузнецо-ва Т., Фельзенбаум В. Теневая зкономика: основьЁ возникновения,
зволюции й ослабленим // ВопросьЁ зкономики. - 1991. - No 1. - С. 100 - 111.
20
етапЁ дослЁдники почали грунтовно вивчати також Ё реальнЁ вади
командно-бюрократичного способу виробництва, що були суттєвими чинниками
посилення процесЁв "тЁнЁзацЁї" та кримЁналЁзацЁї економЁки.
У цей перЁод аналЁтики констатували, що адмЁнЁстративно-командна
система ще в перЁод свого зародження диференцЁювала суспЁльство на
"обранцЁв" Ё "масу", розмежовувала його на привЁлейованих суб'єктЁв та Ёнших
громадян. Зазначене створювало сприятливЁ передумови для формування
"тЁньової" економЁки. ІнтенсивнЁсть її розвитку була прямо пропорцЁйною до
процесЁв зростання номенклатурної бюрократизацЁї та руйнування
еквЁвалентностЁ економЁчних вЁдносин у сферЁ виробництва, розподЁлу Ё обЁгу
матерЁальних та фЁнансових ресурсЁв держави.
Серед основних причин розростання "тЁньового" сектора в СРСР радянськЁ
вченЁ видЁляли такЁ: 1) загальне одержавлення власностЁ; 2)
гЁперцентралЁзацЁя народногосподарського комплексу; 3) недосконалЁсть
господарського механЁзму, адмЁнЁстративно-команднЁ форми управлЁння
економЁкою; 4) непаритет-нЁ та неврЁвноваженЁ цЁни; 5) заборони щодо
ЁндивЁдуальної трудової та комерцЁйної дЁяльностЁ, що базуються на приватнЁй
власностЁ; 6) довЁльнЁ податки; 7) недолЁки правового регулювання
господарської дЁяльностЁ, що залишають значнЁ можливостЁ для злочинних дЁй,
або провокують до них; 8) недостатнЁсть офЁцЁйних стимулЁв Ё мотивЁв до
трудової дЁяльностЁ громадян та виробничої дЁяльностЁ пЁдприємств; 9)
значний товарний дефЁцит, який був наслЁдком зазначених вад Ё викликав на це
вЁдповЁдну реакцЁю "пЁдприємливих" людей'.
Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Ком-мунист. -1990. - No 1. - С. 67 - 77; Козлов Ю. Теневая зкономика й
преступность // ВопросьЁ зкономики. -1990. - No 3. - С. 120 -127; КрьЁлов А.
"Тени" советской зкономики // Зкономические науки. - 1990, - No 5. - С. 103
- 108; Лазовский В. О сущности, структуро й субьектах "теневой" зкономики.
// Зкономические науки. -1990. - No 8. - С. 62-67; Осипенко О. Зкономическая
криминология: проблеми старта// Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
130 - 133; Осипенко О.. Канализу феномена "черного рьЁнка" // Зкономические
науки. - 1990. - No 8. -С. 67 - 77; Осипенко О. Мафия как зкономический
феномен // Зкономические иауки. - 1991. - No 1. - С. 71 - 76; 8. Панкратов
В. Освязи кризисного денежно-финансового положення страньї с
функционированием структури "теневой" зко-
21
До структурних особливостей "тЁньової"" економЁки СРСР (якЁ мали мЁсце
напередоднЁ проголошення державної незалежностЁ України) науковцЁ вЁдносили
Ёснування двох особливих, притаманних саме їй структурних елементЁв. Перший
-- неформальна економЁка, що Ёснувала в межах системи централЁзованого
регулювання господарської дЁяльностЁ й базувалась на безконтрольному
використаннЁ державного капЁталу, та другий -- фЁктивна економЁка .
МеханЁзм функцЁонування "неформально-бюрократичного" сектора "тЁньової"
економЁки був побудований на використаннЁ особистих, владних мотивацЁй в
адмЁнЁстративно-командних процедурах, прийняттЁ планових Ё
господарсько-управлЁнських рЁшень. Власне "неформально-бюрократична"
економЁка являла собою ту сферу економЁки, в якЁй офЁцЁйнЁ, зумовленЁ
законодавчим полем економЁчнЁ вЁдносини мЁж контрагентами пЁдмЁнялись
неформальними, здебЁльше просто приятельськими зв'язками. В умовах, як
об'єктивно реальної, так Ё штучно створеної дефЁцитностЁ вЁдношення
протекцЁонЁзму, кумЁвства, "блату", земляцтва, набували надзвичайної
потужностЁ й величезної стЁйкостЁ. Саме дефЁцитнЁсть, дЁяльнЁсть
"дефЁцитоносЁя" були економЁчною основою функцЁонування "неформальної"
економЁки.
Головними суб'єктами "неформальної номенклатурно-бюрократичної"
економЁки були адмЁнЁстративно-управлЁнськЁ працЁвники рЁзних ланок Ё рЁвнЁв
керЁвництва народним господарством, що виступали, вЁдповЁдно, у ролЁ
фондорозпорядникЁв Ё фондоспоживачЁв. МЁж цими суб'єктами досягалися
неформальнЁ угоди (якЁ вЁдбувалися на неформальних "ринково-бюрократичних"
торжищах), що стосувалися змЁни плану (корекцЁї), його ресурсного
забезпечення тощо. Характерна особливЁсть "неформально-бюрократичних "
ринкових вЁдносин полягала у тому, що у цЁй сферЁ "тЁньової" економЁчної
дЁяльностЁ обмЁн матерЁальними благами та послугами здЁйснював-
номики // ВопросьЁ зкономики. - 1990. - No 3. - С. 127 - 129; Шохин А.
"Теневая" зкономика: мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No
33. - С. 9.
' Див.: Головин С., Шохин А. Теневая зкономика: за реализм оценок //
Коммунист. - 1990. - No 1. - С. 67 - 77; Шохин А. "Теневая" зкономика: мифьЁ
й реальность // Зкономика й жизнь. - 1990. - No 33. - С. 9.
22
ся на бартернЁй (тобто безгрошовЁй) основЁ за схемами: товар на товар;
товар на послугу; послуга на послугу.
НеформальнЁ вЁдносини були основною передумовою корупцЁї, кругової
поруки, посадових зловживань, безвЁдповЁдальностЁ та безкарностЁ, кастовостЁ
Ё, у кЁнцевому рахунку, -- кадрового переродження номенклатурЁ. До форм
прояву "фЁктивної"" економЁки за оцЁнками фахЁвцЁв вЁдносилися: "фЁктивна"
вартЁсть, "фЁктивна споживча вартЁсть", "фЁктивна компонента в цЁнЁ
продукцЁї"".
В умовах планово-директивного регулювання виробництва формування
доходЁв вЁдбувалося легальними каналами, але з використанням нелегальних
методЁв. ФЁктивна вартЁсть, як джерело отримання незаконних доходЁв,
формувалась, пердусЁм, за рахунок приписок Ё рЁзноманЁтних видЁв порушень
планової та фЁнансової звЁтностЁ тощо.
ВидЁлилася Ё така форма використання фЁктивної вартостЁ (що живила
незаконнЁ доходи), як реалЁзацЁя ресурсЁв отриманих внаслЁдок вЁдхилення вЁд
встановлених норм Ё стандартЁв (погЁршення якостЁ, випуск некомплектної Ё
нестандартної продукцЁї, технологЁчнЁ порушення, манЁпулювання, пересортиця
тощо).
НайбЁльш гостро характеризує "тЁньову" економЁку СРСР В. Селезньов,
який вважає, що вона за сутнЁстю є незаконною, прихованою (законспЁрованою)
економЁчною дЁяльнЁстю з метою збагачення або отримання незаконних пЁльг
особами, що займаються цЁєю дЁяльнЁстю. На його думку, термЁн "тЁньова
економЁка" не є досить точним, тому у цьому зв'язку краще говорити про
злочинну або паразитичну економЁку"2.
Сфери "тЁньового" ринку Ё "тЁньових" неформальних вЁдносин були тЁсно
переплетенЁ. Як правило, "неформальнЁ" торги розширювали сферу економЁчної
злочинностЁ, оскЁльки базувалися на незаконному перерозподЁлЁ дефЁцитних
матерЁальних ресурсЁв, бюджетних коштЁв, на створеннЁ бЁльш сприятливих умов
щодо господарської дЁяльностЁ одних за рахунок Ёнших, що у кЁнцевому
наслЁдку призводило до посадової корупцЁї Ё тотального хабарництва. У
"неформальнЁй" економЁцЁ чесний керЁвник стає махЁнатором, "безсрЁбник" --
хабарником тощо.
Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О. //
Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
23
До найбЁльш характерних особливостей "тЁньової економЁки" СРСР В.
Селезньов вЁдносив такЁ': 1) "тЁньова економЁка" нЁ фактично, нЁ юридичне не
має власностЁ, що її вЁдрЁзняє Ё використовує у своїх Ёнтересах ЁснуючЁ
форми останньої, паразитує на них;
2) "тЁньова економЁка" концентрується головним чином на посередницьких,
розподЁльчо-обмЁнних функцЁях, оперує монопольне високими цЁнами; 3)
оскЁльки покращення справ в офЁцЁйнЁй, "свЁтлЁй" економЁцЁ б'є по
"тЁньовЁй", її органЁзатори Ё керЁвники всЁма засобами прагнуть пЁдЁрвати
офЁцЁйну економЁку, використовуючи при цьому будь-якЁ методи, нЁ перед чим
не зупиняючись; 4) Ёснування "тЁньової економЁки" неможливе без
систематичної пЁдтримки Ё допомоги корумпованих офЁцЁйних осЁб Ёз
партЁйного, державно-господарського, правового апарату, особисто
зацЁкавлених у розкриттЁ злочинного бЁзнесу; 5) "тЁньова економЁка"
об'єктивно створює економЁко-органЁзацЁйнЁ умови для виникнення Ё розвитку
мафЁозних груп, рЁзних за своїми масштабами Ё роллю, а сама є складним
переплетенням, сплавом рЁзноманЁтних антису-спЁльних вЁдносин; 6) "тЁньова
економЁка" сприяє деградацЁї суспЁльства, поглиблює його соцЁально-майнове
розшарування. "ТЁньова" економЁка може сприйматись як сукупнЁсть пЁдпЁльних
антисоцЁальних корпорацЁй, що ведуть злочинну дЁяльнЁсть.
1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньової" економЁки СРСР --
генетичної основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй УкраїнЁ
АналЁз наукових робЁт кЁнцевого перЁоду "перебудови", у яких
дослЁджувались структурнЁ та якЁснЁ особливостЁ "тЁньової"" економЁки СРСР,
потребує свого доповнення аналЁтичним спЁвставленням оцЁнки сукупних
масштабЁв та обсягЁв "тЁньових" структурних складових, що наводили офЁцЁйнЁ
ЁнформацЁйнЁ джерела, Ёз тими показниками, що показували в експертних
оцЁнках радянськЁ вченЁ, якЁ аналЁзували зазначену проблему.
Так, Держкомстат СРСР пЁсля уточнення за 1990 рЁк обсягЁв грошових
доходЁв, "тЁньової"" економЁки (виходячи з цЁн, якЁ
' Див.: Селезнев В. "Теневая зкономика": по поводу статьи Осипенко О.
// Зкономические науки. - 1990. - No 2. - С. 123 - 124.
24
склалися на кЁнець року, та експертних оцЁнок, що спиралися на данЁ
масової статистики, соцЁологЁчнЁ обстеження Ё бюджетну сЁмейну статистику)
наводив такЁ данЁ':
Таблиця 1.
Доходи "тЁньової" економЁки
Млрд.крб.
%
Перепродаж непродовольчих товарЁв за
спекулятивними цЁнами (будматерЁалЁв,
легкових автомобЁлЁв, запасних частин до
2-5 1
^>-J ^ 1
23 1
••-"-',i
них, краденого бензину та Ён.)
НезаконнЁ доходи працЁвникЁв торгЁвлЁ
та сфери послуг (у зв'язку з обдурюванням
24 3 ^--^
24,4
покупцЁв, замовникЁв; хабарЁ, чайовЁ, пЁд
ношення)
Виробництво Ё продаж самогону
35,0
35,1
ПрихованЁ вЁд оподаткування доходи
осЁб, що займаються ЁндивЁдуальною Ё ко
4,2
4,2
оперативною трудовою дЁяльнЁстю
Розкрадання (включаючи дрЁбнЁ) держа
5,4
5,4
вного Ё суспЁльного майна
ХабарЁ посадових осЁб, отриманЁ вЁд ко
3,0
3,0
оперативЁв
НаркобЁзнес, проституцЁя, контрабанда
4,8
4,8
та Ён.
Всього
99,8
100,0
У цЁй таблицЁ впадає в око вЁдчутна неспЁвставнЁсть обсягЁв "тЁньових"
доходЁв, що були отриманЁ населенням СРСР з рЁзних латентних (прихованих)
джерел надходжень. Так, доходи вЁд перших трьох позицЁй, репрезентативно
визначенЁ офЁцЁйною статистикою, становлять 82,6 % вЁдносно всЁх оцЁнених
обсягЁв сукупних "тЁньових" надходжень. У той же час сумарнЁ "тЁньовЁ"
' У цЁлому за даними офЁцЁйної статистики тЁльки у 1990 роцЁ обсяг
"тЁньової" економЁки зрЁс бЁльше нЁж у два рази. Проте офЁцЁйна оцЁнка була
у 1,5 - 2,0 раза нижчою, нЁж її давали експерти. (Див.: Зкономика й жизнь.
-1991 г.-No 38.-С. 6.)
25
доходи вЁд останнЁх чотирьох "тЁньових" джерел були майже на порядок
заниженЁ. На час визначення цЁ надходження за їх сумою фактично були
еквЁвалентнЁ першЁй групЁ доходЁв, що засвЁдчує подальший аналЁз експертних
оцЁнок незалежних дослЁдникЁв щодо сукупної величини вартостЁ обсягЁв
"тЁньової" економЁки.
НеобхЁдно зазначити, що за розрахунками радянських економЁстЁв на
початок 1990 року в держсекторЁ економЁки СРСР знаходилося бЁля 470 млрд.
крб. (в УРСР близько 100 млрд. крб.) наднормативних запасЁв ресурсЁв
виробництва. Тобто мЁж пЁдприємствами державного сектора економЁки було
розподЁлено значно бЁльшу кЁлькЁсть матерЁальних ресурсЁв, нЁж це було
необхЁдно для планового забезпечення функцЁонування виробництва. За своєю
вартЁсною оцЁнкою нормативнЁ запаси були спЁвставнЁ Ёз вартЁстю виробленого
рЁчного нацЁонального доходу держави. Саме цЁ матерЁальнЁ цЁнностЁ та кошти
у першу чергу Ё були одним Ёз головних Ё найбЁльш реальних джерел
кримЁнальних операцЁй "тЁньовикЁв".
Іншим джерелом, що живило "тЁньову" економЁку СРСР, були неврахованЁ
матерЁальнЁ та фЁнансовЁ ресурси. КримЁнальна практика минулого засвЁдчує,
що хабарЁ посадовим особам давались за передчасне вибуття фондЁв, за
поставку непотрЁбної продукцЁї, за вигЁдну корекцЁю плану тощо.
ОфЁцЁйна статистика також нерепрезентативно визначала й реальнЁ обсяги
"тЁньових" доходЁв, що приховувались вЁд оподаткування.
Так, Альберт ПЁн ще у 1985 роцЁ оцЁнював доходи сектора "тЁньової"
приватної трудової дЁяльностЁ (тобто дЁяльностЁ, з доходЁв вЁд якої не
сплачувались податки) у 5 - 6 млрд. крб. За його оцЁнками лише в
неофЁцЁйному сервЁсЁ на той час працювало 17-20 млн. осЁб (з рЁзним рЁвнем
трудової участЁ, оскЁльки, як правило, вони були зайнятЁ за основним мЁсцем
своєї роботи).'
Ще напередоднЁ перЁоду "перебудови" у загальному обсязЁ побутових
послуг, якими користувалося мЁське населення на приватно-тЁньовий сектор
припадало: 45 % -- ремонту квартир;
40 % -- ремонту автомобЁлЁв; ЗО % -- ремонту складної побуто-
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31. 26
вої технЁки. У сЁльськЁй мЁсцевостЁ питома вага "тЁньових" побутових
послуг досягала 80 %. І, навЁть, як вЁдзначалося, за цих обсягЁв
"нерегламентованої" дЁяльностЁ незадоволений попит на побутовЁ послуги
оцЁнювався у 5,5 млрд. крб.
Доходи вЁд "тЁньової" дЁяльностЁ, що отримувало населення СРСР у 1990
роцЁ, оцЁнювалися фахЁвцями вже у розмЁрЁ 25 -45 млрд. карбованцЁв.
Враховуючи сказане, вартЁснЁ обсяги "тЁньової" економЁки СРСР (тобто
експертної оцЁнки її щорЁчного валового доходу) в кЁнцЁ 80-х на початку 90-х
рокЁв оцЁнювались фахЁвцями приблизно у 130...200 млрд. крб." тобто близько
10...20 вЁдсоткЁв ВНП.
Як же визначалася ця цифра? ЯкЁ пЁдходи Ё методи для цього
використовувалися аналЁтиками?
ЧастЁше у своїх дослЁдженнях радянськими науковцями використовувалися
такЁ методи оцЁнки обсягЁв "тЁньової" економЁки.
/. Метод мЁждержавних спЁвставлень
Метод було побудовано на базЁ спЁвставних мЁжнародних оцЁнок. ОскЁльки
статистичнЁ данЁ свЁдчили про те, що протягом останнього сторЁччя питома
вага кЁнцевого особистого споживання у валовому нацЁональному продуктЁ для
всЁх країн свЁту практично коливалась на рЁвнЁ 60 - 70 вЁдсоткЁв, у той час
як в СРСР її величина була близько 45 вЁдсоткЁв, то аналЁтики припускали, що
рЁзницю мЁж середньосвЁтовими стандартами Ё фактичним споживанням населення
СРСР "добирало" самостЁйно, шляхом як натурального самозабезпечення себе
життєвими благами та послугами, так Ё за рахунок використання каналЁв
"тЁньової" економЁки. Тому, маючи ВНП, що перевищував
' Див.: Новое время. - 1985, грудень. - No 49. - С. 31.
2 Див. Осипенко О. К анализу феномена "черного рьЁнка// Зкономичес-кие
науки. - 1990. - No 8. - С. 67; Корягина Т. Теневая зкономика в СССР
(анализ, оценки, прогнозьЁ) // Зкономические науки. - 1990. - No 3. - С.
120;
Шохин А. Теневая зкономика, мифьЁ й реальность // Зкономика й жизнь.
-1990.- No33.-С.8.
27
900 млдр. крб., обсяг "тЁньових" доходЁв мав би за цим пЁдходом
скласти приблизно 180 - 200 млрд. карбованцЁв.
2. КримЁнологЁчно-латентний метод
За цим методом аналЁтиками пЁдсумовувались всЁ види розкрадань, що
фЁксувалися правоохоронними органами за рЁк (у кЁнцЁ 80-х рокЁв їх
фЁксувалося на суму бЁля 18 млрд. крб. щорЁчно). Беручи до уваги високий
рЁвень латентностЁ (прихова-ностЁ) злочинЁв, пов'язаних Ёз "тЁньовою"
економЁкою (за рЁзними оцЁнками їх розкриття за свЁтовими стандартами не
перевищує 10-15 вЁдсоткЁв), обсяги "тЁньової" економЁки за оцЁнками могли б
становити бЁля 120 - 180 млрд. карбованцЁв.
3. Метод, заснований на ототожненнЁ так званих "гарячих" грошей Ё
надлишкових збережень з доходами "тЁньовикЁв"
Цей метод був побудований на припущеннЁ, що власники трудових "гарячих"
грошей за умов дефЁцитної економЁки миттєво поспЁшають їх отоварити, а
оскЁльки єдиною можливЁстю для них був "чорний" ринок -- вся сума
надлишкових збережень, тобто незадоволеного попиту (а це оцЁнювалося вЁд 165
до 200 млрд. крб.) могла бути доходами дЁлкЁв "тЁньової" економЁки.
4. Метод Ёнтегрального узагальнення окремих складових елементЁв доходЁв
суб'єктЁв "тЁньової" економЁки за сферами дЁяльностЁ, де вони отриманЁ
За оцЁнками фахЁвцЁв у кЁнцЁ 80-х рокЁв у народному господарствЁ
абсолютний рЁвень привласнених "тЁньових" доходЁв у сЁльському господарствЁ
становив близько 23 млрд. крб., далЁ йшли: ринок "тЁньових" послуг (20 - 22
млрд. крб.); торгЁвля Ё суспЁльне харчування (бЁля 17 млрд. крб.);
будЁвництво (бЁля 12 млрд. крб.); промисловЁсть (10 млрд. крб.); ЁншЁ сфери
матерЁального Ё нематерЁального виробництва ще близько 25 млрд. крб. До
цього додавалися доходи вЁд кримЁнальної дЁяльностЁ "чорної"
28
економЁки (оскЁльки, наприклад, лише обороти наркобЁзнесу оцЁнювалися у
15 млрд. крб.)1.
В економЁчнЁй системЁ СРСР, де домЁнували номенклатурно-бюрократичнЁ
вЁдносини, рЁзноманЁтнЁ приписки Ё списання були не чим Ёншим, як
вЁдповЁдним способом конспЁрацЁї "тЁньовикЁв". Так, обсяги приписок
вимЁрювалися в 1 - 3 вЁдсотка вЁд обсягу виконаних робЁт Ё оцЁнювалися
аналЁтиками в 15 -40 млрд. карбованцЁв.2
СлЁд також констатувати, що навЁть найвищЁ оцЁнки обсягЁв "чорних"
складових "тЁньової" економЁки не можна визнати повнЁстю об'єктивними,
оскЁльки в них на той час не були фактично врахованЁ данЁ щодо обсягЁв
розкрадання бюджетних дотацЁй, якЁ спрямовувалися на закупЁвлю
сЁльгосппродуктЁв (на це в кЁнцЁ 80-х рокЁв витрачалося бЁля 50 - 60 млрд.
крб. Ё тЁльки по м'ясу -- бЁля 20 млрд. крб.). Як засвЁдчувала практика,
основна частка цих коштЁв розкрадалася за рахунок рЁзницЁ "полюсних
потенцЁалЁв", що робило можливим Ёснування високих закупЁвельних Ё низьких
роздрЁбних цЁн. БЁльше того, вагома частка зафЁксованої статистикою
сЁльгосппродукцЁї заготовлялася Ё передавалася споживачам лише на паперЁ, що
частково пояснює на той час Ёснування певних дефЁцитЁв.
ПЁдсумовуючи викладене, можна вЁдзначити, що аналЁз структури та
якЁсних особливостей формування внутрЁшнЁх секторЁв, а також оцЁнка
загальних масштабЁв "тЁньової" економЁки СРСР, яка була вихЁдною базою
стартового розвитку "тЁньової" економЁки незалежної України, надає у
подальшому можливостЁ на основЁ генетичної економЁчної спадковостЁ провести
бЁльш грунтов-
' Див.: Теневая зкономика// А. П. Бунич, А. Й. Гуров, Т. Й. Корягина,
А. А. КрьЁлов, О. В. Осипенко, К. А. Ульїбин: Сост. Б. А. Дружинина. - М.:
Зкономика, 1990. - С. 40 - 41; Шулус А. "Теневая зкономика": реализм
оценок или предвзятости? // Зкономические науки. -1990. - No 5. - С. 112
-113.
2 За твердженнями окремих фахЁвцЁв питома вага приписок у промисловостЁ
СРСР становила вЁд 10 до 15 вЁдсоткЁв (див.: Социалистический труд. -1987. -
No 8. - С. 102 - 103). Ще бЁльшЁ обсяги приписок Ёснували на транспортЁ Ё в
будЁвництвЁ. За експертними оцЁнками обсяги приписок у цих галузях складалаи
15 - 20 вЁдсоткЁв. Стосовно фондЁв заробЁтної плати працЁвникЁв цих галузей
це означало, що як мЁнЁмум 3-4 млрд. крб. виплачувалося за невиконану роботу
в промисловостЁ Ё 2 - 3 млрд. крб. на транспортЁ. (Див.: Актуаль-ньЁе
вопросьЁ распределительной политики. - М.: НИИЗИ, 1987. - С. 26).
29
не дослЁдження цього явища, що не тЁльки продовжує функцЁонувати, але
й перманентне трансформується в умовах сучасної соцЁально-економЁчної
системи незалежної української держави.
2. СПЕЦИФІКА УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ
ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ "ТІНЬОВОЇ" ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку
та основнЁ джерела живлення вЁтчизняної "тЁньової" економЁки
На перший погляд може скластися враження, що радикальнЁ економЁчнЁ та
соцЁально-полЁтичнЁ реформи, основною метою яких є перехЁд до соцЁальне
орЁєнтованої ринкової економЁки та побудова правової держави, повиннЁ були
зруйнувати, як саму адмЁнЁстративну систему господарювання, так Ё її
задзеркалля -- "тЁньову" економЁку бюрократичного типу. Проте, практика
засвЁдчує, що в реальному життЁ цього не сталося.
ЯкЁ ж основнЁ об'єктивнЁ та суб'єктивнЁ причини сприяли масштабному
зростанню вЁтчизняної "тЁньової" економЁки, що до того ж набуває якЁсно
нових рис та ознак?
Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двЁ
основнЁ.
По-перше, об'єктивно, згЁдно з теорЁєю трансформацЁй, розпад будь-якої
системи (тим бЁльше такої складної, як соцЁально-економЁчна) на перших
етапах закономЁрно може сприяти суттєвому примноженню тих основних недолЁкЁв
Ё вад, якЁ Ёма-нентно були властивЁ системЁ, що розпалась.
Саме тому фактичне збереження в УкраїнЁ найбЁльш характерних параметрЁв
господарського механЁзму, заснованого на безконтрольнЁй державнЁй власностЁ
та державнЁй монополЁї, що вЁдбувалося на тлЁ рЁзкого послаблення, а у
подальшому Ё повної лЁквЁдацЁї директивного принципу планування Ё розподЁлу
матерЁальних, фЁнансових та трудових ресурсЁв, суттєво загострило недолЁки
старої системи господарювання, оскЁльки вимагало не-
30
змЁрного зростання масштабЁв "тЁньової пЁдмазки" старих
гЁпер-трофованих механЁзмЁв прийняття рЁшень, що почали дЁяти на "новЁй",
так би мовити "ринковЁй" основЁ.
По-друге, суб'єктивно, хоча старЁ владнЁ структури колишньої держави Ё
розпалися, проте не розпалися тЁ соцЁальне стру-ктурованЁ у минулому
спЁльноти, що їх персонЁфЁкували. Тобто залишилися люди, якЁ входили до цих
структур Ё якЁ не тЁльки не втратили мЁж собою набутих тЁсних зв'язкЁв, але
й до цього часу продовжують зберЁгати у недоторканостЁ саме тЁ специфЁчнЁ
стосунки, що залишаються побудованими на принципах Ё вЁдносинах кругової
корпоративної поруки, земляцтва, протекцЁонЁзму, кумЁвства Ё "блату".
Як стара, так Ё генетичне нею породжена нова бюрократЁя в
трансформацЁйний перЁод опинилися у епЁцентрЁ ринкових перетворень. БЁльше
того, ця унЁкальна "родинна" спЁльнота стала провЁдним суб'єктом реалЁзацЁї
"планЁв" трансформацЁї соцЁальної та державної полЁтики ринкового
реформування.
ОскЁльки бюрократЁя була Ё постЁйно залишається зацЁкавленою у
встановленнЁ такої системи "ринкових" вЁдносин, за якою, хоч навЁть Ё у
закамуфльованому виглядЁ, має зберЁгатися апаратна монополЁя на
розпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократЁї режиму
регулювання чи манЁпулювання) матерЁальними, фЁнансово-кредитними або
трудовими ресурсами держави, то вона, як Ё за часЁв директивно-командної
економЁки, продовжує залишатися вирЁшальним ланцюгом, що зв'язує ресурси Ё
суб'єктЁв пЁдприємницької дЁяльностЁ.
Немає необхЁдностЁ доводити тезу, що влада є не тЁльки полЁтичний, й,
передусЁм, економЁчний феномен.
Як засвЁдчує попереднЁй аналЁз, за часЁв старої системи бюрократична
влада, за висловом класика марксизму, фактично мала у своїй власностЁ саму
державу (тобто у її практично безконтрольному розпорядженнЁ знаходились
державне майно, фЁнансовЁ та нацЁональнЁ природнЁ багатства). МеханЁзми
реалЁзацЁї цЁєї влади, перусЁм, базувалися на експлуатацЁї чиновниками
статусу свого ЁєрархЁчного становища у владнЁй пЁрамЁдЁ.
31
За нових умов можливостЁ "спокушувати" чиновникЁв "нЁчийною" власнЁстю
або "тЁньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майже
нелЁмЁтованих меж. ОднЁєю з головних пЁльг, що отримала необюрократЁя в
трансформацЁйний перЁод, стала цЁлком легальна можливЁсть експлуатацЁї
загальнонацЁональної власностЁ спЁльно з корпорацЁйними спЁльнотами
"тЁньовикЁв", що здЁйснювалась Ё продовжує здЁйснюватися пЁд гаслом
економЁчних реформ. Вигода у цьому разЁ для зазначеного своєрЁдного
"тандема" є обопЁльною.
Проте, Ё загроза для розвитку суспЁльства створюється надзвичайно
величезна.
Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокЁ "тЁньовЁ" доходи,
отримують реальний доступ до полЁтичної влади. У результатЁ переорЁєнтацЁї
ЁнтересЁв високого чиновництва величезнЁ ресурси держави починають
спрямовуватися переважно на цЁлЁ, що не мають жодного вЁдношення нЁ до
процесЁв ринкової трансформацЁї, нЁ до розвитку країни в цЁлому.
Як засвЁдчує практика, трансформацЁйна лЁбералЁзацЁя не тЁльки сприяє
необхЁдному розкрЁпаченню економЁчного життя, але й суттєво посилює рЁвень
безконтрольностЁ Ё безкарностЁ влади необюрократЁї. Ця влада, в першу чергу
на свою користь, починає максимально використовувати як процеси змЁни форм
власностЁ (зокрема, приватизацЁю державного майна Ё державних фЁнансЁв), так
Ё лЁбералЁзацЁю цЁноутворення, заробЁтної плати, послаблення контролю над
експортно-Ёмпортними операцЁями, кредитно-фЁнансовими та валютно-грошовими
вЁдносинами, лЁквЁдацЁю державної монополЁї на виробництво та реалЁзацЁю
спиртних напоїв, тютюнових виробЁв, операцЁї з дорогоцЁнними Ё стратегЁчними
металами тощо.
ЗазначенЁ об'єктивнЁ Ё суб'єктивнЁ чинники на цей час призвели до
аномального зрощування всЁх найгЁрших властивостей "тЁньової" економЁки
старого, так званого "номенклатурно-бюрократичного", Ё нового, "традицЁйно
ринкового" типу.
Можна впевнено стверджувати, що в УкраїнЁ вже практично завершився
процес формування унЁкального "тЁньового" гЁбриду, що має надпотужне
"кримЁнально-чорне" ядро. ЯкЁсною особливЁстю цього системного "тЁньового"
конгломерату є ще
32
невЁдома до цього часу у свЁтовЁй практицЁ неймовЁрна витривалЁсть
цього феномена до будь-яких проявЁв впливу зовнЁшнього середовища, тобто
надзвичайна його спроможнЁсть до гнучкої Ё практично миттєвої адаптацЁї
вЁдносно будь-яких рЁзких змЁн, економЁчних та полЁтичних умов Ёснування.
НеобхЁдно звернути увагу на те, як легко Ё досить природно вЁдбувся
процес тЁсного зрощування апаратної Ё тЁньової приватизацЁї. На
трансформацЁйнЁ змЁни форм власностЁ, як Ё ранЁше, вирЁшальний вплив
справляла Ё справляє позицЁя конкретних посадових осЁб та їх особистЁ
неформальнЁ зв'язки, а не ринковЁ закони та вЁдповЁдна їм досконала правова
Ёнфраструктура, що чЁтко регламентує економЁчнЁ вЁдносини. Саме це стає
основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного
середовища в УкраїнЁ.
Складається унЁкальна структура економЁки, яка живиться ЁнфляцЁєю,
нееквЁвалентним обмЁном результатЁв працЁ мЁж суб'єктами ринкових вЁдносин,
перерозподЁлом Ё захопленням чужої власностЁ, постЁйним зубожЁнням
переважної частини населення. Ця структура перетворює корупцЁю та "тЁньовЁ"
принципи пЁдприємництва на реальнЁ чинники економЁчного розвитку. По сутЁ,
на наших очах майже миттєво сформувався найгЁрший рЁзновид "ринкового"
пЁдприємництва, що Ёснує лише за умов розквЁту корупцЁї, вЁдвертої
кримЁналЁзацЁї господарсько-комерцЁйних стосункЁв мЁж суб'єктами ринкових
вЁдносин Ё домЁнуваннЁ абсолютної та вЁдвертої неповаги до закону.
У зв'язку з цим цЁкавою є думка, що була висловлена авторами проекту
"ПриватизацЁя" Центрального європейського унЁверситету (Р. ФрЁдманом, К.
МеррЁ та А. Рапачинським), якЁ системно займалися дослЁджуванням еволюцЁї
номенклатурної бюрократЁї у постсоцЁалЁстичних державах. Так, вони вважають,
що номенклатурний капЁталЁзм, який формується у деяких Ёз цих країн, є
неприйнятним нЁ з моральної, нЁ з економЁчної точок зору' . "З моральної--
тому, що номенклатура своїм перетворенням на клептократЁю, по сутЁ, втЁлила
в життя вЁдомий вислЁв соцЁалЁста П'єра Прудона: "Приватна власнЁсть -- це
крадЁжка". З еконо-
' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний
феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No> 3 - 4. - С. 91.
2 " 2 33
г
мЁчної -- тому, що "приватизацЁя, як стрижень економЁчних реформ,
перетворюється на машину полЁтичного торгу Ё жорсткого протекцЁонЁзму Ё тим
самим може стати просто брязкальцем на кораблЁ номенклатурного режиму,
оскЁльки приватизацЁя явно просувається не тим курсом, на який сподЁвалася
бЁльшЁсть реформаторЁв. Номенклатура, особливо в країнах СНД, як Ё ранЁше,
залишається могутнЁм гравцем на полЁ бЁзнесу, Ё її подальша присутнЁсть тут
матиме як найсерйознЁшЁ наслЁдки".
Саме цим Ё можна пояснити те, що економЁка України за часЁв радикальної
трансформацЁї стала ще менш контрольованою Ё набула ще бЁльш фЁктивного
характеру. Про це незаперечне свЁдчать Ё показники масштабного падЁння
обсягЁв матерЁального виробництва, Ё гЁпертрофована змЁна його структури, Ё
економЁчно неможливе за нормальних ринкових умов збЁльшення рЁвня питомої
ваги готЁвкової маси в структурЁ грошового обороту, Ё зростання фЁктивної
складової суспЁльного капЁталу за умов стагнацЁї її виробничої складової, Ё
перетворення функцЁонального капЁталу в особисте майно (нерухомЁсть, валюту,
предмети розкошЁ, антикварЁат, коштовностЁ тощо). Про наведене також
свЁдчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище
з об'єктивно нормальним процесом експорту капЁталу).
Тому успЁхи приватизацЁї, якЁ в офЁцЁйних звЁтах фЁгурують переважно у
показниках швидкого зростання нових органЁзацЁйних форм господарювання,
збЁльшення питомої ваги приватного сектора економЁки майже нЁякою мЁрою не
впливають на створення тих умов, що необхЁднЁ для звуження масштабЁв
"тЁньової" економЁки. БЁльше того, можна стверджувати, що масштаби
економЁчної "тЁнЁзацЁї" швидко збЁльшуються внаслЁдок вже названих Ё
наступних чинникЁв:
1) включення в процес розподЁлу власностЁ нових об'єктЁв, що ранЁше
були виключенЁ з нього (земля, стратегЁчнЁ засоби виробництва,
ЁнфраструктурнЁ галузЁ, природнЁ родовища, воднЁ ресурси тощо);
' Див.: Огородник В. ТЁньова економЁка як кримЁнально-економЁчний
феномен. // ПолЁтична думка. - 1996. - No 3 - 4. - С. 91 - 92.
34
2) поглиблення розриву традицЁйних господарських зв'язкЁв та
товарно-грошових вЁдносин пЁдприємств Ё цЁлих територЁй мЁж собою, а також
масштабування непомЁрної бартеризацЁї економЁчних вЁдносин;
3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економЁчної
реформи, слабкої Ё неефективної системи державного облЁку Ё контролю, що
тЁльки формується пЁсля "революцЁйного" зламу аналогЁчної системи, що хоч Ё
досить недосконало, проте функцЁонувала у державЁ, яка розпалась;
4) швидкої та недостатньо ефективної реорганЁзацЁї структури виконавчої
влади, що призводить до бюрократичного (як органЁзацЁйного, так Ё
структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де
густо, а де пусто", що у свою чергу сприяє "тЁнЁзацЁї'"
управлЁнсько-господарських вЁдносин.
5) наявностЁ потужного фЁскально-податкового пресу, що є
антагонЁстичним до ЁнтересЁв Ё можливостей переважної бЁльшостЁ фЁзичних та
юридичних осЁб, якЁ функцЁонують у межах Ёснуючого законодавчого поля
України; вЁдсутностЁ привабливої ЁнвестицЁйної альтернативи щодо залучення
"тЁньових" некри-мЁнальних капЁталЁв у легальну вЁтчизняну економЁку;
6) високої динамЁки зростання кЁлькостЁ кримЁнальних структур Ё їх
вЁдносно безкарної дЁяльностЁ, ЁнтеграцЁї органЁзованої злочинностЁ Ёз
суб'єктами легЁтимної економЁчної дЁяльностЁ, недостатнЁх зусиль держави
щодо обмеження процесу легалЁзацЁї кримЁнальних авторитетЁв (Ё в тому числЁ
-- в суспЁльно-полЁтичному життЁ);
7) слабкостЁ механЁзмЁв суспЁльно-правового захисту громадян Ё
пЁдприємств вЁд економЁчних зазЁхань та силового тиску з боку злочинних
угруповань, а також досить неефективної дЁї системи попередження,
недопущення або суттєвого обмеження можливостей встановлення контролю за
дЁяльнЁстю легального бЁзнесу та масштабних проявЁв здирництва з боку
мафЁозно-кримЁнальних структур;
8) майже повної правової незахищеностЁ суб'єктЁв економЁчної дЁяльностЁ
вЁд зловживань, утискЁв, протидЁї та дискримЁнацЁйних вимагань з боку
непрофесЁйних, несумлЁнних та
35
нечесних чиновникЁв державного апарату на всЁх його функцЁональних
рЁвнях;
9) вЁдсутностЁ досконалого, стабЁльного Ё збалансованого законодавства,
яке б максимально чЁтко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби
та узгодження ЁнтересЁв суб'єктЁв економЁчної дЁяльностЁ; поширення
правового нЁгЁлЁзму представникЁв владних структур, а також бЁльшостЁ
населення країни, що активно (а подекуди Ё агресивно) бореться за виживання
в несприятливих соцЁально-економЁчних умовах;
10) посилення мЁждержавної ЁнтеграцЁї "кримЁнально-тЁньових" секторЁв
економЁки Ё суб'єктЁв (їх спЁльнот), що займаються "чорною" економЁчною
дЁяльнЁстю; подальша ЁнтернацЁоналЁзацЁя "кримЁнально-тЁньових" вЁдносин;
11) поширення келЁйностЁ у органЁзацЁї, а також наявностЁ чисельних
процедурних вад, що мають мЁсце у проведеннЁ приватизацЁї економЁчно
перспективних об'єктЁв, переважно практичного Ёгнорування принципЁв
конкурентностЁ Ё доступностЁ для легальних капЁталЁв (в тому числЁ Ё
закордонних) об'єктЁв приватизацЁї, що вЁдбувається за умови штучного
заниження величини їх справжньої ринкової вартостЁ у спЁвставленнЁ Ёз
свЁтовими цЁнами на аналогЁчнЁ об'єкти;
12) швидкої втрати Ёсторичних, глибоко притаманних українському народу
моральних традицЁй, етичних норм поведЁнки, що лежать в основЁ соцЁальної
престижностЁ чесної, квалЁфЁкованої працЁ, поваги до приватної Ё спЁльної
власностЁ, а також становлять вихЁдну базу щодо дотримання кодексЁв
пЁдприємницької та робЁтничої честЁ тощо.
Головною закономЁрнЁстю "тЁньового" господарства, Ё особливо його
"чорної" складової (а це легко визначається навЁть емпЁрично), є те, що вона
не тЁльки паразитує на Ёснуючих недолЁках офЁцЁйної економЁки, але також Ё
значно їх посилює та поширює.
Як результат, кримЁнальна складова процесЁв "тЁнЁзацЁї" базується на
джерелах проїдання Ё привласнення накопичених у минулому суспЁльних
багатств. Ми є свЁдками того, як миттєво "розтанули" величезнЁ наднормативнЁ
запаси, що були накопиченЁ на державних пЁдприємствах (особливо у
машинобудЁв-
36
ному комплексЁ України). Хто на цей час може вимЁряти рЁвень втрат
централЁзованих Ё децентралЁзованих (на пЁдприємствах) оборонних запасЁв, що
Ёснували на момент проголошення державної незалежностЁ? Хто визначить
справжнЁ обсяги проїдання суспЁльного виробничого капЁталу за умов, коли
внаслЁдок ЁнфляцЁї амортизацЁйнЁ вЁдрахування впали настЁльки, що вже
неспроможнЁ вЁдтворити Ё десятої частки функцЁональних потреб економЁки (до
того ж Ё тЁ вартЁснЁ крихи амортизацЁйних залишкЁв здебЁльшого мали
нецЁльове функцЁональне використання)? До цього слЁд добавити Ё
лавиноподЁбне зростання зовнЁшньої заборгованостЁ (з нульової позначки до
межЁ, що перевищила десять мЁльярдЁв доларЁв), що стало потужним живлячим
джерелом "тЁньовикЁв", а також тЁ доходи, що були отриманЁ на посередницьких
"кидках", якЁ базувались на використаннЁ протягом чотирьох рокЁв так званого
ефекту "дворЁвневої" економЁки.
На цей час неможливо вже заплющувати очЁ на ЁснуючЁ чинники розширення
Ё поглиблення явищ, що по справжньому є деструктивними Ё антисуспЁльними, Ё
якЁ пЁдривають не тЁльки соцЁально-економЁчнЁ, а Ё полЁтичнЁ пЁдвалини
української державностЁ. До найбЁльш небезпечних з них, передусЁм, належить
корупцЁя.
Саме провЁдна роль бюрократЁї, яку вона вЁдЁграє в процесЁ
приватизацЁї, суттєво впливає на посилення корупцЁї, розширення її поля за
рахунок залучення все нових Ё нових джерел живлення. На цей час серед таких
одночасно простих за технологЁєю використання та надзвичайно потужних, а
тому Ё найбЁльш поширених джерел живлення корупцЁї можна назвати наступнЁ:
1) систему прямого пЁдкупу посадових осЁб, суспЁльних Ё полЁтичних дЁячЁв,
якЁ мають можливЁсть сприяти успЁхам комерцЁйних структур шляхом створення
для них тих чи Ёнших переваг, привЁлеїв та економЁко-правових пЁльг; 2)
систему, що органЁзацЁйно будується на створеннЁ акцЁонерних компанЁй Ё
товариств Ёз включенням до них як державних, так Ё приватних пЁдприємств
(першЁ включаються у якостЁ "дЁйних корЁв", якЁ вносять державне майно Ё
грошовЁ внески, що Ёз часом перерозподЁляються за принципом: "з'їмо сало
твоє, а потЁм кожен своє", на користь приватних структур); 3) систему, за
якою державнЁ кошти вно-
37
сяться у приватнЁ структури, а у подальшому процедурне вЁдбувається
процес списання цих боргЁв державою, виходячи з умов "крайньої"'
необхЁдностЁ (скажЁмо, пЁд гаслами допомоги малому й середньому бЁзнесу,
пЁдтримки вЁтчизняного товаровиробника тощо); 4) механЁзм, що базується на
наданнЁ державних економЁчних та правових гарантЁй пЁд кредити, якЁ
отримують суб'єкти пЁдприємницької дЁяльностЁ недержавної форми власностЁ,
що дозволяє у разЁ їх природного або штучного банкрутства повнЁстю
перекласти тягар виконання боргових зобов'язань на казну держави (тобто на
масового платника податкЁв).
Одним Ёз надпотужних (хоча на цей час вже Ё "мЁлЁючих") джерел живлення
"тЁньовикЁв" був вивЁз за кордон матерЁалЁв (насамперед, металЁв), сировини
та енергетичних ресурсЁв. МожливостЁ масштабЁв останнього явища, як
вЁдзначалось, пояснюються наявнЁстю величезних, так званих запасЁв
"наднор-мативЁв" та "нелЁквЁдЁв" (сировини, матерЁалЁв, устаткування,
обладнання), а також значних стратегЁчних запасЁв, що залишились у спадщину
вЁд адмЁнЁстративно-планової системи розподЁлу ресурсЁв. ЦЁ запаси
товарно-матерЁальних цЁнностей, за рЁзними оцЁнками фахЁвцЁв, становили вЁд
третини до рЁчного суспЁльного продукту. ТоргЁвля цими ресурсами, за
залишковою вартЁстю, в тому числЁ Ё вивЁз її за кордон, здЁйснювалася у
великих обсягах (досить нагадати "золотий" для вЁтчизняних
товарно-сировинних бЁрж перЁод) Ё приносила "тЁньовикам" величезнЁ особистЁ
доходи, що осЁдали у сейфах банкЁвської системи Заходу мЁльярдами доларЁв.
Тому можна погодитися з думкою Роберта Лейкена, що "там де корупцЁя є
системою, ринковЁ та адмЁнЁстративнЁ реформи... можуть стати навЁть
антипродуктивними... Послаблення державного контролю може полегшити
незаконну ...економЁчну дЁяльнЁсть. БЁльш того, щоб компенсувати втраченЁ
доходи бюрократи шукатимуть "заробЁткЁв" у Ёнших сферах"'.
Тобто коли за економЁчну реформу видається переважно те, що її тЁльки
ЁмЁтує, а по сутЁ нею не є, то такЁ "реформаторськЁ"
' Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Україну, - No
43(301), 15 серпня 1997р. -С. 1.
38
дЁї можуть лише провокувати посилене генерування корупцЁї. У той же час
справжнЁ, добре запланованЁ Ё скоординованЁ реформи, що максимально повно
враховують по-справжньому позитивний свЁтовий досвЁд, навпаки, значно
скорочують поле коруп-цЁйних ЁнтересЁв та лЁквЁдують потенцЁйнЁ джерела їх
задоволення.
Цю думку також пЁдтверджують Ё висновки аналЁтикЁв Заходу:
"НапЁвреформи, безкарнЁсть Ё безвЁдповЁдальнЁсть, що ними породжуються,
сприяють змЁцненню позицЁй корупцЁї, оскЁльки з нарощенням фЁнансової
могутностЁ Ё полЁтичної влади Ёнтереси елЁтних угрупувань щодалЁ важче
пЁддавати позитивним змЁнам Ё тому цей соцЁальний прошарок стає активною
силою, що перешкоджає чи спотворює процес ринкового реформування. Безглуздо
нарощувати антикорупцЁйнЁ служби там, де бюрократЁя має необмеженЁ
можливостЁ як завгодно довЁльно манЁпулювати регулятивними обмеженнями, або
вЁдповЁдно створювати любЁ режими вибЁркового цЁльового економЁчного
сприяння"'.
НеспроможнЁсть значної частини представникЁв колишньої "директорської
гвардЁї" здЁйснювати керЁвництво вже "майже комерцЁйними" пЁдприємствами
(здебЁльше холдЁнговими компанЁями), що були створенЁ останнЁми пЁд себе,
пЁд своє найближче Ё найвЁдданЁше оточення, а також пЁд певне коло рЁдних Ё
близьких їм осЁб), призводить до поглиблення виробничо-комерцЁйної
стагнацЁї, накопичення величезної заборгованостЁ та Ёнших економЁчних
негараздЁв. У той же час необмежена можливЁсть цих суб'єктЁв виробничих
вЁдносин контролювати значнЁ обЁговЁ кошти, урядовЁ дотацЁї та пЁльговЁ
кредити (в т. ч. Ё закордоннЁ) дає солЁдний потенцЁал для подальшого
забезпечення особистого достатку керЁвництва зазначених компанЁй, навЁть
якщо це Ё вирЁшується за рахунок невиплати заробЁтної плати працЁвникам цих
пЁдприємств, їх вЁдправки у вимушенЁ багатомЁсячнЁ вЁдпустки Ёз подальшим
скороченням тощо.
Саме "економЁя", що має мЁсце за рахунок "безкоштовного" використання
"безкоштовно" отриманих основних фондЁв є суттєвою особливЁстю сучасного
етапу еволюцЁї процесЁв "тЁнЁзацЁї"
Див.: КорупцЁя: основнЁ аспекти //ЗахЁд: вЁкно в Україну, - No 43(301),
15 серпня 1997р. -С. 1.
39
економЁки. Серед проявЁв механЁзму реалЁзацЁї останнього можна
передусЁм видЁлити наявнЁсть особливого об'єкта "тЁньової" експлуатацЁї,
якими виступають ресурси держави, великЁ державнЁ (або вже змЁшанЁ)
пЁдприємства, де держава має так званий "контрольний" пакет акцЁй. Практика
засвЁдчує, що на багатьох цих пЁдприємствах, незважаючи на так звану "змЁну
форми власностЁ" продовжується подальше проїдання та неефективне
використання капЁталу, бартерЁзацЁя вЁдносин, розквЁтає розбазарювання Ё
розкрадання матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв, марнотратство коштЁв, їх
нецЁльове використання тощо.
Особливої уваги потребує висвЁтлення однЁєї з найбЁльш яскравих якЁсних
особливостей, яка притаманна вЁтчизняним процесам "тЁнЁзацЁї", що за суттю
являє собою тЁсне Ё динамЁчне зрощування "тЁньової"" економЁки Ё "тЁньової"
полЁтики.
Так, експерти Українського центру економЁчних Ё полЁтичних дослЁджень
вважають, що в УкраїнЁ на цей час сформувався не тЁльки "тЁньовий сектор в
економЁцЁ, але Ё паралельна нелегальна влада, яка зростає Ё почала дублювати
найважливЁшЁ функцЁї держави"'.
Досить ґрунтовний аналЁз тенденцЁй ЁєрархЁчного структу-рування владних
угруповань, дЁяльнЁсть яких спрямована на тЁньовий перерозподЁл
пЁдконтрольного їм економЁчного потенцЁалу країни, а також дослЁдження
особливостей процесу зрощування "тЁньової" економЁки Ё "тЁньової" полЁтики
був проведений фахЁвцями Інституту економЁчних реформ.
За цими дослЁдженнями зазначений процес вже пройшов наступнЁ основнЁ
етапи2.
На першому етапЁ (1991 - 1993 р.р.) вЁдбувалося зрощування офЁцЁйних Ё
"тЁньових" економЁчних вЁдносин, що як правило, будувались за галузевою
вертикаллю (мЁнЁстерство -- пЁдприємство). На цЁй основЁ формувалися
галузевЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ГГ). З часом їх значення суттєво
знизилося,
' Див.: ТЁньова економЁка та органЁзована злочиннЁсть в УкраїнЁ:
сучасний стан та проблеми боротьби з ними. //АналЁтична доповЁдь. - 1996. -
С. 1.
2 Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". //ПолЁтична
думка. -1996. -No3 -4. -С. 75 -78.
40
що пов'язується Ёз порЁвняною доступнЁстю цих структур для контролю з
боку правоохоронних Ё податкових органЁв.
На другому етапЁ (1993 - 1994 р.р.) розбудова офЁцЁйних Ё "тЁньових"
вЁдносин базувалася за регЁональним принципом. В цей перЁод навколо
керЁвникЁв регЁональних державних структур на грунтЁ спЁльних економЁчних Ё
полЁтичних ЁнтересЁв представникЁв держапарату Ё комерцЁйних структур
формувались могутнЁ регЁональнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (РГ).
Паралельно Ёз цим керЁвники центральних органЁв влади та їх оточення також
створювали довЁренЁ комерцЁйнЁ структури, що функцЁонували, як Ё РТ, але вже
в масштабах всЁєї держави. З'явилися центральнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ
групи (ЦГ).
На третьому етапЁ (1994 - 1996 р.р.) йшов процес формування структур з
використанням Ёноземного капЁталу, створювались Ёноземне орЁєнтованЁ
адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (ІОГ).
На останньому етапЁ визначилась тенденцЁя об'єднання ЁнтересЁв та
Ёнфраструктури Ёснуючих чи тЁльки створюваних ІОГ з галузевими регЁональним
Ё центральними адмЁнЁстративно-економЁчними групами.
На пЁдставЁ системного аналЁзу взаємозв'язку "тЁньова економЁка Ё
тЁньова полЁтика" фахЁвцями Інституту економЁчних реформ були зробленЁ
наступнЁ досить невтЁшнЁ висновки: "ТенденцЁї, пов'язанЁ з об'єднанням
представникЁв рЁзних ланок державного апарату , фЁнансових, промислових,
аграрних та Ёнших суб'єктЁв господарської дЁяльностЁ Ё кримЁнальних
угруповань у могутнЁ адмЁнЁстративно-економЁчнЁ групи (АЕГ), свЁдчать про
те, що найближчим часом слЁд очЁкувати економЁчного Ё полЁтичного
протистояння мЁж ними Ё жорсткої боротьби за тотальну владу в державЁ.
Остання обставина визначає негативнЁ наслЁдки розвитку АЕГ для економЁки
країни. ОскЁльки ключовим Ё об'єднуючим елементом АЕГ є високопоставленЁ
державнЁ чиновники, остЁльки економЁчне посилення однЁєї з груп автоматично
веде до змЁцнення органЁзацЁйного Ё полЁтичного потенцЁалу її
адмЁнЁстративної команди. Створюється можливЁсть для змЁцнення її позицЁй в
державнЁй ЁєрархЁї та службового просування її лЁдерЁв. НаслЁдком цього є
прагнення АЕГ до монопольного становища на окремих ринках Ё використання
державних ЁнститутЁв у боротьбЁ з
41
конкурентами. Розпочинає дЁяти механЁзм обмеження конкуренцЁї,
породження монопольне високих цЁн на широку групу товарЁв та послуг,
завдання значної економЁчної шкоди пЁдприємствам, якЁ витЁснюються АЕГ з
ринкЁв за їхню орЁєнтацЁю на ЁншЁ групи. Все це призводить до подальшої
кримЁналЁзацЁї Ё "тЁнЁзацЁї" економЁчних вЁдносин у державЁ"'.
З розвитком "тЁньової" економЁки, вЁдповЁдно до вЁдомої формули класика
марксизму, "тЁньовий" капЁтал має тенденцЁю до постЁйного зростання.
ВнаслЁдок цього вЁдбувається вЁдплив грошей з легального обЁгу, має мЁсце
розвиток процесЁв деградацЁї сфери матерЁального виробництва,
гЁпертрофований перерозподЁл грошової маси в суспЁльствЁ, маргЁнальне
розшарування людей за рЁвнем доходЁв Ё, як наслЁдок, невпинне зростання цЁн
на товари й послуги тощо.
ОскЁльки одною з особливостей тЁньового капЁталу є Ё те, що вЁн
використовується не у виробничЁй сферЁ, а переважно в посередницькЁй
дЁяльностЁ, в обЁгу, останнє надзвичайно ускладнює механЁзми здЁйснення
необхЁдного державного контролю за ним.
СлЁд також зазначити, що класична схема, яка застосовувалась у боротьбЁ
з "тЁньовими" Ё, насамперед, кримЁнально-економЁчними видами пЁдприємницької
дЁяльностЁ, на цей час помЁтних результатЁв не дала. На останнє вказав Ё
Президент України Л. Кучма на засЁданнЁ КоординацЁйного комЁтету по боротьбЁ
з корупцЁєю та органЁзованою злочиннЁстю при ПрезидентовЁ України ЗО сЁчня
1995 року.
У той же час, вЁдзначаючи особливо негативний вплив "чорної"" складової
"тЁньової"" економЁки на суспЁльне виробництво та соцЁальну сферу, неможливо
скидати Ёз рахункЁв Ё певну позитивну роль, що вЁдЁграють неформальна
економЁка та нере-гламентована трудова дЁяльнЁсть (якЁ також включаються до
"тЁньової" економЁки у широкому її розумЁннЁ) у якостЁ досить ефективних
амортизаторЁв, що пом'якшують зростання соцЁальної напруги в суспЁльствЁ. До
того ж вони є потужними стиму-
' Турчинов О. "ТЁньова економЁка Ё тЁньова полЁтика". // ПолЁтична
думка. -1996. - No3-4.-С. 82-83.
42
ляторами переквалЁфЁкацЁї кадрЁв для найбЁльш вигЁдних у ринкових
умовах видЁв Ё сфер дЁяльностЁ.
До основних чинникЁв, що сприяють зростанню неформальної економЁки
(особливо в перЁод системної кризи виробництва) можна вЁднести: 1)
недостатнЁсть ЁнвестицЁй, що спрямовуються на створення нових робочих мЁсць;
2) зростання рЁвня безробЁття, що пов'язано Ёз швидкою та Ёнтенсивною
втратою (Ё у багатьох випадках досить передчасною) лЁквЁдацЁєю старих
робочих мЁсць; 3) високий рЁвень вимушеної неповної зайнятостЁ працюючих; 4)
низькЁ у порЁвняннЁ до потреб цивЁлЁзованого вЁдтворення особистостЁ трудовЁ
доходи широких верств населення; 5) вЁдносна невигЁднЁсть працЁ у
формальному секторЁ економЁки у порЁвняннЁ Ёз доходами, якЁ можуть приносити
нерегламентованЁ види трудової дЁяльностЁ; 6) вЁдсутнЁсть належних умов для
плЁдного господарювання малих пЁдприємств (високЁ податки, складнощЁ
процедури реєстрацЁї, корупцЁя, рекет, нечесна конкуренцЁя, кабальнЁ кредити
тощо).
До найбЁльш поширених видЁв дЁяльностЁ, що мають мЁсце у неформальнЁй
економЁцЁ України можна вЁднести неступнЁ:
1) дрЁбна торгЁвля товарами, що отриманЁ внаслЁдок ЁндивЁдуального
професЁйного "економЁчного туризму" або вЁд оптовикЁв-посередникЁв; 2)
валютнЁ обмЁннЁ операцЁї, що здЁйснює дрЁбний "ринковий планктон"; 3)
наймана праця без укладання трудових угод; 4) ремЁсництво та надання послуг
у всЁх їх нереєстрованих рЁзновидах; 5) робота на дачних та присадибних
дЁлянках Ёз наступною ринковою реалЁзацЁєю отриманої продукцЁї; 6)
нелегальна трудова мЁграцЁя за кордон у країни далекого та близького
зарубЁжжя; 7) "шабашництво" у всЁх його проявах Ё рЁзновидах тощо.
Головною особливЁстю функцЁонування зазначеного прошарку дрЁбного
"ринкового планктону", який займається нерег-ламентованою дЁяльнЁстю є те,
що вЁн по справжньому не являє собою сильного суб'єкта пЁдприємницької
дЁяльностЁ (здатного до згуртованого самозахисту тощо). Навпаки, сам вЁн
стає жертвою процесЁв "тЁнЁзацЁї" Ё кримЁналЁзацЁї ринкових вЁдносин,
оскЁльки є потужним джерелом отримання здирницької наживи як малими, так
середнЁми Ё великими "хижаками" ("акулами") "кримЁнально-чорної"" економЁки
та органЁзованої злочинностЁ.
43
СлЁд також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палЁтра
нових напрямЁв масштабної "тЁнЁзацЁї" економЁчної дЁяльностЁ. Проте при
цьому багато старих форм, що ранЁше вЁдносились до "тЁньової" сфери Ё були
її вагомою складовою, на цей час або взагалЁ втратили свою актуальнЁсть Ё
зовнЁшню атрибутику (скажЁмо, спекуляцЁя, "цеховики"), або рЁзко знизили
свою частку в загальному тЁньовому оборотЁ разом Ёз зменшенням питомої ваги
державного сектору економЁки (тобто це дрЁбнЁ розкрадання в державному
секторЁ, масовЁ порушення в роздрЁбнЁй державнЁй торгЁвлЁ та громадському
харчуваннЁ тощо).
З тих видЁв "тЁньової"" економЁчної дЁяльностЁ, що Ёснували ранЁше, але
останнЁм часом незмЁрно зросли (як кЁлькЁсно, так Ё якЁсно), окрЁм корупцЁї
представникЁв державного апарату, слЁд вЁдзначити й такЁ явища, як "розквЁт"
пЁдпорядкованих мафЁї сфер економЁчної дЁяльностЁ. ЗазначенЁ явища
потребують окремого розгляду.
2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на
систему державного управлЁння та економЁку
ЗбЁльшенню масштабЁв та подальша внутрЁшня реструктуризацЁя "тЁньового"
сектора економЁки сприяє замЁна одних спонукальних мотивЁв на ЁншЁ. Це
вЁдбуваються на тлЁ посилення соцЁально-екбномЁчної кризи та полЁтичної,
ЁдеологЁчної Ё адмЁнЁстративної дезорЁєнтацЁї широких верств населення. Тому
природно, що у досить значної частини населення за умови, коли мЁра працЁ
практично має незначний вплив на мЁру особистого споживання, виникає та
постЁйно генерується прагнення не тЁльки до "тЁньових" заробЁткЁв, але Ё
взагалЁ до пошуку будь-яких (навЁть Ё нелегЁтимних) додаткових джерел
особистих доходЁв. Останнє у кЁнцевому наслЁдку стає живлячим середовищем та
вагомим чинником, що сприяли Ё сприяють поглибленню розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁї" економЁки Ё, особливо, розширеному вЁдтворенню її
"кримЁнально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерЁгається протягом
останнЁх п'яти рокЁв.
44
Саме тому окремого та ретельного наукового дослЁдження на цей час
потребує "чорна" економЁка, яка, про що вЁдзначалось ранЁше, є передусЁм
надзвичайно небезпечним для Ёснування держави структурним феноменом
масштабування "тЁньових" процесЁв, що мають мЁсце в економЁцЁ України.
АналЁзу, насамперед, потребують наявнЁ якЁснЁ ознаки Ё риси
диверсифЁкацЁї "чорної"" економЁки в структури "свЁтлої" (традицЁйної")
економЁки, методи Ё механЁзми цього проникнення, а також засоби її впливу на
вЁдповЁднЁ органи та суб'єктЁв системи державного управлЁння. НеобхЁдно
провести Ё аналЁтичну оцЁнку загальних наслЁдкЁв, що справляє "чорна
економЁка" на стан соцЁально-економЁчної сфери та суспЁльства в цЁлому.
Як вже вЁдзначалося, у перЁод економЁчної трансформацЁї, який спЁвпадав
з перЁодом розбудови державної незалежностЁ України, органЁзована економЁчна
злочиннЁсть була Ё на цей час залишається одною з небагатьох по-справжньому
ефективно функцЁонуючих суспЁльних структур, що здатна швидко
пристосовуватись до будь-яких соцЁальних, економЁчних Ё полЁтичних змЁн.
ДослЁдження показують, що функцЁонування "чорної"
(мафЁозно-кримЁнальної) економЁки у власному автономному режимЁ не є
закономЁрним явищем. НайбЁльш типовим явищем є те, що, проникаючи в
бюрократичнЁ структури, диверсифЁку-ючи у сферу "свЁтлої" економЁчної
дЁяльностЁ, вона активно формує кримЁнально-корумповану економЁку. Так, не є
великим секретом, що кримЁнальна економЁка хабарями стимулює та зацЁкавлює,
а за допомогою використання засобЁв силового тиску, змушує працювати на себе
адмЁнЁстративно-командну систему управлЁння.
Як свЁдчить попереднЁй аналЁз, "кримЁнально-чорна" складова колишньої
"тЁньової" економЁки бюрократичного типу базувалася передусЁм на корупцЁї та
на. витонченЁй системЁ розкрадання Державного майна за допомогою
адмЁнЁстративного контролю над потоками матерЁальних Ё фЁнансових ресурсЁв,
що розподЁлялись з умов реального або штучно створюваного дефЁциту.
Власне кажучи, саме перЁод переходу внутрЁшньо-неЁн-тегрованої Ё
кооперацЁйно-неструктурованої економЁки України
45
до ринкових вЁдносин лише надав "мафЁї"" потенцЁйно необмеженЁ
економЁчнЁ та полЁтичнЁ можливостЁ щодо поширення вже "освоєних" Ё
захоплених нових зон її монопольного впливу. Будучи досить надЁйно захищеною
своїми високими владними покровителями вЁд будь-яких форм ефективного
переслЁдування Ё справжнього (тобто еквЁвалентного заподЁянЁй шкодЁ та
збиткам) покарання, вона пЁдпорядковує пЁд свЁй контроль не тЁльки
"тЁньовЁ", але й легальнЁ, "свЁтлЁ" форми пЁдприємництва. Можна впевнено
стверджувати, що на цей час жодна державна структура не має реального
уявлення про реальний стан та динамЁку цього процесу (тобто про те, скЁльки
пЁдприємств, установ Ё органЁзацЁй вже знаходиться пЁд монопольним контролем
мафЁозних структур, скЁльки осЁб з апарату органЁв державного управлЁння
працюють на її замовлення). Отже, у суспЁльства до того часу вЁдсутня
репрезентативна ЁнформацЁя щодо дЁйсного стану Ё масштабЁв
"кримЁнально-чорної" диверсифЁкацЁї.
НавЁть без особливих зусиль можна намалювати Ёснуючу в країнЁ систему
двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними Ё паралельно
дЁючими управлЁнськими Ё виконавчими структурами, що системно охоплюють всЁ
сфери життєдЁяльностЁ суспЁльства: економЁку, фЁнанси, соцЁальну та духовну
сферу, безпеку, полЁтику, зовнЁшнЁ зв'язки тощо.
Одне з них -- це держава, її так звана "свЁтла" економЁка. Тут домЁнує
глибока системна економЁчна криза та загальна органЁзацЁйна
розбалансованЁсть, бере гору полЁтичне протистояння та небезпечно падає
рЁвень життя законослухняних громадян, втрачається соцЁальний оптимЁзм та
зростає соцЁальна напруга, знижується необхЁдно-достатнЁй рЁвень економЁчної
та полЁтичної безпеки.
Другим є паразитичне, деструктивно-руйнЁвне для суспЁльства "чорне"
виробництво, розподЁл Ё споживання. Це органЁзована економЁчна злочиннЁсть,
що є ретельно структурованою, гнучкою Ё мобЁльною системою, яка отримує
надвисокЁ доходи. На цей час ця система вЁдмЁнно захищає своїх "робЁтникЁв"
Ё "службовцЁв", максимально забезпечує задоволення їх "постЁйно зростаючих
матерЁальних Ё духовних потреб". КримЁнально-мафЁозна економЁка має
надзвичайно високу норму
46
накопичення, що надає їй можливЁсть для подальшого розширеного
вЁдтворення.
У цЁй ситуацЁї не досить важко спрогнозувати можливий масовий перетЁк
трудових, Ёнтелектуальних, фЁнансових, матерЁальних (у т. ч. Ё природних),
технологЁчних, ЁнформацЁйних та Ёнших ресурсЁв Ёз першого виробництва у
"друге".
ТрадицЁйно так склалося, що про масштаби "чорного" сектору "тЁньової""
економЁки владнЁ структури судять лише на основЁ даних щодо протокольне
зафЁксованих злочинЁв. Проте, за умови високої латентностЁ
"кримЁнально-чорної" економЁки не всЁ Ё навЁть далеко не бЁльшЁсть злочинЁв
попадають у поле зору правоохоронних органЁв Ё реєструються у вЁдповЁдних
графах звЁтЁв. Тому логЁка пЁдходЁв стосовно зазначеного залишається
примЁтивно простою, не пЁймали -- не злодЁй, не зареєстрували -- не було
злочину. Але мова, насамперед, має йти не про формальний або юридичний бЁк
справи, а про реальне визначення Ёснуючих латентних (тобто ретельно
прихованих вЁд держави та суспЁльної свЁдомостЁ) масштабЁв зазначеного виду
"дЁяльностЁ".
ЯкЁ ж основнЁ ознаки Ё прояви притаманнЁ сучаснЁй мафЁї та її
економЁчному базису --"кримЁнально-чорнЁй" економЁцЁ?
До найбЁльш характерних ознак зазначеного явища можна вЁднести
наступнЁ:
1) якЁсно новий стан професЁоналЁзацЁї економЁчної злочинностЁ, яка
побудована на надзвичайно високому рЁвнЁ кримЁнально-монопольної
централЁзацЁї та концентрацЁї "тЁньового" капЁталу, подальше зростання
ЁнтеграцЁї та кооперацЁї мафЁозно-кланових вЁдносин;
2) наявнЁсть чЁтко органЁзованого Ё функцЁонально розгалуженого апарату
управлЁння кримЁналЁтетом, що має системний розподЁл функцЁй Ё вЁдпрацьованЁ
механЁзми "посадової" субординацЁї на всЁх рЁвнях її внутрЁшньої ЁєрархЁї;
3) Ёснування, вдосконалення та розвиток системи кланового
структурування, постЁйне вЁдтворення специфЁчної "чорної" бюрократЁї, так
званої мафЁозної "елЁти", що, в основному, координує Ё регулює злочиннЁ
вЁдношення у всЁх сферах "тЁньової"" економЁки;
47
4) активне формування Ё постЁйне пЁдвищення рЁвня ефективностЁ
функцЁонування як централЁзованих, так Ё децентралЁзованих "резервних" Ё
"спецЁалЁзованих" кримЁнальних фондЁв (якЁ насамперед акумулюють ресурси, що
мають спрямовуватись на пЁдкуп бюрократЁї та на матерЁальну пЁдтримку членЁв
кримЁнальної спЁльноти, а також на створення власних специфЁчних
"профспЁлок" Ё своєрЁдних "кас взаємодопомоги (так званих "общакЁв");
5) активна реалЁзацЁя цЁлеспрямованого курсу на корумпу-вання, на
активне кримЁнальне замарування та моральне розбещення апарату органЁв
державного (у т. ч. господарського) управлЁння, працЁвникЁв правоохоронних
органЁв та Ёнших силових структур, накопичення заздалегЁдь зЁбраного
персонЁфЁкованого компромату та його подальше використання для шантажу
конкретних "строптивих" службовцЁв та посадових осЁб;
6) Ёнтенсивна розробка Ё практичне впровадження в "народнЁ маси"
ЁдеологЁї органЁзованої злочинностЁ, що проявляється, насамперед, у
романтизацЁї "тЁньового" способу життя серед населення країни (передусЁм
серед молодЁ), матерЁальнЁй пЁдтримцЁ органЁв масової ЁнформацЁї, якЁ своєю
дЁяльнЁстю сприяють психологЁчнЁй обробцЁ населення у вЁдповЁдному напрямЁ
тощо;
7) постЁйне вдосконалення та реалЁзацЁя на практицЁ високоефективних та
гнучких механЁзмЁв швидкої адаптацЁї до змЁни соцЁально-економЁчних умов,
використання рЁзноманЁтних форм Ё методЁв проникнення в державнЁ або ЁншЁ
конкуруючЁ структури з метою їх внутрЁшньої дезорганЁзацЁї Ё морального
розкладення, а при необхЁдностЁ також Ё їх суспЁльної дискредитацЁї;
8) гостро виражений потяг до встановлення Ё постЁйного тотального
поширення власної монополЁї, прагнення створити та по можливостЁ мати
надЁйнЁ механЁзми впливу на формування кадрової полЁтики (кадрового резерву)
в апаратах державного та господарського управлЁння.
СлЁд зазначити, що диверсифЁкацЁя особливо необхЁдна економЁчнЁй мафЁї,
оскЁльки вона за умов практичного застосування названого механЁзму отримує
можливЁсть, по-перше, мати необхЁдний для неї вплив, або чинити певний тиск
у процесЁ прийняття економЁчних та соцЁальних рЁшень на тих чи Ёнших
48
рЁвнях влади (загальнонацЁональному, регЁональному, мЁсцевому), а також
впливати на транснацЁональнЁ економЁчнЁ зв'язки, Ё по-друге, зрощуватися з
кримЁнально-злочинним свЁтом, формувати на його основЁ "групи бойовикЁв
зовнЁшньої Ё внутрЁшньої охорони та пЁдтримання кримЁнального порядку"
(тобто "порядку", побудованому на нормах власної злочинно-групової моралЁ,
якЁ спрямованЁ на пЁдтримання особливого "кодексу честЁ" та Ёнших внутрЁшнЁх
правил Ё умов дЁї кримЁнальних груп Ёз вЁдповЁдними жорстокими Ё
незворотнЁми санкцЁями за їх порушення).
ПЁдсумовуючи, можна вЁдзначити, що "чорну" економЁку слЁд розглядати як
особливу, нелегально сформовану, спроможну до надзвичайно активного
розширення Ё самовЁдтворення, надЁлену розвинутими внутрЁшнЁми Ё зовнЁшнЁми
зв'язками, агресивно-антисоцЁальну, державне небезпечну економЁчну систему.
Фактично вона є "раковою пухлиною" економЁки, що активно генерує свої
"метастази", якЁ вражають все бЁльше Ё бЁльше здорових клЁтин органЁв Ё
систем економЁчного органЁзму країни, аж до її головного мозку -- органЁв
владного та господарського державного управлЁння.
"Чорна" економЁка є економЁчним базисом мафЁї Ё, насамперед, прагне
паразитувати на легЁтимних формах власностЁ та пЁдприємницькЁй дЁяльностЁ.
Проте, вона також має Ё свою власну специфЁчну базу дЁяльностЁ (див. схему),
що спирається на кримЁнальний промисел та на доходи, що отримує органЁзована
злочиннЁсть на ринку задоволення деструктивних потреб громадян.
ВЁдбулася не лише змЁна структури, форм, методЁв, а також Ё масштабЁв
"чорної"" економЁчної дЁяльностЁ.
ДомЁнуючЁ складовЁ сегменти кримЁнально-"чорної" економЁки наведенЁ на
схемЁ.
49
Схема структурування сучасної мафЁї
Неформальна влада (кримЁнально-мафЁозна верхЁвка)
ОрганЁзована злочиннЁсть
КримЁнальнЁ силовЁ структури (бойовики зовнЁшнЁх та внутрЁшнЁх
формувань)
Фонди ("резервнЁ" та "цЁльовЁ")
"Чорна система правосуддя" ("авторитети",
<----Ё.
"Чорна податкова система" (рекет)
*--"
"Чорна система економЁчного арбЁтражу" (виби
кЁлери)
вання боргЁв)
диверсифЁкацЁя
диверсифЁкацЁя
Чорна економЁка
КримЁнальна економЁчна дЁяльнЁсть:
-- виготовлення, крадЁжка та протизаконна торгЁвля вогнепальною,
хЁмЁчною Ё холодною зброєю та отрутою;
-- крадЁжки Ё перепродаж майна громадян;
-- "ринок кЁлерських послуг";
-- надання послуг у силовому вирЁшеннЁ господарсько-комер-
Надання послуг, пов'язаних Ёз задоволенням попиту на ринку
деструктивних потреб:
-- проституцЁя (в тому числЁ пЁдлЁткова Ё дитяча), гомосексуалЁзм,
секстуризм, поставки "живого" товару для сексуальної експлуатацЁї за кордон;
-- виготовлення та торгЁвля порнографЁчною продукцЁєю (порнофЁльми,
порножурнали, порно-
50
цЁйних конфлЁктЁв та поверненнЁ боргЁв, що виникли мЁж пЁдприємцями та
комерцЁйними структурами;
-- посередницькЁ послуги у шахрайських операцЁях, професЁйному шантажЁ
клЁєнтЁв (фЁзичних та юридичних осЁб);
-- контрабанда (у всЁх її рЁзновидах Ё проявах);
-- участь у фЁнансових шахрайських операцЁях та операцЁях по вЁдмиванню
"брудних" грошей;
-- фальшування грошей та цЁнних паперЁв, пЁдробка документЁв та
печаток;
-- злочинне антисуспЁльне використання землЁ та Ёнших природних
ресурсЁв (завезення токсичних вЁдходЁв, смЁття, торгЁвля Ёз вивезенням за
кордон родючого шару грунту тощо).
-- виготовлення або транспортування (транзит) наркотикЁв.
газети, порнолЁтература), у тому числЁ Ёз залученням дЁтей;
-- органЁзацЁя платних садо-мазохистських видовищ, або "послуг", що
пов'язанЁ Ёз особистою участю "клЁєнтЁв" у процесах катування людей тощо;
-- послуги, пов'язанЁ з органЁзацЁєю особливих тоталЁзаторЁв за участю
"клЁєнтЁв" Ёз "гравцями-смертниками" ;
-- наркоторгЁвля , органЁзацЁя наркопритонЁв.
Особливо необхЁдно зупинитися на досить поширених на цей час проявах
фЁнансового шахрайства, що особливо вразили вЁтчизняну економЁку.
НайпоширенЁшими серед можливих чисельних шляхЁв нелегального експорту
капЁталЁв Ё проявЁв фЁнансового шахрайства можна назвати наступнЁ: 1)
неповернення коштЁв закордонними партнерами Ё перерахування їх на спецЁальнЁ
зарубЁжнЁ рахунки;
2) проведення збиткових для України бартерних операцЁй, що частково
може бути пояснено, як реакцЁя українських бЁзнесменЁв на недосконале
українське законодавство; 3) угоди з "неплатоспроможними" Ёноземними
партнерами (шахраями, банкрутами тощо), попередня змова з ними щодо
розподЁлу грошової виручки; 4) збирання псевдопЁдприємцями коштЁв населення,
конвертацЁя Ё переказ їх за кордон, до Ёноземних банкЁв, з насту-
пним припиненням подальшої дЁяльностЁ псевдофЁрм; 5) вЁдверта
шахрайська дЁяльнЁсть ряду трастових, страхових та ЁнвестицЁйних компанЁй, а
також Ёнших фЁктивних фЁрм Ё банкЁв;
6) вЁдправлення продукцЁї (в першу чергу -- високолЁквЁдної) за
фальшивими документами Ё за заниженими цЁнами, з одержанням шахраями рЁзницЁ
готЁвкою; 7) нецЁльове використання державних капЁтальних вкладень,
бюджетних та Ёноземних кредитЁв, банкЁвських активЁв тощо.
ФЁнансово-кредитна система, за оцЁнками спецЁалЁстЁв', стала в УкраїнЁ
найбЁльш кримЁногенною. Саме у нЁй використовується значний арсенал засобЁв
Ё методЁв одержання тЁньових (незаконних) доходЁв. Головними з них є
наступнЁ: 1) використання фальшивих платЁжних документЁв; 2) пЁдробка
банкЁвських гарантЁй; 3) нецЁльове використання банкЁвських кредитЁв;
4) розкрадання коштЁв; 5) хабарництво, що пов'язане з наданням
кредитЁв; зменшенням процентних ставок, прискоренням проходження фЁнансових
документЁв, консультацЁями щодо ухилення вЁд оподаткування, допомогою в
приховуваннЁ виявлених фактЁв несплати податкЁв; приховування доходЁв вЁд
оподаткування, тощо; 6) пЁдробка грошей; 7) валютнЁ спекуляцЁї на бЁржЁ;
8) незаконне одержання пЁльгових кредитЁв; 9) фЁктивнЁ трастовЁ
операцЁї (Ё зокрема -- створення фЁнансових пЁрамЁд); 10) рЁзнЁ види
зловживань Ё шахрайства з бюджетними коштами Ё грошима населення тощо.
До найвагомЁших проявЁв негативного впливу на суспЁльство "чорної"
економЁки можна вЁднести наступнЁ.
1. ОскЁльки полЁпшення справ в офЁцЁйнЁй "свЁтлЁй" економЁцЁ звужує
можливостЁ дЁяльностЁ "тЁньової", її органЁзатори -- керЁвники Ё лобЁ у
будь-який спосЁб, не рахуючись Ёз коштами, прагнуть пЁдЁрвати пЁдвалини
нормального функцЁонування офЁцЁйної економЁки, "заплямувати" її, зануритись
у неї або перетягти в "тЁнь" значну її частку, використовуючи при цьому
будь-якЁ кошти Ё не зупиняючись нЁ перед якими, навЁть
насильницько-кривавими засобами.
' Барановский А. Преступньїй айсберг. //Финансовая Украйна. - 1995. -5
вересня.
52
2. Існування "чорної"" економЁки неможливо без її систематичної
пЁдтримки Ё допомоги з боку корумпованих офЁцЁйних осЁб
державно-господарського, владно-силового Ё правового апарату, що особисто
зацЁкавленЁ в розквЁтЁ злочинного бЁзнесу, оскЁльки мають вЁд нього вагомий
корупцЁйний зиск.
3. "Чорна" економЁка об'єктивно створює економЁчнЁ Ё органЁзацЁйнЁ
умови для виникнення Ё розвитку мафЁозних груп рЁзних за своїми масштабами,
роллю Ё впливом. Така економЁка -- складе переплетення, сплав рЁзноманЁтних
антисоцЁальних суспЁльних вЁдносин, що пЁдточують пЁдвалини державностЁ.
4. "Чорна" економЁка спричиняє деградацЁю суспЁльства, сприяє масовому
розтлЁнню молодЁ, поглиблює до небезпечної межЁ соцЁально-майновЁ
розшарування населення, знищує стимули Ё пЁдриває престижнЁсть
квалЁфЁкованої працЁ, нищить рушЁйнЁ стимули до суспЁльно-корисної
пЁдприємницької дЁяльностЁ, руйнує пЁдвалини нацЁональної безпеки Ё
державностЁ.
5. "Чорна" економЁка будується на максимальнЁй локалЁзацЁї окремих
ринкЁв внаслЁдок подЁлу сфер економЁчного впливу, а також сприяє проникненню
кримЁнальних елементЁв навЁть до тих частин суспЁльства, якЁ не мають
нЁякого вЁдношення до нелегального бЁзнесу.
6. Особливо несприятливо впливає "чорна" економЁка на структурну
перебудову економЁки, загальний ЁнвестицЁйний процес. Вона, зокрема, обмежує
обсяги накопичення капЁталу, що мЁг би бути використаний для Ёнвестування
вЁтчизняного виробництва, а також негативно впливає на процес залучення
Ёноземного капЁталу у вЁтчизняну економЁку, оскЁльки Ёснуюче
кримЁнально-економЁчне середовище, що складається в УкраїнЁ, просто жахає
Ёноземних ЁнвесторЁв.
ЕкономЁчна практика засвЁдчує, що розвиток Ё поглиблення ринкових
вЁдносин неминуче пЁдштовхують кримЁнальних "тЁньовикЁв" на пошук не тЁльки
нових сфер застосування своїх сил, але Ё до нових органЁзацЁйних форм
дЁяльностЁ, головною з яких є "тЁньова" монополЁзацЁя ринку. Вона зумовлює
особливо жорсткЁ механЁзми змови задля реалЁзацЁї особистого диктату,
посиленої ринкової дискримЁнацЁї партнерЁв, конкурентЁв Ё споживачЁв ринку.
Тут злочиннЁсть
53
не зупиняється нЁ перед чим Ё застосовує всЁ методи Ё важелЁ, що
знаходяться в її арсеналЁ, вЁд адмЁнЁстративного натиску до погроз,
цЁлеспрямованого рекету та кЁлерських розправ.
Отже, державна полЁтика щодо "чорної" економЁки може бути лише одна --
максимальне обмеження аж до повної лЁквЁдацЁя найбЁльш суспЁльне небезпечних
кримЁнальне економЁчних її секторЁв.
2.3. Експертно-аналЁтичнЁ оцЁнки масштабЁв сучасної "тЁньової"
економЁки
Як оцЁнити справжнЁ масштаби "тЁньової" економЁчної дЁяльностЁ та
вЁдповЁдним чином вЁдкоригувати офЁцЁйнЁ статистичнЁ данЁ щодо реальної
величини валового нацЁонального продукту, нацЁонального доходу та Ёнших
макроекономЁчних показникЁв?
Така дооцЁнка дозволить отримати можливЁсть бЁльш репрезентативно, нЁж
офЁцЁйна статистика, характеризувати нацЁональнЁ економЁчнЁ макропоказники
та, Ёз врахуванням процесЁв "тЁнЁзацЁї", визначити їх реальну динамЁку.
ОскЁльки розмЁри неформальної та "тЁньової" економЁчної дЁяльностЁ
залежать вЁд ЁнституцЁйного середовища Ё є рЁзними у рЁзних країнах, то
конкретнЁ методи аналЁзу, а також специфЁка визначення масштабЁв
"тЁнЁзацЁї'" безумовно залежать вЁд конкретних особливостей функцЁонування
економЁчної системи тої чи Ёншої країни.
Огляд наукових публЁкацЁй (особливо останнЁх рокЁв) та вивчення
широкого спектра оцЁнок, якЁ були зробленЁ вЁтчизняними експертами стосовно
стану, масштабЁв Ё наслЁдкЁв впливу "тЁньової"" економЁки на розвиток
України, дозволяють зробити загальний висновок, що як в науковЁй лЁтературЁ,
так Ё у практичнЁй роботЁ до цього часу ще фактично не вЁдпрацьованЁ
конкретнЁ та достатньо надЁйнЁ методи визначення реальних обсягЁв
"тЁньової"" економЁки. Висновки, якЁ зробленЁ авторами тих чи Ёнших методик,
а також наведенЁ ними кЁлькЁснЁ параметри процесу "тЁнЁзацЁї'" здебЁльше
грунтуються на довЁльних або досить приблизних пЁдрахунках, що побудованЁ на
54
суб'єктивному баченнЁ тим чи Ёншим аналЁтиком стану розвитку процесЁв
вЁтчизняної "тЁньової"" економЁки.
У багатьох публЁкацЁях описано переваги та розкритЁ можливостЁ, що
отримує суспЁльство внаслЁдок застосування низки прямих та непрямих методЁв
макроекономЁчного аналЁзу, а також висвЁтленЁ методи та моделЁ визначення
масштабЁв "тЁньової" економЁки, що переважно базуються на використаннЁ
мЁк-роекономЁчних показникЁв.
ПрямЁ макроекономЁчнЁ методи, якЁ використовуються для визначення
обсягЁв "тЁньової"" економЁки, базуються або на обчисленнЁ рЁзницЁ мЁж
показниками органЁв статистики та даними податкової ЁнспекцЁї або на рЁзницЁ
мЁж визначеними сукупними витратами сЁмей та їх реально продекларованими
доходами. Проте, вЁдсутнЁсть надЁйної бази статистичних даних не дозволяє
вважати достовЁрними на необхЁдному рЁвнЁ тЁ оцЁнки, що отриманЁ прямими
методами.
НепрямЁ методи аналЁзу обсягЁв "тЁньового" сектору" базуються на
ЁмовЁрних припущеннях щодо можливостЁ їх визначення на основЁ використання
взаємопов'язаних значень певних макроекономЁчних ЁндикаторЁв, якЁ можна
вважати бЁльш достовЁрними. Взаємозв'язки мЁж цими Ёндикаторами
вЁдображаються у виглядЁ або простих математичних спЁввЁдношень (чотири
арифметичнЁ дЁї над певними макроекономЁчними величинами), або досить
складних рЁвнянь множинно-регресЁйного аналЁзу (зокрема це притаманне для
так званого "монетарного" пЁдходу). ДосвЁд їх застосування показує, що
оцЁнки за рЁзними непрямими методами можуть досить суттєво вЁдрЁзнятись.
Тому при визначеннЁ конкретної моделЁ, яка є найбЁльш прийнятною для аналЁзу
"тЁньової"" економЁки в УкраїнЁ, слЁд, передусЁм, максимально врахувати
Ёснуючий широкий спектр вЁтчизняних особливостей, якЁ впливають на її
розвиток за умов сучасного етапу суспЁльної трансформацЁї.
Існує думка, що макроекономЁчнЁ методи аналЁзу обсягЁв неформальної
економЁки не дають достатньо точних оцЁнок, Ё бЁльш достовЁрний результат
можна отримати шляхом використання мЁкроекономЁчних методЁв, якЁ базуються
на результатах опитувань або даних вибЁркової статистики домогосподарств,
55
соцЁологЁчних опитувань тощо. Проте є Ё достатньо обгрунтованЁ
заперечення щодо вЁрностЁ цЁєї думки: оскЁльки, скажЁмо, вЁдповЁдЁ
респондентЁв на запитання, що їм поставленЁ, можуть бути, м'яко кажучи,
нечесними. У цЁлому практика засвЁдчує, що мЁкроекономЁчнЁ дослЁдження є
значно дорожчими, нЁж непрямЁ макроекономЁчнЁ методи, мають досить обмеженЁ
можливостЁ Ё незначну репрезентативнЁсть. До того ж для їх застосування
потрЁбне ефективне кооперацЁйне спЁвробЁтництво економЁстЁв, соцЁологЁв та
Ёнших фахЁвцЁв, якЁ мають дослЁджувати рЁзнЁ аспекти та складовЁ явища
"тЁньової"" економЁки виходячи з параметрЁв процесЁв, що вЁдбуваються
на'мЁкрорЁвнЁ.
ДослЁджуючи питання, що розглядається, не слЁд рахувати, що
приблизнЁсть, яка має мЁсце у розрахунках визначення реальних масштабЁв
процесЁв "тЁнЁзацЁї" властива лише вЁтчизняним фахЁвцям. АналЁтичнЁ оцЁнки
обсягЁв "тЁньової"" економЁки, що визначаються дослЁдниками захЁдних, країн,
також досить суттєво коливаються Ё становлять по країнах, що мають
цивЁлЁзовану ринкову економЁку вЁд 3 до 10 %, а по Ёнших країнах вЁд 10 до
ЗО % Ё навЁть ще бЁльший дЁапазон.
НеобхЁдно наголосити, що практично всЁ загальнЁ оцЁнки масштабЁв
"тЁньової"" економЁки та визначенЁ обсяги доходЁв, якЁ отримують суб'єкти
"тЁньової" дЁяльностЁ, носять Ё завжди об'єктивно носитимуть досить умовний
характер.
Зазначене не є випадковЁстю, оскЁльки за Ёнших обставин сфера,
параметри якої становлять об'єкт дослЁдження, просто перестала б бути
"тЁньовою" або прихованою. У випадку ж визначення обсягЁв кримЁнально-чорної
економЁчної дЁяльностЁ ця сфера є ще Ё ретельно законспЁрованою.
Певна умовнЁсть експертних оцЁнок, що наводяться в наукових
публЁкацЁях, проглядається, як вже зазначалось, Ё в дослЁдженнях закордонних
авторЁв. У цих дослЁдженнях також використовуються десятки методик, кожна з
яких має масу припущень та специфЁчних особливостей у практичному
застосуваннЁ. У результатах, що при цьому отримуються, спостерЁгається
досить великий розкид щодо вартЁсних оцЁнок Ёснуючих масштабЁв "тЁньової"
економЁки та, вЁдповЁдно, визначення її питомої ваги у загальних обсягах
економЁчної дЁяльностЁ.
56
Тому стосовно поглиблення розумЁння сутностЁ питання визначення
кЁлькЁсних характеристик "тЁнЁзацЁї" передусЁм напрошується наступний досить
песимЁстичний висновок: заздалегЁдь можна стверджувати, що незважаючи на
досить значну чисельнЁсть методик оцЁночно-експертного визначення Ёснуючих
масштабЁв цього феномену сучасного економЁчного життя, абсолютно точної
вЁдповЁдЁ на поставлене питання практично отримати неможливо. Проте це Ё не
є нагальною першочерговою необхЁднЁстю, оскЁльки реальна важливЁсть
наслЁдкЁв наукової роботи, що виконують дослЁдники у зазначенЁй сферЁ,
полягає в Ёншому.
По-перше, аналЁзуючи "тЁньову" економЁку необхЁдно чЁтко (у
вЁдповЁдностЁ до соцЁально-економЁчного змЁсту) розмежувати процеси, що
вЁдбуваються у цЁй сферЁ на бЁльш диференцЁйованЁ та якЁсно вЁдмЁннЁ
компоненти.
По-друге, в дослЁдженнЁ слЁд чЁтко визначити наявнЁ абстрактнЁ
умовностЁ Ё допущення, якЁ присутнЁ в тих чи Ёнших методиках, що
застосовуються для аналЁтичної оцЁнки явища "тЁнЁзацЁї", з тим, щоб
розрахунки за ними було б можливо у подальшому вЁдтворювати для
ретроспективного спЁвставлення.
По-третє, для суспЁльної практики та державного управлЁння краще мати
оцЁнки, навЁть певною мЁрою Ё орЁєнтовнЁ (Ёз тим чи Ёншим рЁвнем
репрезентативностЁ), нЁж взагалЁ не мати нЁякого уявлення щодо Ёснуючих
масштабЁв такого небезпечного явища, яким є "тЁнЁзацЁя" економЁки.
По-четверте, розглядаючи Ё оцЁнюючи масштаби "тЁньових" Ё особливо
"чорних" процесЁв, що вЁдбуваються в економЁчнЁй сферЁ, дослЁдникам не слЁд
боятися при цьому навЁть Ё певного "згущення фарби", тому що нЁчого
чорнЁшого нЁж "вугЁльний" колЁр кримЁналу, фактично, бути вже не може,
оскЁльки у цьому випадку йдеться про надзвичайно економЁчно, соцЁальне та
полЁтичне небезпечне явище, яке, як неодноразово зазначалось, руйнує
пЁдвалини державностЁ, загрожує нацЁональнЁй безпецЁ та соцЁальнЁй злагодЁ в
суспЁльствЁ.
У чому ж корЁняться основнЁ проблеми, Ё якЁ методи для об'єктивної
оцЁнки обсягЁв вЁтчизняної "тЁньової"" економЁки є найбЁльш надЁйними?
57
ВирЁшуючи це питання слЁд, насамперед, максимально спиратися на
досягнення свЁтової науки та практики, що на цей час в основному
використовують чотири найбЁльш поширенЁ рЁзновиди методичних пЁдходЁв
стосовно оцЁнок масштабЁв "тЁньової" економЁки'.
1. Опитування, (тобто методика, що базується на "соцЁальному" пЁдходЁ,
сутнЁсть Ё певнЁ вади у застосуваннЁ якої вже були з'ясованЁ).
2. Використання системи нацЁональних рахункЁв (утворення, використання
та розподЁлу ВВП), де параметри "тЁнЁ-зацЁї" визначаються як: а) рЁзниця мЁж
доходами Ё витратами на товари Ё послуги, що мають мЁсце в реальному життЁ;
б) аналЁтична оцЁнка нової створеної вартостЁ в компонентах ВВП на боцЁ
виникнення Ё/або використання ВВП (Ёз залученням галузевої статистики,
статистичних даних роздрЁбної торгЁвлЁ, податкЁв ринку працЁ Ё зовнЁшньої
торгЁвлЁ, а недостатнЁсть цЁєї ЁнформацЁї має компенсуватися за рахунок
використання Ёншої, додаткової ЁнформацЁї, такої, наприклад, як статистики
"човникового" експорту Ё Ёмпорту, статистики подорожей, а також рЁзних Ёнших
джерел статистичних спостережень).
' СвЁтова практика має також приклади застосування низки специфЁчних
методик, серед яких на додаток до тих, що були висвЁтленЁ у пЁдроздЁлЁ 1.3,
передусЁм можна видЁлити такЁ.
ПЁдхЁд "Палермо" -- що базується на мЁжрегЁональних Ё мЁжмЁських
порЁвняннях рЁвня фактичного споживання з величиною заявленого (тобто
задекларованого) платниками податкЁв доходу. Розрив мЁж цими величинами в
"Палермо" (пЁд яким розумЁють мЁсто Ёз найбЁльш масштабною "тЁньовою" Ё
"чорною" економЁкою буде бЁльшим, нЁж по Ёнших мЁстах країни. ПорЁвнюючи
величину розриву в "Палермо" з її розмЁрами у бЁльш "чесних" районах країни,
можна отримати приблизну оцЁнку доходу вЁд "тЁньової" економЁки (так званий
"чорний" прибутковий продукт). Цей методологЁчний пЁдхЁд можливо
застосовувати лише за умови сталих ринкових вЁдносин та вЁдповЁдних їм
стабЁльним характеристикам економЁчної "тЁнЁзацЁї".
"Галузевий" пЁдхЁд -- виходить Ёз гЁпотези, що внесок деяких галузей в
"тЁньову" економЁку (таких як будЁвництво, ремонт, побутове та комунальне
обслуговування, торгЁвля тощо) значно вищий, нЁж у всЁх Ёнших. За цим
методом пропонується при визначеннЁ розмЁрЁв "чорних" прибуткЁв оцЁнювати
тЁльки зазначенЁ галузЁ, додаючи до них приблизний залишок, що припадає на
ЁншЁ галузЁ.
58
3. Надання визначеного базового обсягу "тЁньової"" економЁки певному
вихЁдному перЁоду Ё порЁвняння офЁцЁйно вимЁряного темпу зростання (падЁння)
ВВП у наступнЁ перЁоди Ёз темпами зростання деякої змЁнної, вЁдносно якої
припускається, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного ВВП.
4. ОцЁнка функцЁї попиту на грошЁ (монетарний пЁдхЁд).
СлЁд зазначити, що у вЁтчизняних умовах оцЁнити масштаби "тЁньової" та
особливо "чорної"" (кримЁнальної) складової економЁки Ёз застосуванням
методик, якЁ базуються на використаннЁ системи нацЁональних рахункЁв,
надзвичайно складно Ё це питання потребує бЁльш детального висвЁтлення. У
подальшому також буде розкрито змЁст Ё можливЁсть застосування методичних
пЁдходЁв, зазначених пЁд номерами 3 Ё 4.
Як було вже показано, "тЁньова" (або прихована) економЁка Ёснувала у
досить вагомих масштабах Ё в колишньому СРСР. Але недоврахування обсягЁв
"тЁньової" дЁяльностЁ у макроеко-номЁчних показниках певною мЁрою
"компенсувалось" приписками офЁцЁйної економЁчної статистики, а втрати, що
мала казна внаслЁдок несплати вЁдповЁдного прибуткового податку з доходЁв
громадян, якЁ вони отримували вЁд неформальної трудової дЁяльностЁ були
вЁдносно незначними.
У сьогоднЁшнЁх умовах спостерЁгається тенденцЁя, коли економЁчна
дЁяльнЁсть суб'єктЁв, що займаються легЁтимними її видами абсолютно свЁдомо
перетЁкає в тЁнь, бажаючи уникнути як сплати податкЁв, так Ё досить
обтяжливих бюрократичних процедур реєстрацЁї. Тобто останнє вЁдбувається за
умов, коли правовЁ межЁ для застосування ЁндивЁдуальної трудової та
пЁдприємницької дЁяльностЁ значною мЁрою розширенЁ та бЁльш чЁтко юридичне
окресленЁ.
ВнаслЁдок таких проявЁв "лЁбералЁзацЁї" ринкових вЁдносин ситуацЁя в
УкраїнЁ кардинально змЁнилась. Так за лЁченЁ роки в умовах обвального
кризового скорочення виробництва вЁтчизняний ринок перетворився на
бездефЁцитний, що передусЁм пояснюється трансформуванням товарного дефЁциту
у надзвичайно гострий платЁжний. Останнє значною мЁрою вЁдбулося пЁд впливом
реалЁзацЁї доктрин жорсткої монетарної полЁтики, яка
59
ставила за мету будь-якою цЁною приборкати ЁнфляцЁйнЁ процеси, що
шаленЁли у 1992 - 1994 роки.
За умови застосування методики, що розглядається при визначеннЁ
справжнЁх обсягЁв ВВП, нацЁональнЁ рахунки повиннЁ вЁдобразити як джерела Ё
напрями використання товарЁв та послуг "тЁньового" походження, так Ё
сукупний вартЁсний еквЁвалент доходЁв, якЁ фактично отримують суб'єкти,
пов'язанЁ "тЁньовими" кооперацЁйними вЁдносинами виробництва та реалЁзацЁї
товарЁв та послуг.
У тих умовах, що склалися на цей час в економЁцЁ, навЁть за бажанням
виконавча влада практично не в змозЁ контролювати Ё вивчати реальнЁ обсяги
"неврахованих тЁньових" потокЁв. Навпаки, можна впевнено стверджувати, що на
цей час Уряд та ЁншЁ владнЁ структури практично не мають достатньої уяви про
справжнЁ кЁлькЁснЁ (тим бЁльше про якЁснЁ) характеристики "тЁньових" Ё
особливо кримЁнальних перерозподЁльчих процесЁв, якЁ мають мЁсце в економЁцЁ
на всЁх фазах процесу суспЁльного вЁдтворення (у виробництвЁ товарЁв та
послуг, їх розподЁлЁ (перерозподЁлЁ), обмЁнЁ та споживаннЁ (як особистому,
так Ё виробничому)).
Єдине, що на цей час досить добре охоплено системою нацЁональних
рахункЁв (завдячуючи передусЁм збереженим до цього часу без радикального
"реформування" системам сЁльськогосподарської статистики та статистики
обстеження домашнЁх господарств), так це обсяги продукцЁї, що виробляється в
умовах пЁдсобних господарств (за виключенням лише визначення реальних
обсягЁв виробництва саморобних мЁцних алкогольних напоїв).
СЁльськогосподарська статистика засвЁдчує, що за останнЁ п'ять рокЁв
бЁльше нЁж втричЁ збЁльшились площЁ земельних надЁлЁв, що переданЁ у
користування населенню. Це, вЁдповЁдно, надало поштовх до значного зростання
питомої ваги виробництва основних продуктЁв харчування (особливо овочЁв та
фруктЁв) в домашнЁх господарствах. СьогоднЁ майже 50 вЁдсоткЁв спожитих
харчових продуктЁв населення або отримує вЁд власного натурального
виробництва, або купує за значно дешевшими цЁнами на ринку у неформальнЁй
("тЁньовЁй") торгЁвлЁ.
Наступна велика група "тЁньових" товарЁв споживчого призначення -- це
Ёмпорт, який потрапляє на ринок України завдя-
60
ки так званим човниковим поставкам, що масово здЁйснює населення.
За даними НацЁонального банку, починаючи з 1995 року до платЁжного
балансу України почали включатись обсяги "човникового" Ёмпорту, причому
оцЁнка його величини становила 8,8 % вЁд обсягЁв загального Ёмпорту, що
дорЁвнює приблизно 10% кЁнцевих споживчих витрат домашнЁх господарств.
ОскЁльки у нацЁональних рахунках забезпечено досить жорсткий зв'язок з
платЁжним балансом, то немає пЁдстав сумнЁватися, що "човниковий" Ёмпорт
певним чином не включається до загальних обсягЁв споживання населення.
Принципове значення має також Ё вивчення обсягЁв доданої вартостЁ, що
створюється у неформальнЁй торгЁвлЁ, з метою врахування цЁєї складової
"тЁньової"" економЁки у розрахунках ВВП.
За даними Держкомстату, частка торгЁвлЁ разом з МТП та заготЁвлею
сЁльгосппродуктЁв у ВВП певний час зростала:
1990 p. -- 5,3 %, 1991 -- 5,8 %, 1992 -- 6,5 %, 1993--10 %, а надалЁ
почала скорочуватися: 1994 p. -- 7,3 %, 1995 -- 6,6 %, а у наступному вона
стабЁлЁзувалась на рЁвнЁ: 1996 -- 6,9 %, 1997 (І пЁврЁччя) -- 6,8 %. Можна
припустити, що на перших етапах ринкової трансформацЁї усунення товарного
дефЁциту за рахунок падЁння купЁвельного попиту призвело до того, що навЁть
немобЁльна стацЁонарна торгЁвля за умов, що склалися, стала бЁльш менш
пристойно справлятись Ёз своїми функцЁями. Проте надалЁ виконання цих
функцЁй все бЁльше почала перебирати на себе значно гнучкЁша у цЁновЁй
полЁтицЁ, невитратоємна та оперативна в реагуваннЁ на всЁ примхи ринкового
попиту стихЁйна масова торгЁвля.
Саме тому можна зробити висновок, що навЁть на внутрЁшньому ринку
питома вага торгЁвлЁ у структурЁ ВВП реально не може бути нижчою за 10 %.
Для цього загальна величина ВВП, його галузева Ё секторна структура мають
бути перекомпонованЁ з урахуванням доданої вартостЁ сектора домашнЁх
господарств. За експертною оцЁнкою загальна сума розрахункового номЁнального
ВВП по "тЁньовЁй" ринковЁй торгЁвлЁ може досягти приблизно 4,5 - 5,5 %.
Можна сподЁватися, що завершення найближчим часом створення Державним
комЁтетом статистики системи суцЁльного
61
обстеження речових ринкЁв України дозволить отримати додатковЁ данЁ для
обгрунтування джерел товарних ресурсЁв, зайнятостЁ та бЁльш точно оцЁнити
складовЁ "тЁньової"" торгЁвлЁ при оцЁнцЁ ВВП.
Ще один блок "тЁньової"" економЁки становлять витрати у ВВП, що
виникають за умови споживання товарЁв, отриманих працЁвниками на своїх
пЁдприємствах у виглядЁ зарплати, яка їм видається в натурЁ (але тЁльки тЁєї
її частки, що вироблена на пЁдприємствах-платниках Ё яка включена до
звЁтностЁ про виробництво). На цей час Державний комЁтет статистики України
налагоджує повний облЁк зарплати в натурЁ, Ё пЁсля його завершення стануть
доступними для вартЁсної оцЁнки також Ё тЁ обсяги товарЁв, що спецЁально
закуповуються пЁдприємствами для перепродажу Ё наступного використання для
розрахункЁв з власним персоналом.
Можна однозначно стверджувати, що до нацЁональних рахункЁв на цей час
поки що не включається необлЁкована продукцЁя. Тому необхЁдно розробити
надЁйну методику дорахування показникЁв статистики пЁдприємств на величину
прихованих доходЁв (аналогЁчну методицЁ, що використовується Євроцентром).
У той же час фактично невизначеними у структурЁ реального ВВП
залишаються тЁ обсяги "тЁньової" економЁчної дЁяльностЁ, що пов'язанЁ з
наданням побутових послуг (ремонт Ё облаштування квартир, дач та приватних
будинкЁв, авторемонт, ремонт побутової аудЁо, та вЁдеотехнЁки, послуги
сантехнЁкЁв, охоронникЁв, дантистЁв, покоївок, кухарок, прибиральниць та
Ён.).
Також фактично поза облЁком системи нацЁональних рахункЁв на цей час
залишається переважна бЁльшЁсть операцЁй та, вЁдповЁдно, Ё обсягЁв доходЁв,
що отримуються фЁзичними особами внаслЁдок операцЁй Ёз власнЁстю (продажу Ё
перепродажу нерухомостЁ, доходЁв вЁд орендних вЁдносин тощо).
І нарештЁ останнє, Ё головне. СлЁд вЁдверто сказати, що абсолютно
невизначеними у системЁ нацЁональних рахункЁв є обсяги "чорної""
(кримЁнальної) економЁки, а саме кримЁнального промислу Ё сфери задоволення
деструктивних та особистих патологЁчних потреб людини. До цього слЁд також
додати повну вЁдсутнЁсть будь-якої ЁнформацЁї щодо статистики оцЁнки обся-
62
|| гЁв кримЁнального перерозподЁлу "тЁньових" доходЁв (тобто тих ^
обсягЁв "податкових" надходжень, що отримує як органЁзова-^ ний, так Ё
деструктурований кримЁналЁтет тощо). ї Абсолютно невизначеними є Ё справжнЁ
масштаби перероз-У подЁлу доходЁв у такому секторЁ "чорної" економЁчної
дЁяльнос-; тЁ, як корупцЁя Ё хабарництво'.
Зазначене також стосується статистики визначення обсягЁв доходЁв, якЁ
отримують "тЁньовики" вЁд масштабно органЁзованої контрабанди (металами,
спиртними напоями2, цигарками, валютою, завозу в Україну токсичних вЁдходЁв
тощо), що є одною з найприбутковЁших сфер "чорної" економЁчної дЁяльностЁ.
ЦЁлком природним можна важати Ё вЁдсутнЁсть будь-яких статистичних
даних щодо можливих обсягЁв доходЁв, якЁ отримуються на таких сегментах
"чорного" ринку, як ринок "кЁлерських послуг", "ринок торгЁвлЁ живим товаром
(де особ-s ливо латентними є масштаби доходЁв вЁд дитячої проституцЁї Ё
секстуризму)", "ринок наркотикЁв", масштаби доходЁв рекету, а також доходЁв,
пов'язаних Ёз викраденням людей пЁд вимогу отримання викупу тощо.
СлЁд особливо наголосити, що саме Ёз "чорною" економЁкою пов'язаний
статистичне невизначений процес мультиплЁкацЁї доходЁв у довжелезному
ланцюгу їх перерозподЁлу. Цей процес може бути проЁлюстровано наступним
прикладом: рекетир отримавши вЁд "пахана" свою частину здирницького доходу
витрачає його, скажЁмо, на оплату послуг, що йому наданЁ повЁ-
' За оцЁнками фахЁвцЁв, у корумпованих взаємовЁдносинах на цей час
перебувають близько 40 % пЁдприємцЁв Ё майже 90 % комерцЁйних структур, а
понад 60 % доходу середнього службовця, що займає важливу посаду, складають
хабарЁ (див.: Закалюжньїй В. Криминогенность в зкономике продолжает
воз-растать. //Зкономика й жизнь. - 1996. - X^ 5).
2 Так, згЁдно з повЁдомленням митних органЁв, у 1997 роцЁ виявлено 511
випадкЁв, коли спирт Ё алкогольнЁ напої, вЁдгруженЁ на експорт у кЁлькостЁ
1,3 млн. декалЁтрЁв, не перетнули митний кордон України, що складає близько
ЗО % вЁд усього експорту спирту. НаявнЁсть пЁльг при вЁдвантаженнЁ спирту на
експорт без сплати акцизного збору дає можливЁсть окремим суб'єктам
пЁдприємницької дЁяльностЁ одержувати неврахованЁ обсяги етилового спирту
для виготовлення алкогольних напоїв на незареєстрованих виробничих
потужностях Ё уникати сплати вЁдповЁдних податкЁв Ё платежЁв.
63
єю, автомеханЁком Ё круп'є у казино; повЁя, у свою чергу, витрачає
свЁй доход на оплату послуг косметички, лЁкаря, масажиста, перукарки та
модистки. І так у подальшому за схемою ланцюгової реакцЁї множаться
"тЁньовЁ" доходи, первинним джерелом походження яких є кримЁнально-"чорний"
доход.
Вкрай негативним проявом процесЁв "тЁнЁзацЁї" є те, що на цей час нЁ у
держстатистики, нЁ у вЁдповЁдних владних структур немає достатньо
репрезентативних даних щодо реальних обсягЁв доходЁв, якЁ приховують вЁд
оподаткування як фЁзичнЁ, так Ё юридичнЁ особи. При цьому слЁд звернути
увагу на те, що необхЁдно бачити суттєву рЁзницю мЁж такими показниками, як
питома вага "тЁньової" економЁки у загальнЁй структурЁ "тЁнЁзацЁї'"
економЁки країни Ё питомою вагою "тЁньових" доходЁв у сукупних доходах, якЁ
отримують громадяни країни. ОстаннЁй показник, як правило, може суттєво
перевищувати перший. Це пояснюється передусЁм ефектом вже описаної
диверсифЁкацЁї "чорних" складових "тЁньової" економЁки в легальнЁ економЁчнЁ
структури. ВнаслЁдок цього основнЁ втрати, що пов'язанЁ Ёз виробництвом ВВП,
залишаються на боцЁ офЁцЁйної економЁки. АмортизацЁйнЁ (особливо
Ёнфраструктури!) витрати також перекладаються "тЁньовиками" на свЁтлу
економЁку. У той же час значна частина доходЁв, що отриманЁ у "свЁтлЁй"
економЁцЁ, за допомогою чисельних джерел надходжень перетЁкає у "тЁнь".
Визначення показникЁв справжньої глибини рЁвня латентностЁ процесЁв, що
вЁдбуваються у сферЁ "тЁньового" розподЁлу Ё перерозподЁлу доходЁв, а також
врахування їх впливу на рЁвень споживання тих чи Ёнших верств Ё соцЁальних
груп населення особливо важливЁ, оскЁльки дають можливЁсть з'ясувати
справжнЁ обсяги прихованого майнового розшарування Ё реальнЁ економЁчнЁ
характеристики процесЁв маргЁналЁзацЁї населення Ё накопичення вибухового
потенцЁалу соцЁальної напруги.
' Це визнано Президентом України в доповЁдЁ, присвяченЁй Дню
незалежностЁ України 24 серпня 1995 року, де вЁдзначається, що "досЁ як слЁд
не навчилися збирати податки, а це, як вЁдомо, одна з визначальних
економЁчних ознак державностЁ. За Ёснуючими оцЁнками 40, а можливо всЁ 50
вЁдсоткЁв прибуткЁв, що пЁдлягають оподаткуванню, не потрапляють до
державної казни" (Див.: Голос України. - 1995 - 28 серпня).
Деяке уявлення про справжнЁй обсяг та реальний рЁвень прихованих Ё
неврахованих особистих доходЁв певної групи населення може дати хоча б той
факт, що тЁльки у 1994 роцЁ громадянами України було ввезено 164 тис.
автомобЁлЁв Ёноземних марок, загальна вартЁсть яких оцЁнюється у 1,5 - 2,0
млрд. доларЁв США. Із тих, хто ввозив цЁ автомашини, майже 90 вЁдсоткЁв мали
пЁльги, якЁ звЁльняли їх вЁд сплати податкЁв, ввЁзного мита, ПДВ тощо. У
подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого
попиту населення суттєвого скорочення не зазнав.
Тому достатньо лише спЁвставити цЁни на коштовнЁ автомобЁлЁ (цЁна на
якЁ перевищує 100, 200 Ё бЁльше тисяч гривень) Ёз зафЁксованою величиною
середнього сукупного грошового доходу, що за даними статистики отримує
населення України. Так, скажЁмо, за матерЁалами експрес-доповЁдЁ Державного
комЁтету статистики України "РЁвень життя населення в першому пЁврЁччЁ 1997
року" (за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв), лише 0,6 млн. осЁб або 1,1 %
населення України отримували середньо-душовЁ грошовЁ доходи, що перевищували
300 грн. на мЁсяць (табл. 1), а "середнЁй клас", що у 1991 роцЁ отримував
доходи вЁд 200 до 350 крб. (50,7 % населення), на цей час (62,4 % населення)
отримує доходи, якЁ еквЁвалентнЁ у реальнЁй купЁвельнЁй спроможностЁ
карбованця у 1991 роцЁ сумЁ у межах 22 - 86 карбованцЁв (табл. 1, дЁаграма
мал. 2). Тому зрозумЁло, що зафЁксованим статистикою представникам
"багатЁїв" України навЁть за умов абсолютної вЁдмови вЁд задоволення
бЁльшостЁ особистих Ё сЁмейних потреб не вистачило б Ё цЁлого життя, щоб
накопичити необхЁднЁ кошти для купЁвлЁ "мерседеса", "опеля" або "BMV".
А хто зможе оцЁнити справжню (тобто дати реальну оцЁнку у
еквЁвалентному спЁвставленнЁ до Ёснуючих свЁтових цЁн на аналогЁчнЁ об'єкти)
вартЁсть побудованих навколо великих мЁст тисяч коштовних котеджЁв та
розкЁшних (навЁть за вищими свЁтовими стандартами) вЁлл або, скажЁмо,
перебудованих за тими ж "євростандартами" величезних квартир, розташованих у
най-престижнЁших районах великих мЁст?
64
65
РозподЁл населення за рЁвнем середньодушового мЁсячного грошового
доходу
(за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв Держкомстатом України)
Таблиця 2
199
1р.
І пЁврЁччя
1997 року
СередньодушовЁ до
Середньо-душовЁ доходи на мЁсяць, (крб.)
Питома вага доходноїгрупи у всьому населеннЁ,
Середньо-душовЁ доходи на мЁсяць, (грн.)
Питома вага доходної групи у всьому населеннЁ,
ходи на мЁсяць у 1 пЁврЁччя 1997 p. розрахованЁ у купЁвельнЁй
спроможностЁ карбованця станом на
(%)
(%)
01.01.1992р.' (крб.)
до 75
0,1
до 20
о<
------8^------
75,1 - 100
0,1
20,1 - ЗО
й s
Ідо 14 14-22
100,1 -125
0,5
30,1-60
------------- 28,9
22-43
125,1-150
1,7
60,1-90
22,2
43-65
150,1 -175
3,5
90,1 -120
13,3
65-86
175,1-200
5,5
120,1 -150
7,8
86 -108
200,1 - 250
15,9
150,1 -180
4,5
108 -129
250,1 - 300
18,3
180,1 -210
2,4
129-151
300,1-350
16,5
210,1-240
1,4
151-173
350,1-400
12,8
240,1-270
0,8
173 -194
понад 400
25,1
270,1 - 300
0,6
194 -216
понад 300
1,1
понад 216
Про обсяги "тЁньової" економЁки, розмЁри доходЁв та валютних скарбЁв,
нагромаджених у цЁй сферЁ, свЁдчать такЁ данЁ. За експертними оцЁнками
фахЁвцЁв, за кордон неофЁцЁйно експортовано з України до 20 млрд. доларЁв.
ОкрЁм того, за рЁзними даними, у населення України "на руках" зберЁгається
ще вЁд 4 до
' Розрахунки ЁндексЁв зростання цЁн споживчих кошикЁв, що входили до
складу мЁнЁмального споживчого бюджету (МСБ) населення України свЁдчать, що
його номЁнальна вартЁсть у І пЁврЁччЁ 1997 p. дорЁвнювала 348 грн. ОскЁльки
вартЁсть МСБ 1991 року дорЁвнювала 251 крб., то вЁдповЁдно купЁвельна
спроможнЁсть 1 крб. 1991 року еквЁвалентна 1.39 грн. у І пЁврЁччЁ 1997 p.
(348 : 251). З урахуванням цього спЁввЁдношення розрахованЁ показники
середньодушових доходЁв населення за І пЁврЁччя 1997 p. у купЁвельнЁй
спроможностЁ карбованця 1991 року.
66
10 млрд. доларЁв США1. За Ёншими джерелами, за останнЁ 5 рокЁв з
України вивезено 15 млрд. доларЁв2.
Одним з важливих показникЁв, що характеризують масштаби "тЁнЁзацЁї", є
кЁлькЁсть людей, якЁ зайнятЁ такими видами дЁяльностЁ, що можуть бути
вЁднесенЁ до неформальної економЁки (тобто тут мова йде про застосування
пЁдходу, що, за свЁтовою класифЁкацЁєю, заснований на так званому
"трудовому" пЁдходЁ).
РозподЁл населення за рЁвнем середньодушового грошового доходу
(за даними обстеження сЁмейних бюджетЁв МЁнстату України у % до
пЁдсумку)
1991 рЁк, %
І пЁврЁччя 1997 року, %
Мал.2.
Див.: ДолЁшнЁй М., КозорЁз М. ГоловнЁ напрями стратегЁї виходу
економЁки України з кризи //ЕкономЁка України. - 1995. - No 4. - С. ЗО - 36.
Див.: Кощий В. Параллельньїе зкономические мирьЁ // Финансовая Украйна.
- 1996. - 20 февраля.
67
І пЁврЁччя 1997 року у купЁвельнЁй спроможностЁ грошової одиницЁ станом
на 01.01.1992 p.
Мал. 2 (продовження)
За даними вибЁркових обстежень та наукових дослЁджень, що були
проведенЁ Ёз проблем зайнятостЁ (Науково-дослЁдним центром з проблем
зайнятостЁ та ринку працЁ НацЁональної АкадемЁї наук та МЁнпрацЁ України,
Центром "СоцЁальний монЁторинг" та СвЁтовим Банком), чисельнЁсть офЁцЁйно
незайнятого працездатного населення, що отримує основнЁ доходи вЁд
неформальної дЁяльностЁ, становила ще у 1994 роцЁ 3170 тис. осЁб, або 12,6 %
вЁд загальної чисельностЁ зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було
залучено до неформальної економЁчної дЁяльностЁ'.
Значною мЁрою ця цифра складається за рахунок осЁб, що перебувають у
станЁ прихованого безробЁття на пЁдприємствах (у неоплачуваних вЁдпустках
або в режимЁ працЁ неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
ОкрЁм того, несприятливЁ умови для пЁдприємництва зумовили зростання
"тЁньової" дЁяльностЁ зареєстрованих пЁдприємницьких структур, державних
пЁдприємств Ё органЁзацЁй.
На цей час значна частина населення компенсує у сферЁ неформальної
"тЁньової" дЁяльностЁ, тобто на "дикому" ринку
Див.: Жерар Дюшен. До аналЁзу дЁяльностЁ неформальної економЁки в
УкраїнЁ // МатерЁали Європейського Центру макроекономЁчного аналЁзу України,
1996.-С.2.
68
працЁ, тЁ економЁчнЁ втрати, що вЁдбулись внаслЁдок суттєвого
скорочення реальних обсягЁв доходЁв, якЁ надходили вЁд традицЁйних видЁв
трудової дЁяльностЁ та Ёснуючої пенсЁйної системи. Можна також стверджувати,
що у цьому секторЁ зайнято вЁд 5 до 10 % пенсЁонерЁв (зокрема раннього
пенсЁйного вЁку), близько 1000 тис. осЁб.
Так, разовЁ опитування осЁб, якЁ ранЁше або безпосередньо на момент
опитування (середина 1994 року) працювали на державних пЁдприємствах,
засвЁдчили, що 70 % цих осЁб мали неофЁцЁйну роботу. Доход, що отримували
працЁвники вЁд неофЁцЁйної роботи, становив бЁльше 50 % загального доходу
опитаних.'
За експертними оцЁнками неформальна дЁяльнЁсть дозволяє отримувати
зазначенЁй частинЁ населення, що становить мЁлкий ринковий "планктон", до
чвертЁ доходЁв, що утворюються у "тЁньовЁй" економЁцЁ. ОфЁцЁйна статистика
та податкова система фактично не мають нЁякої ЁнформацЁї про доходи
щонайменше 20 % населення країни, якЁ за експертними оцЁнками отримують
близько 40 % сукупних доходЁв фЁзичних осЁб.
НайбЁльш спрощено реальний розподЁл сукупних грошових доходЁв серед
соцЁальних верств населення, який має мЁсце на цей час, може бути
представлений наступним чином: 40 % населення країни отримує приблизно 10 %
сукупних грошових доходЁв (з яких близько 10 % -- "тЁньовЁ"); ЗО % населення
-- близько 20 % сукупних грошових доходЁв (з яких приблизно 20 % є
"тЁньовими"); 20 % населення -- до ЗО % доходЁв (близько третини яких
знаходяться у "тЁнЁ"); 10 % населення -- близько 40 % вЁд обсягЁв загальних
доходЁв, що отримує населення країни (з яких близько 75 % "тЁньовЁ'').
ОстаннЁй рЁвень ра-нжування характеризує надвисокЁ доходи, походження яких
здебЁльше є "кримЁнально-чорним" Ё якЁ за будь-яких умов будуть прагнути
уникнути зустрЁчЁ Ёз податковою системою держави.
Тому, якщо визначення середнього сукупного доходу 10 вЁдсоткЁв
найбЁднЁших людей (тобто нижнього маргЁнального рЁвня) на цей час не
викликає суттєвих ускладнень, то визначен-
69
ня середнього сукупного доходу 10 вЁдсоткЁв найбагатшої частини
населення України вкрай ускладнене внаслЁдок зазначених причин. АналогЁчна
ситуацЁя Ёснує Ё стосовно оцЁнки майнового стану "маргЁналЁв", що
вЁдносяться до групи, яка має вищий рЁвень доходЁв.
Розрахунки децильних коефЁцЁєнтЁв (тобто вЁдношення доходЁв 10 %
найбагатших Ё 10 % найбЁднЁших громадян), якЁ перЁодично здЁйснює
держстатистика, на основЁ використання традицЁйних методик вибЁрки Ё даних
балансу доходЁв та витрат, по сутЁ дають уяву лише стосовно процесу
диференцЁацЁї на рЁвнЁ неприхованих, Ё в основному, невисоких доходЁв, що
отримують особи, якЁ працюють в державному та кооперативному секторах
економЁки, або тЁ доходи, що надходять вЁд системи соцЁального страхування
та джерелом яких є пЁдсобне домашнє господарство.
Проте, навЁть Ё на цьому рЁвнЁ низького достатку спостерЁгається
помЁтна диференцЁацЁя у розподЁлЁ доходЁв. Так, якщо за оцЁнками у 1993 роцЁ
середнЁй грошовий доход "найбЁльш заможних" громадян перевищував доход 10 %
громадян Ёз найменшими доходами у 6,7 раза, у 1994 p. -- у 9 разЁв, у 1995
p. -- в 12 разЁв, у 1996 p. -- ВІЗ разЁв, то вже у груднЁ 1996 року 10 %
громадян Ёз "найвищими" доходами отримували третину загальної суми всЁх
грошових доходЁв населення, що фЁксувалися офЁцЁйною статистикою.' Реальна ж
величина зазначених коефЁцЁєнтЁв Ёз урахуванням "тЁньових" доходЁв
щонайменше на порядок перевищує тЁ, що офЁцЁйно наводяться органами
держстатистики.
Все наведене свЁдчить про значнЁ формацЁйнЁ прогалини, якЁ виникають
при спробЁ зробити оцЁнку "тЁньової" економЁки шляхом застосування методики,
що базується на використаннЁ системи нацЁональних рахункЁв.
Щодо можливостЁ застосування до вЁтчизняних умов методики, що базується
на наданнЁ визначеного базового обсягу "тЁньової" економЁки певному
вихЁдному перЁоду Ё порЁвняння офЁцЁйно вимЁряного темпу зростання (падЁння)
ВВП у наступнЁ перЁоди Ёз темпами зростання деякої змЁнної, вЁдносно якої
при-
' Україна: ЁнформацЁйно-статистичний довЁдник.: К. - КабЁнет МЁнЁстрЁв
України.-1997.-С. 108.
70
пускається, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного ВВП, то
стосовно останнього можна вЁдзначити наступне.
Для країн Ёз перехЁдною економЁкою науковцями, у тому числЁ Ё
вЁтчизняними, пропонується використовувати у якостЁ такої змЁнної (вЁдносно
якої припускається, що вона певним чином пов'язана Ёз змЁною фактичного
ВВП), обсяги споживання електроенергЁї. Це зумовлено тим, що споживання
електроенергЁї тЁсно пов'язано з виробництвом дЁйсного ВВП.
З метою оцЁнки реальної ситуацЁї в економЁцЁ України групою дослЁдникЁв
(В. Бородюк, О. Турчинов, Т. Приходько) було здЁйснено розрахунки ЁндексЁв
спаду виробництва ВВП Ё ВСП за п'ятирЁчний перЁод Ёз визначенням ЁмовЁрних
обсягЁв зростання "тЁньової"" економЁки на основЁ урахування даних про
споживання електроенергЁї в народному господарствЁ України за 1990-1995
роки.
Розрахунки, проведенЁ за цЁєю методикою, показали, що у 1995 роцЁ
обсяги валової продукцЁї та доданої вартостЁ, створених у тЁньовЁй
економЁцЁ, становили, вЁдповЁдно, 5000 трлн. Ё 2750 трлн. крб., або 42,4 %
офЁцЁйного ВВП.' У подальшому названЁ автори провели аналЁз обсягЁв
"тЁньової"" економЁки на основЁ використання не лише методЁв, якЁ враховують
змЁни в рЁвнЁ електроспоживання, а також Ё експрес-методу2. Це дозволило їм
одержати близькЁ результати. Так, обсяг "тЁньової" економЁки в 1995 p.,
розрахований за цими методами, становить, вЁдповЁдно, 40,5 % Ё 43,6 % вЁд
реального ВВП3. БлизькЁсть результатЁв, що отриманЁ Ёз застосуванням рЁзних
методик, дозволять поставитись до них з певною довЁрою.
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. ОцЁнка масштабЁв "тЁньової"
економЁки та її вплив на динамЁку макроекономЁчних показникЁв. //ЕкономЁка
України. - 1996. - No 11; Ульрих Тиссен. Теневая зкономика в Украине:
разньїе оценки дают одинаковьЁй результат // ФинансовьЁе риски. - 1996. - No
3. - С. 32.
Експрес-метод був розроблений в ЁнститутЁ РосЁї НАН України для
розрахунку обсягЁв "тЁньової" економЁки Ё на вЁдмЁну вЁд методу Гутмана Ё
його модифЁкацЁй враховує вплив рЁзних детермЁнантЁв або ЁндикаторЁв
"тЁньової" економЁки на змЁни в її вЁдносних розмЁрах (БЁльш детально див.:
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тЁньової економЁки
//ЕкономЁка України.- 1997.-No5).
Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т. Методи розрахунку тЁньової
економЁки //ЕкономЁка України. - 1997. - No 5. - С. 53.
71
АналЁз особливостей практичного використання цих методЁв на думку
авторЁв свЁдчить про доцЁльнЁсть їх комбЁнованого застосування -- з огляду
на те, що вони охоплюють рЁзнЁ, взаємодоповнюючЁ сфери "тЁньової"'
дЁяльностЁ. Так, при використаннЁ даних про енергоспоживання оцЁнюються
обсяги "тЁньової" економЁки у сферЁ виробництва, а при застосуваннЁ
експрес-методу, окрЁм того враховуються сфера послуг, а також сфери з малим
споживанням електроенергЁї. Тому при одержаннЁ близьких результатЁв за обома
методами їх середнє значення (40,9 %), на думку авторЁв, можна вважати
досить вЁрогЁдною оцЁнкою обсягу "тЁньової" економЁки в УкраїнЁ у 1995 роцЁ
.
Особливої уваги потребує з 'ясування питання щодо можливостЁ
застосування монетарного пЁдходу для достатньо репрезентативного визначення
обсягЁв "тЁньової" економЁки.
За методиками, що базуються на монетарному пЁдходЁ, оцЁнка дається,
виходячи з обсягЁв грошових коштЁв, що знаходяться в обЁгу у сферЁ
"тЁньової" Ё "чорної" економЁки. Цей пЁдхЁд побудований на основЁ положення,
що практично всЁ розрахунки у "тЁньовЁй" сферЁ, як правило (за виключенням
бартеру), провадяться за готЁвку. Тому у центрЁ уваги аналЁтикЁв передусЁм
знаходиться спЁввЁдношення готЁвки, що обертається поза сферою банкЁвської
ЁнкасацЁї Ё тЁєї сукупної грошової маси, що знаходиться в грошовому обЁгу.
Як правило, застосовуючи цей пЁдхЁд, дослЁдники в залежностЁ вЁд однЁєї
або декЁлькох змЁнних (якЁ вЁдображають вплив "тЁньової" економЁки на попит,
що виникає на грошЁ) спочатку роблять оцЁнку грошової готЁвки, необхЁдної
для фЁнансування операцЁй у "тЁньовЁй" економЁцЁ, а у наступному
розраховують створений у "тЁньовЁй" економЁцЁ доход, шляхом множення
кЁлькостЁ грошей на прогнозовану швидкЁсть їх обороту.
АналЁз засвЁдчує, що вибЁр базового рЁвня Ёстотно впливає на кЁнцевЁ
результати розрахункЁв, особливо при використаннЁ монетарних методЁв, таких,
як метод Гутмана Ё його вЁдповЁдних модифЁкацЁй (що базується на врахуваннЁ
змЁн спЁввЁдношення
готЁвкової Ё загальної маси), та метод Файге (який додатково враховує
змЁни швидкостЁ обороту готЁвкових грошей). Тому оцЁнки обсягЁв "тЁньової"
економЁки, якЁ отриманЁ шляхом використання зазначених методЁв, суттєво
рЁзняться (у 3 - 5 разЁв), що "засвЁдчує їх досить умовний характер"'.
Це пов'язано з тим, що результати розрахункЁв з використанням
зазначених монетарних методЁв зумовленЁ впливом на абсолютнЁ величини
тЁньового сектора лише одного чинника -- змЁн у пропорцЁях грошового обЁгу.
Водночас на обсяги "тЁньової" економЁки впливають Ё такЁ фактори, як розмЁр
ставок оподаткування, рЁвень збирання податкЁв, змЁни у рЁвнЁ реальних
доходЁв у розрахунку на душу населення, динамЁки ЁнфляцЁйних процесЁв тощо.
УмовнЁсть застосування оцЁнки обсягЁв "тЁньової" економЁки в УкраїнЁ на
основЁ названих монетарних методЁв пояснюється також Ё тим, що їх було
розроблено науковцями для країн Ёз стабЁльною економЁкою, достатньо сталими
пропорцЁями грошового обЁгу, розвинутою системою оподаткування (що реалЁзує
не тЁльки фЁскальну, але й стимулюючу функцЁю), вЁдсутнЁстю масштабних
бартерно-обмЁнних операцЁй, кризи неплатежЁв, величезних накопичених обсягЁв
невиплаченої заробЁтної плати, пенсЁй та Ёнших соцЁальних виплат2.
Проте, незважаючи на наведенЁ висновки, не слЁд остаточно ставити
крапку на можливостЁ застосування у вЁтчизняних умовах монетарного пЁдходу,
особливо стосовно використання найбЁльш спрощених методик Ёз наступних
мЁркувань.
У країнах Ёз розвиненою ринковою економЁкою Ё низьким рЁвнем її
"тЁнЁзацЁї" питома вага готЁвкової маси, як правило, не перевищує рЁвня 5 %
сукупної грошової маси, що знаходиться в обЁгу . Тобто у цих країнах
фактично всЁ грошовЁ операцЁї
' Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку
тЁньової економЁки //ЕкономЁка України. - 1997. - No 5. - С. 47 - 50.
72
Див.: Бородюк В., Турчинов О., Приходько Т.. Методи розрахунку тЁньової
економЁки //ЕкономЁка України. - 1997. - No 5. - С. 51.
Заданими держстатистики станом на 10 грудня 1997 року заборгованЁсть
становила по заробЁтнЁй платЁ - 5,15 млрд. грн., по пенсЁям та Ёншим
соцЁальним виплатам -1,81 млрд. грн.
Так у США питома вага готЁвки (паперовЁ та металевЁ грошЁ) становить 5
% вЁд грошової маси МЗ. ІншЁ структурнЁ складовЁ становлять: чековЁ вкла-
73
(крЁм дрЁбних) провадяться на основЁ застосування сучасних
не-готЁвкових банкЁвських розрахункЁв (у тому числЁ кредитних карток,
"магнЁтних" грошей, чекЁв, векселЁв, банкнот тощо).
За даними НацЁонального банку, в УкраїнЁ, починаючи з 1996 року, маса
готЁвки перевищила рЁвень 40 % вЁд загального обсягу грошової маси. ДинамЁку
обсягЁв зростання питомої ваги та абсолютних обсягЁв готЁвки, що знаходилася
поза банкЁвською системою, Ёлюструють вЁдповЁдно табл. З Ё 4.
Таблиця З
19
96
19
97
ПерЁод
1985
1992
1993
1994
1995'
I
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Питома вага
ГСУГІВКИ V
обсязЁ гро
100
19?
?65
?47
178
189
411
4?9
41 1
441
460
4Х8
443
шової маси
(на кЁнець
перЁоду), %
Таблиця 4
19
96
19
97
ПерЁод
І
II
III
IV
I
II
III
IV
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
KB.
Грошова готЁвкова маса (М")
2800
3324
3330
4041
4306
5102
6031
6132
(на кЁнець перЁоду), млн. грн.
Табл. З засвЁдчує, що питома вага рЁвня зростання готЁвки в загальнЁй
грошовЁй масЁ фактично кореспондується з тими параметрами "тЁнЁзацЁї"
економЁки України у 1995 роцЁ, якЁ визначенЁ у розрахунках В. Бородюка, О.
Турчинова Ё Т. Приходько (тобто вЁдповЁдно 38,3 % Ё 40,9 •%). Тому обсяги
"тЁньової"' еко-
ди - 15%, вклади на безготЁвкових ощадних рахунках -11%, дрЁбнЁ
строковЁ вклади - 47 %, великЁ строковЁ вклади - 22 % (Наведено за:
Макконнелл К. P., Брюс С. Л.: Зкономика: принципи, проблеми й политика. Пер.
с англ. II изд. -М.: Республика. -1992. - С. 265).
Починаючи з 1995 року до обсягу грошової маси включаються також кошти
клЁєнтЁв за трастовими операцЁями банкЁв.
номЁки України за спрощеною методикою у 1997 роцЁ можна оцЁнити у 46 -
47 % вЁд рЁвня офЁцЁйного визначення ВВП, який дорЁвнює 92,5 млрд. грн.
(попереднЁ данЁ). Тобто обсяг ВВП, що був вироблений в "тЁньовому" секторЁ
економЁки у 1997 роцЁ, становить близько 40 млрд. грн. А сукупний ВВП
дорЁвнював бЁля 130 млрд. грн.
Одне Ёз суттєвих ускладнень щодо застосування монетарного пЁдходу за
спрощеною методикою полягає ще Ё у тому, що, з одного боку, в УкраїнЁ
суб'єкти "тЁньової" Ё "чорної" економЁчної дЁяльностЁ при розрахунках досить
широко використовують Ёноземну валюту. З Ёншого боку неможливо також
стверджувати, що абсолютно весь обсяг готЁвкової маси, яка знаходиться поза
межами банкЁвської системи, використовується, як обЁговЁ кошти "тЁньової"
економЁки. ЙмовЁрно припустити, що такими є приблизно лише половина грошової
маси, що "гуляє" поза межами банкЁвської системи.
На цей час фактично немає даних стосовно реальних обсягЁв валюти, що
знаходиться на руках у населення України. За рЁзними експертними оцЁнками
цей обсяг визначається у межах вЁд 4 до 16 млрд. доларЁв США. БЁльша частка
цЁєї валюти є грошовими накопиченнями громадян, що таким чином прагнуть
врятувати себе вЁд можливого ЁнфляцЁйного "ренесансу". Певна маса готЁвкової
валюти є обЁговими коштами "тЁньової" Ё "чорної" економЁки. З достатньо
високим рЁвнем вЁрогЁдностЁ можна припустити, що обсяги валютної готЁвки,
яка у якостЁ обЁгових коштЁв обслуговує "тЁньовЁ" економЁчнЁ процеси,
реально може бути еквЁвалентною масЁ гривневої готЁвки, що за ринковим
курсом нацЁональної валюти забезпечує її конвертацЁю.
У 1996 роцЁ в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами
банкЁвської системи, Ё, як було зазначено вище, Ёз цЁєї маси не менше 2,5
млрд. грн. обслуговувало потреби "тЁньової" економЁки. Реально також, що
еквЁвалентна їй валютна маса Ёз купЁвельною спроможнЁстю у 2,5 млрд. грн.
також виконувала функцЁю обЁгових коштЁв "тЁньовикЁв". Тому можна
стверджувати, що потреби "тЁньової" економЁки у 1997 роцЁ забезпечувала
сукупна грошова маса, яка дорЁвнювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати,
що швидкЁсть обороту готЁвкової одиницЁ
в "тЁньовому" обЁгу становить 10 разЁв на рЁк (тобто до розрахунку
береться мЁнЁмальний рЁвень, який практично може перевищувати зазначену
величину щонайменше вдвЁчЁ), то обсяги валового "тЁньового" обороту
становитимуть 50 млрд. гривень. Рахуючи, що 10 млрд. становили витрати
"тЁньового виробництва" (оскЁльки, як було зазначено, їх левова частка
припадає на "свЁтлу" економЁку), отримаємо тЁ ж 40 млрд. грн. ВВП, що
визначають масштаби "тЁньового" сектору економЁки, якЁ були отриманЁ шляхом
застосування показника питомої ваги готЁвки, що знаходиться поза банкЁвською
системою.
Як бачимо, навЁть стислий опис практичного застосування Ёснуючих
пЁдходЁв визначення вЁдносної та вартЁсної оцЁнки обсягЁв "тЁньової""
економЁки свЁдчить про суттєвЁ обмеження можливостЁ отримання достовЁрних
даних у зв'язку Ёз значною кЁлькЁстю проявЁв порушень Ё вЁдсутнЁстю точних
базових параметрЁв, якЁ мають використовуватися у розрахунках. Проте, можна
впевнено стверджувати, що параметри "тЁньового" сектору економЁки України не
є меншими за 40 % вЁд офЁцЁйно визначених обсягЁв "свЁтлої" економЁки Ё не
перевищують межу питомої ваги у 50 %.
За розрахунками захЁдних спецЁалЁстЁв, критичною межею для господарства
країни є такЁ щорЁчнЁ обсяги "тЁньового" сектора, що перевищують рЁвень 15 -
ЗО % ВВП. Причому для країн, якЁ мають традицЁйно стабЁльнЁ
соцЁально-економЁчнЁ вЁдносини та сталу ринкову економЁку, цей рЁвень є
значно нижчим Ё не може перевищувати 15 %. Практика також засвЁдчує, що якщо
оборот пЁдпЁльного бЁзнесу перевищує '/з ВВП, а кЁлькЁсть залучених до нього
(у т. ч. Ё в якостЁ найманих працЁвникЁв) ЗО -40 % зайнятих, економЁка
втрачає будь-якЁ можливостЁ позитивного регулювання.
ПЁдсумовуючи "дЁагноз", який на пЁдставЁ експертних оцЁнок поставлений
економЁцЁ України, можна вважати, що вона уражена вЁрусом "тЁньового"
пЁдприємництва (в його найбЁльш небезпечних формах) Ё тому є серйозно
хворою. Але за аналогЁєю з медициною, справжнЁм здоровим повинен вважатися
не той, хто взагалЁ не хворЁє, а той, хто хворЁє мало, хворЁє у легкЁй формЁ
Ё здатний до швидкого одужання. Стосовно останнього виникає цЁлком слушне
питання щодо реальних наслЁдкЁв досяг-
76
нення тЁєї критичної маси у перевантаженнЁ народного господарства
країни "тЁньовими" економЁчними вЁдносинами. Тобто чи засвЁдчує досягнення
цЁєї межЁ небезпеку виникнення некон-трольованої ланцюгової реакцЁї подЁлу
злоякЁсних клЁтин, коли метастази "чорної"" економЁки необмежене
розростаються, витЁсняючи й замЁнюючи здорову тканину суспЁльно-економЁчного
органЁзму, що призведе до летальних наслЁдкЁв.
Звичайно, в економЁцЁ неабияку роль вЁдЁграють культурнЁ та ЁсторичнЁ
традицЁї нацЁї, її менталЁтет. Проте реальний стан економЁки формує
повсякденнЁ, найбЁльш уживанЁ характеристики того, що дозволено, а що
заборонено, що схвалюється, а що засуджується. 1 тому для кожної держави,
нацЁї є такий рЁвень "тЁнЁзацЁї", перехЁд через який свЁдчить про те, що
патологЁя затвердилась як норма критичного перевантаження.
АналЁз засвЁдчує, що Україна вже перейшла цей небезпечний бар'єр. Однак
чи можна вважати, що процес "тЁнЁзацЁї" набрав незворотного характеру, що
вЁдбувається "латиноамерика-нЁзацЁя" країни, а Україна перетворюється на
"бананову республЁку" пЁвнЁчних широт.
Є багато пЁдстав вважати цей висновок передчасним.
По-перше, необхЁдно враховувати унЁкальнЁсть перехЁдного стану нашої
економЁки та суспЁльства, а названу межу "тЁнЁзацЁї'" було визначено для
країн з усталеною економЁкою традицЁйно ринкового типу. Інша рЁч --
швидкЁсть Ё темпи трансформацЁйних процесЁв. ЗагальновЁдомо, що реформи
мають проводитися рЁшуче, швидко, без права на помилки, цЁна яких
обертається величезними збитками для суспЁльства, або не повиннЁ проводитися
взагалЁ. Затягування реформацЁйних процесЁв, тупцювання на мЁсцЁ або
неадекватнЁсть дЁй до тЁєї ситуацЁї, що реально складається є досить
небезпечним шляхом для молодої держави.
По-друге, на вЁдмЁну вЁд живого бЁологЁчного органЁзму, у
суспЁльно-економЁчних систем, як правило, не буває безвихЁдних ситуацЁй.
Розпад старих соцЁально-економЁчних систем є також Ёсторичним виходом,
оскЁльки на цьому розпадЁ анЁгЁлюються накопиченЁ у минулому антагонЁстичнЁ
суперечностЁ Ё формуються новЁ суспЁльно-економЁчнЁ та полЁтичнЁ вЁдносини Ё
структури.
77
По-третє, темпи й характер перебЁгу трансформацЁйних процесЁв, як вже
зазначалося, залежать вЁд "культурних традицЁй нацЁї", вЁд державницької,
патрЁотичної позицЁї тої частини населення, якЁй не байдужа подальша доля
України.
По-четверте, аналЁз стану та тенденцЁй динамЁки процесЁв "тЁнЁзацЁї"
дозволяє стверджувати, що "тЁньова" економЁка протягом 1995 - 1997 рокЁв вже
досягла максимальної межЁ у своєму розвитку Ё на цей час за абсолютними
характеристиками вступає у фазу подальшого скорочення. Тобто вона економЁчно
об'єктивно почне стискатися пЁд впливом незворотного ефекту "проїдання"
нацЁонального багатства (передусЁм виробничого капЁталу та накопичених
ресурсЁв). Проте, внаслЁдок продовження кризової деградацЁї офЁцЁйної
економЁки, вЁдносна питома вага "тЁньової"" економЁки може ще незначною
мЁрою продовжувати зростати, або утримуватись на тому ж рЁвнЁ.
По-п'яте, значна роль у процесЁ подолання "тЁнЁзацЁї" належатиме
активнЁй державнЁй полЁтицЁ, особливо такого її напряму, як реалЁзацЁя
рацЁонально-прагматичної та оптимально-виваженої законодавчої стратегЁї, що
має бути вибЁрково-дифе-ренцЁйовано спрямована або на легалЁзацЁю, або на
обмеження, або на знищення тих чи Ёнших проявЁв економЁчної "тЁнЁзацЁї", в
залежностЁ вЁд рЁвня їх соцЁально-економЁчної небезпечностЁ, про що мова
буде вестися у наступнЁй главЁ.
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ СТРАТЕГІЇ ТА МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ "ТІНЬОВОЇ" ЕКОНОМІКИ
3.1. АналЁз правових чинникЁв сприяння розвитку процесЁв "тЁнЁзацГЁ'"
економЁки України
ОцЁнка розвитку процесЁв масштабної "тЁнЁзацЁї" Ё кримЁналЁ-зацЁї
економЁки України засвЁдчує про суттєву недосконалЁсть та структурну
незавершенЁсть вЁтчизняної правової системи. Тобто бЁльшЁсть наших сучасних
бЁд Ё негараздЁв, якЁ стосуються масштабної кримЁналЁзацЁї економЁки,
зумовлена тим, що ще з самого
78
початку економЁчних перетворень в процесЁ їх законодавчого забезпечення
була фактично проЁгнорована одна з головних передумов ринкового
реформування, а саме -- система правового регулювання Ё ефективного
державного контролю за ринковим середовищем повинна була формуватися
випереджувальне щодо процесу створення нових форм власностЁ, розвитку
ринкових вЁдносин, їх органЁзацЁйних структур та механЁзмЁв функцЁонування.
СвЁтова практика засвЁдчує, що цивЁлЁзована ринкова економЁка, яка має
надЁйнЁ ЁмуннЁ властивостЁ, що пригнЁчують "вЁрус тЁнЁзацЁї", передусЁм
потребує наявностЁ ретельно вЁдпрацьованої, досконалої, комплексно
збалансованої та достатньо стабЁльної правової бази, яка спроможна
забезпечити чЁтку взаємодЁю, взаємозв'язок Ё взаємовЁдповЁдальнЁсть усЁх
суб'єктЁв ринкових вЁдносин та ринкових структур, що функцЁонують на основЁ
як приватної, змЁшаної, так Ё публЁчної форм власностЁ.
Розвиток правової системи у напрямЁ попередження зловживань Ё обмеження
злочинностЁ в сферЁ економЁчних вЁдносин мав ще Ёз самого початку базуватись
на системному Ё максимально повному використаннЁ кращих досягнень свЁтового
досвЁду, що за багато десятирЁч накопичений країнами, якЁ мають розвинену
ринкову економЁку. Проте, внаслЁдок нерозумЁння, або приватно-корпоративної
користЁ, або чванливо-бюрократичного Ёгнорування потреб об'єктивної
реальностЁ, на економЁчний простЁр нашої країни вирвалась невпорядкована,
руйнЁвна Ё жорстока стихЁя, яку, правду кажучи, не чекали Ё яка масштабнЁстю
Ё глибиною своїх "чорно-кримЁнальних" проявЁв боляче травмує суспЁльство,
пЁдриває вЁру людей в ринковЁ перетворення, звужує базу соцЁальної пЁдтримки
процесЁв економЁчної та суспЁльної трансформацЁї.
Наш власний, емпЁричний, набутий за незначний час гЁркий, але досить
вагомий досвЁд переконує, що "гра в ринок" за вЁдсутностЁ вЁдповЁдних чЁтких
та системних юридичних "правил гри", тобто проведення ринкового реформування
без попереднього (або хоча б паралельного) створення вЁдповЁдної комплексної
та надЁйно-досконалої системи правового забезпечення функцЁонування
механЁзму ринково-господарських та комерцЁйних вЁдносин, у кЁнцевому
наслЁдку призводить лише до
79
альних процесЁв"
соцЁально-економЁчної анархЁї, породжує сприятливе середовище для
зловживань Ё злочинностЁ, до особливо небезпечного ма-сштабування "чорної""
складової "тЁньової" економЁки.
ОскЁльки, як зазначалося, "тЁньова" економЁка (якщо її розглядати в
широкому розумЁннЁ цього поняття) є органЁчною складовою економЁчної системи
будь-якого суспЁльства, то дЁа-лектично одне не може зникнути без зникнення
Ёншого. "ЗакономЁрностЁ розвитку антисуспЁльних явищ перебувають у
взаємозв'язку Ё взаємодЁї Ёз закономЁрностями корисних соцЁальних
процесЁв"'. Саме в економЁцЁ поняття правомЁрної й протиправної, тобто
злочинної, поведЁнки хоча й протилежнЁ за змЁстом Ё результативною
спрямованЁстю, але тотожнЁ за своїми витоками -- соцЁально-економЁчними
суперечностями суспЁльного життя. Перетворення цих суперечностей на вектори
здорової, суспЁльне корисної чи економЁчно патологЁчної (анти-суспЁльної)
дЁяльностЁ суб'єктЁв ринкових вЁдносин залежить вЁд механЁзмЁв руху й
розв'язання Ёснуючих суперечностей, де виключно важливу роль вЁдЁграє
суб'єктивний фактор, Ё передусЁм -- економЁчна полЁтика держави та рЁвень
досконалостЁ нормативно-правової Ёнфраструктури, що регулює
господарсько-комерцЁйнЁ вЁдносини суб'єктЁв, дЁяльнЁсть яких базується на
рЁзних формах власностЁ на засоби виробництва.
ДиференцЁацЁя економЁчної поведЁнки людей, вигЁдної для одних Ё
невигЁдної для Ёнших, визнання одних її форм суспЁльне корисними,
правочинними, законними, а Ёнших -- шкЁдливими, неправомЁрними,
протиправними є єдиним процесом, рЁзнЁ сторони якого вЁддзеркалюються у
виникненнЁ форм поведЁнки суб'єктЁв економЁчних вЁдносин та норм права, що
йому суперечать (разом Ёз економЁчною злочиннЁстю включно). Взаємопов'язанЁ
поняття правомЁрної й протиправної економЁчної поведЁнки вЁдображають у
кЁнцевому пЁдсумку Ёснуючий баланс ЁнтересЁв окремої особи, соцЁальних груп
та суспЁльства в цЁлому.
Що саме вважати офЁцЁйно схвалюваною (законною) Ё "тЁньовою" або
"чорною" економЁчною дЁяльнЁстю, залежить вЁд тих правових принципЁв, яких
дотримується суспЁльство або най-
Кудрявцев В. Н. Преступность в криминологии. - М, 1968. - С. 77. 80
бЁльш впливовЁ його соцЁальнЁ групи. Так, адмЁнЁстративно-командна
система, як вЁдомо, сповЁдувала Ё необмежене поширювала (аж до рЁвня
фЁзичної особи) реалЁзацЁю принципу публЁчного права: "Дозволено те, що
дозволено законом". Це створювало державним органам своєрЁдну легЁтимнЁсть
для тотального контролю за всЁм Ё вся, для придушення будь-якої приватної
ЁнЁцЁативи Ё за кЁнцевими проявами зумовлювало постЁйне розширення сфери
"тЁньової" економЁки командно-бюрократичного типу, основнЁ якЁснЁ
особливостЁ якої вже були розкритЁ.
Проте, в процесЁ ринкової трансформацЁї ситуацЁю щодо розвитку процесЁв
"тЁнЁзацЁї" значно погЁршила майже миттєва лЁквЁдацЁя публЁчно-правової
Ёнфраструктури, яка ранЁше забезпечувала вЁдповЁднЁ умови функцЁонування
державної форми власностЁ. Вкрай необачне, а по сутЁ фактично тотальне
знищення всЁєї системи юридичних норм, якими були врегульованЁ
господарсько-адмЁнЁстративнЁ вЁдносини в державному секторЁ економЁки',
призвело до того, що цей величезний, фактично не-приватизований сектор
"свЁтлої" економЁки втратив необхЁдну для свого Ёснування правову базу Ё
практично залишився неке-рованим з боку держави. СуспЁльний капЁтал,
позбувшись правових важелЁв, що створювали йому надЁйнЁ умови внутрЁшньої Ё
зовнЁшньої економЁчної безпеки, став "нЁчийним" Ё по сутЁ беззахисним з боку
корисливих зазЁхань приватного, приватно-корпоративного та
кримЁнально-мафЁозного ЁнтересЁв.
СвЁтова практика незаперечне засвЁдчує, що без ефективного державного
ринкового регулювання, тобто без наведення стабЁльного порядку, який
встановлюється Ё пЁдтримується державою за допомогою законЁв, що базуються
на юридичних нормах публЁчного права, неможливе функцЁонування сучасної
масштабної ринкової економЁки. Саме застосування державою у фЁксованЁй сферЁ
законЁв, що побудованЁ на принципах Ё нормах публЁчного права, надає
можливЁсть забезпечити оптимальне поєднання приватних та суспЁльного
ЁнтересЁв Ё надЁйно захистити останнЁй вЁд "фурЁй" кримЁнально-мафЁозного
Ёнтересу.
ВЁдомо, що стара система адмЁнЁстративно-планового господарювання
базувалась на дЁї близько ЗО тисяч союзних нормативних актЁв законодавчого Ё
урядового рЁвнЁв.
81
Теоретичне узагальнення досвЁду публЁчно-правового регулювання
господарської дЁяльностЁ в країнах розвинутої ринкової економЁки, вивчення
досвЁду Ё особливостей правового забезпечення функцЁонування в цих країнах
державної форми власностЁ, зЁставлення в цьому планЁ свЁтової Ё вЁтчизняної
практики є особливо актуальними. Це є досить складним напрямом роботи,
насамперед в свЁтлЁ вдосконалення законодавчої стратегЁї обмеження
"тЁЁзацЁї" економЁки країни, якщо врахувати, що в сучаснЁй юридичнЁй та
економЁчнЁй науковЁй лЁтературЁ зазначенЁ питання ще й досЁ не знайшли
належного висвЁтлення'.
РинковЁ перетворення в нашЁй країнЁ багаторазово збЁльшили обсяги
законодавчої роботи щодо створення нової правової Ёнфраструктури
забезпечення радикального реформування економЁки та реалЁзацЁї нової
соцЁальної полЁтики. Величезна робота у цьому напрямЁ має бути виконана на
шляху створення правової системи "антитЁньового" обмеження.
Процес законодавчого забезпечення економЁчної реформи вимагає
кардинальної трансформацЁї всЁєї системи господарського законодавства, в
тому числЁ Ё тЁєї його складової, що забезпечує регулювання економЁчних
вЁдносин в сферЁ функцЁонування державної власностЁ. В свою чергу, для
якЁсного виконання цЁєї роботи вкрай необхЁдно виконати певний обсяг
попереднЁх науково-теоретичних дослЁджень, а саме: 1) чЁтко визначити мЁсце
права в структурЁ методЁв господарського та органЁзацЁйно-розпорядчого
регулювання ринкової економЁки; 2) спираючись на свЁтовий Ё власний досвЁд,
конкретизувати цЁльову спрямованЁсть законодавства Ё всього механЁзму
ринково-правового регулювання в загальнЁй системЁ трансформування
ринково-економЁчних вЁдносин;
3) визначити Ё вЁдповЁдно ранжувати провЁднЁ принципи побудови Ё
функцЁонування механЁзму ринково-правового регулювання та встановити
оптимальнЁ спЁввЁдношення застосування норм приватного та публЁчного права в
системЁ законодавчого забезпечення розвитку багатоукладної ринкової
економЁки.
Див.: Мандибура В. ПравовЁ форми державної власностЁ в умовах ринкової
економЁки/УВЁче. - 1995. - No 12. - С. 13 - 24.
82
На жаль, зазначенЁ дослЁдження, без результатЁв яких практично
неможливе подальше якЁсне законодавче забезпечення економЁчних реформ,
фактично до цього часу ще не виконанЁ. Тому процес економЁчного
законотворення, як кажуть "пЁшов", але пЁшов досить нерацЁональним для
економЁки Ё небажаним для народу України шляхом -- емпЁричним, тобто так
званим "методом" спроб Ё помилок".
Саме гЁрка емпЁрика нашого сьогодення (особливо масштабнЁ процеси
"тЁнЁзацЁї" Ё кримЁнал ЁзацЁї), здається, вже створила всЁ необхЁднЁ
передумови для подолання у свЁдомостЁ бЁльшостЁ науковцЁв нав'язаних
мЁфЁчних уявлень псевдоринкового лЁбералЁзму, за якими ефективнЁсть
економЁчного розвитку може бути забезпечена лише шляхом стихЁйно-ринкового
саморегулювання та повною замЁною старої законодавчої системи регулювання
господарської дЁяльностЁ, що базувалась на нормах публЁчного права, на
систему, яка повнЁстю будується на нормах приватного права.
Зараз стає зрозумЁлим, що директивне завдання щодо перетворення в норму
практичної господарської дЁяльностЁ суб'єктЁв державного сектора економЁки
головного гасла перебудови -- "дозволено все, що не заборонено", за умов,
коли правом чЁтко не було визначено, а що саме має бути заборонено, призвело
до сучасного безладдя в сферЁ матерЁального виробництва, зумовило страшний
сплеск економЁчної злочинностЁ та поширення процесЁв "тЁнЁзацЁї".
Немає необхЁдностЁ доводити, що одним з основних завдань, яке має
здЁйснювати державна влада, є стимулювання надЁйного збереження та всебЁчне
примноження економЁчного потенцЁалу Ё нацЁонального багатства України. Це
можливо реалЁзувати лише на засадах створення рЁвних економЁчних умов та
адекватної державної пЁдтримки потенцЁйних можливостей розвитку Ё
функцЁонування всЁх форм власностЁ та суб'єктЁв пЁдприємництва, дЁяльнЁсть
яких не суперечить загальнонацЁональним Ёнтересам.
Держава, що спирається на цивЁлЁзованЁ засади ринкового розвитку,
повинна створити надЁйнЁ економЁко-правовЁ умови, за яких примноження та
якЁсний розвиток будь-якої форми власностЁ має вЁдбутися виключно на власнЁй
(майновЁй та фЁнансо-
83
вЁй) основЁ за рахунок, насамперед, вдосконалення механЁзмЁв
пЁдвищення ефективностЁ господарювання та забезпечення еквЁвалентностЁ у
вЁдносинах обмЁну мЁж суб'єктами ринку. Для цього держава повинна впровадити
надЁйнЁ економЁчнЁ та правовЁ механЁзми, застосування яких виключало
будь-якЁ можливостЁ паразитування одних форм власностЁ за рахунок утиснення,
протиправного використання або загарбання Ёнших. Останнє у рЁвнЁй мЁрЁ
стосується як державної форми власностЁ, яка не повинна мати джерелом свого
живлення та розвитку приватний сектор економЁки, так Ё, вЁдповЁдно,
виключатиме можливЁсть паразитування приватних форм власностЁ за рахунок
використання державної. Тут, як каже прислЁв'я, "табачок (розумЁючи пЁд цим
розмежування Ё недоторканЁсть прав власностЁ) повинен у кожного бути свЁй".
СьогоднЁ все помЁтнЁшими стають масштаби тих негативних наслЁдкЁв, до
яких призвело поспЁшне Ё непродумане прийняття законодавчих актЁв, що
регламентують сферу взаємовЁдносин державної Ё недержавної форм власностЁ та
регулюють господарсько-комерцЁйнЁ вЁдносини суб'єктЁв рЁзних форм власностЁ
на ринку товарЁв та послуг.
УнЁкальною на цей час є ситуацЁя, коли новостворювана система ринкового
регулювання, що зводиться на уламках зруйнованої "до основания" старої
господарсько-правової системи, базується на своєрЁднЁй
"декларативно-правовЁй порожнечЁ". Тобто ми є свЁдками виникнення
парадоксального для юридичної практики явища, коли у законодавчЁ акти, що
мають регулювати економЁчнЁ вЁдносини, не закладаються (там, де це вкрай
необхЁдно), "конструкцЁї", якЁ повиннЁ бути побудованЁ або на нормах
приватного , або на нормах публЁчного2 права.
На практицЁ, у законодавчих актах, що регулюють стосунки приватних
суб'єктЁв, спостерЁгається реальна вЁдсутнЁсть чЁткої регламентацЁї дЁй Ё
вЁдносин, що забороненЁ державою. Також не визначаються чЁткЁ Ё
диференцЁйованЁ карнЁ санкцЁї за конкретнЁ порушення забороненого та
неконкретизованЁ процедурнЁ механЁзми їх застосування до суб'єктЁв
пЁдприємницької дЁяльностЁ, що своїми дЁями порушують заборонене.
ВЁдсутня регламентацЁя тих дЁй Ё вЁдносин суб'єктЁв публЁчного права,
що дозволяються державою, Ё, вЁдповЁдно, вЁдсутнЁ санкцЁї та механЁзми їх
процедурно-правового застосування до суб'єктЁв, що дозволяють собЁ
недозволенЁ
КатастрофЁчне збЁльшення випадкЁв фЁнансових махЁнацЁй та економЁчної
злочинностЁ у сферЁ функцЁонування державної (особливо казенної) власностЁ
-- головне породження безсистемно-правового пЁдходу до регулювання взаємодЁї
Ё взаємовЁдносин приватного Ё державного секторЁв економЁки, державної та
всЁх Ёнших форм власностЁ.
Для того, щоб спираючись на використання юридичних засобЁв, вЁдвернути
економЁчнЁ злочини, обмежити "чорну" диверсифЁкацЁю, треба проблему
попередження економЁчної злочинностЁ розглядати не просто у
кримЁнально-правовому планЁ, тобто з позицЁї покарання або посилення карних
санкцЁй за скоєнЁ злочини, а передусЁм в господарсько-правовому планЁ. Тобто
бачити її з позицЁй удосконалення механЁзму правового регулювання
господарської дЁяльностЁ та взаємовЁдносин суб'єктЁв рЁзних форм власностЁ,
що має не допустити Ёснування та створення потенцЁйних джерел живлення
економЁчної злочинностЁ.
В умовах ринкового реформування необхЁдно здЁйснити чЁтке розмежування
Ёснуючого правового поля: по-перше, видЁлити окрему, що має базуватися
виключно на нормах публЁчного права, юридичну систему, Ё яка повинна
регламентувати дЁю механЁзму реалЁзацЁї владно-управлЁнських,
органЁзацЁйно-розпорядчих, вертикально-ЁєрархЁчних (або як їх останнЁм часом
прийнято називати -- адмЁнЁстративно-командних) вЁдносин на засадах чЁткої
персонЁфЁкованої вЁдповЁдальностЁ суб'єктЁв органЁв системи державного
управлЁння за наслЁдки цЁєї дЁяльностЁ; по-друге, видЁлити побудовану на
нормах приватного права цивЁльно-правову систему, що регламентує
функцЁонування механЁзмЁв ринкових (товарно-грошових) вЁдносин суб'єктЁв
приватної форми власностЁ.
ЗазначенЁ системи не слЁд штучно змЁшувати, бо це, як засвЁдчує
практика, неминуче призведе або до придушення державними владними
структурами свободи товарно-грошових вЁдносин, або навпаки, до стихЁйного
виходу ринкового механЁзму за його природно-економЁчнЁ межЁ. Останнє в свою
чергу зумовить втрату необхЁдної керованостЁ економЁки, тобто спри-
ДІЇ (це стосується насамперед державних службовцЁв усЁх рЁвнЁв та
керЁвникЁв державних пЁдприємств).
85
ятиме подальшому агресивному домЁнуванню приватних ЁнтересЁв над
Ёнтересами суспЁльства, що руйнЁвно торпедує стабЁльнЁсть Ё безпеку в
державЁ.
Водночас досвЁд розвинутих країн свЁдчить, що механЁзм правового
забезпечення ефективного функцЁонування державної власностЁ у формЁ казенних
пЁдприємств (установ, органЁзацЁй) та механЁзми правового регулювання
дЁяльностЁ публЁчних компанЁй (капЁталом яких держава володЁє повнЁстю, або
має в компанЁї контрольний пакет акцЁй) досить суттєво вЁдрЁзняються.
Їх вЁдмЁннЁсть полягає в тому, що для перших правова система повнЁстю
базується на нормах публЁчного права, а для других правова Ёнфраструктура
забезпечення пЁдприємницької дЁяльностЁ повинна будуватись на основЁ
оптимального поєднання норм як приватного, так Ё публЁчного права. Тому в
наших умовах для забезпечення надЁйного Ё ефективного функцЁонування
державної власностЁ у її рЁзних формах проявЁв, необхЁдне створення двох
окремих кодексЁв: адмЁнЁстративно-господарського Ё господарського (за умов
обов'язкового функцЁонування якЁсно вЁдпрацьованого ЦивЁльного кодексу).
У чому, на нашу думку, тут полягають головнЁ особливостЁ створення та
практичного застосування зазначених правових систем?
АдмЁнЁстративно-господарський кодекс має розроблятися виключно на
нормах публЁчного права. Його законодавча база покликана забезпечувати
регулювання економЁчних та органЁзацЁйно-управлЁнських вЁдносин мЁж
суб'єктами, що є розпорядниками Ё користувачами казенної форми державної
власностЁ. Тобто його дЁя має поширюватися виключно на владнЁ структури, що
забезпечують управлЁння та контроль за використанням державної власностЁ та
бюджетних ресурсЁв, а також на пЁдпорядкованЁ їм казеннЁ пЁдприємства
(установи та органЁзацЁї), тобто на суб'єктЁв, якЁ забезпечують економЁчне
та органЁзацЁйне функцЁонування цЁєї форми власностЁ.
Цим кодексом мають бути чЁтко визначенЁ права Ё обов'язки,
функцЁонально-органЁзацЁйна компетенцЁя вЁдповЁдних органЁв державного
(галузево-регЁонального) управлЁння та регламентованЁ їх взаємовЁдносини Ё
адмЁнЁстративна субординацЁя та вЁд-
86
повЁдальнЁсть за кЁнцевЁ наслЁдки дЁяльностЁ. До нього повиннЁ ввЁйти
законодавчЁ акти, що регулюють дЁяльнЁсть КабЁнету МЁнЁстрЁв України,
АдмЁнЁстрацЁї Президента України, мЁнЁстерств, державних комЁтетЁв,
адмЁнЁстрацЁй, агентств, а також регламентЁ норми щодо правовЁдносин у сферЁ
управлЁння державним сектором економЁки, насамперед казенними
пЁдприємствами, установами та органЁзацЁями.
Водночас господарський кодекс має створюватись на основЁ оптимального
поєднання норм приватного та публЁчного права, що дозволить юридичними
заходами поєднати ринкову свободу суб'єктЁв пЁдприємницької дЁяльностЁ, в
тому числЁ Ё публЁчних компанЁй та корпорацЁй (їх саморегулювання,
самоуправлЁння тощо) Ёз вкрай необхЁдними (враховуючи сучасний стан
"тЁнЁ-зацЁї" економЁки), елементами державного регулювання Ё контролю
поведЁнки цих суб'єктЁв в умовах ринкового середовища.
Цей кодекс не суперечитиме цивЁльному кодексу, побудованому на нормах
приватного права за умови, якщо в ньому будуть узагальненЁ норми, що повиннЁ
попереджати злочиннЁсть у використаннЁ державної та комунальної власностЁ,
та норми, якЁ спрямованЁ на пЁдтримку чесної пЁдприємницької дЁяльностЁ'.
Виконання названих правових заходЁв дозволить не тЁльки надЁйно
захистити казенну форму власностЁ вЁд зазЁхань кримЁналу, а й затвердити
справжню рЁвнЁсть усЁх форм власностЁ, тобто сприятиме подальшому
вЁдновленню процесу цивЁлЁзованого ринкового реформування в нашЁй країнЁ.
Запорукою успЁху в боротьбЁ з "чорною" економЁкою в УкраїнЁ повиннЁ
стати виваженЁсть, послЁдовнЁсть, рЁшучЁсть Ё невЁдкладнЁсть дЁй вЁдповЁдних
державних структур Ё населення щодо цього негативного явища в нашому
суспЁльствЁ.
Як вже зазначалося, суттєва особливЁсть вЁтчизняної "тЁньової""
економЁки полягає в тому, що вона має значний
До нього, як видасться, слЁд включити наступнЁ законодавчЁ акти: про
систему державного облЁку Ё контролю в сферЁ пЁдприємницької дЁяльностЁ;
про публЁчне пЁдприємство; про вЁдповЁдальнЁсть керЁвникЁв у разЁ
банкрутства публЁчних пЁдприємств Ё компанЁй; про державну пЁдприємницьку
дЁяльнЁсть та участь капЁталу держави у змЁшаних формах власностЁ; про
джерела походження первинного капЁталу; про чесний бЁзнес тощо.
87
спектр "чорної"' економЁчної дЁяльностЁ, яка обов'язково повинна
вЁдноситись до кримЁнальної економЁки. У той же час вона у багатьох своїх
проявах такою не є, оскЁльки використовує недостатню правову врегульованЁсть
багатьох сфер економЁки. Тобто середовищем її генерування є зони правового
вакууму, що Ёснують у системЁ законодавчого забезпечення ринкових вЁдносин.
НаявнЁсть значних правових прогалин призводить до того, що навЁть такЁ
квалЁфЁкованЁ мЁжнародною практикою злочини, як "вЁдмивання брудних" грошей,
штучнЁ банкрутства та рЁзноманЁтнЁ фЁнансовЁ афери, внаслЁдок яких
порушуються права громадян Ё ринкових партнерЁв, здебЁльше до цього часу
кримЁнальним злочином в УкраїнЁ ще не вважаються. Останнє є вкрай соцЁальне
небезпечним чинником, що генерує зростання "чорних" видЁв економЁчної
дЁяльностЁ.
ПЁдприємницька дЁяльнЁсть об'єктивно потребує постЁйного нарощування
величини авансового капЁталу, оскЁльки її головним рушЁйним мотивом Ё
головним стимулом є прибуток, що збЁльшується головним чином за рахунок
розширення обсягЁв та пЁдвищення ефективностЁ економЁчної дЁяльностЁ.
Протиправний "бЁзнес" не є винятком Ё також постЁйно прагне до
нарощування свого капЁталу. СвЁтова практика засвЁдчує, що доходи, якЁ
отримуються у цЁй сферЁ "дЁяльностЁ", беруть свЁй початок переважно у
виглядЁ грошової готЁвки. Тому, маючи значнЁ суми грошової готЁвки (як в
нацЁональнЁй, так Ё ЁноземнЁй валютах), правопорушники, що дЁють в країнах
Ёз ринковою економЁкою, практично обмеженЁ в можливостЁ легальне проводити
значнЁ готЁвковЁ операцЁї, здЁйснювати вкладення та Ёнше, не викликаючи
пЁдозри у вЁдповЁдних державних органЁв та громадськостЁ. В цих умовах вони
намагаються створити "законнЁ джерела" для легалЁзацЁї капЁталЁв, що були
отриманЁ незаконним шляхом.
Для здЁйснення цЁєї мети "чорним" бЁзнесом вЁдпрацьованЁ спецЁальнЁ
механЁзми. Для цього "бруднЁ" грошЁ або розмЁщуються на рахунках в банках, а
далЁ Ёнвестуються в легальнЁ пЁдприємства, або вивозяться контрабандою чи
перемЁщуються за межЁ країни Ёншими шляхами. Там вони об'єднуються Ёз
доходами вЁд законного бЁзнесу, переводяться Ёз одного рахунку на Ён-
88
ший за допомогою серЁї складних банкЁвських операцЁй, розрахованих на
те, щоб замаскувати слЁди незаконних доходЁв, та Ён.
ЗазначенЁ дЁї за кордоном отримали назву "вЁдмивання" грошей. Їх можна
визначити як процес, пЁд час якого "бруднЁ" грошЁ (головним чином готЁвка),
якЁ отриманЁ внаслЁдок протиправних, суспЁльне небезпечних дЁй,
пропускаються через банкЁвську та фЁнансову систему таким чином, що вони
перетворюються в "чистЁ" грошЁ, тобто їм надається вигляд цЁлком легЁтимних
доходЁв, Ё правоохороннЁ органи втрачають можливЁсть встановити особу, що є
ЁнЁцЁатором кримЁнальної угоди, або визначити першоджерело злочинного
походження цих коштЁв.
Загальна нерозвиненЁсть Ё недосконалЁсть правової Ёнфраструктури, що
регулює кредитно-банкЁвську систему України сприяє поширенню "тЁнЁзацЁї" та
кримЁналЁзацЁї вЁтчизняної економЁки.
У програмнЁй доповЁдЁ Президента України "Шляхом радикальних
економЁчних реформ", якою визначались основнЁ засади економЁчної та
соцЁальної полЁтики стосовно стану системи правового забезпечення
функцЁонування банкЁвської системи України, було зазначено: "Для
врегулювання основних засад банкЁвської дЁяльностЁ необхЁдно за пЁдрахунками
фахЁвцЁв понад 20 законодавчих актЁв. Ми ж маємо лише один Закон "Про банки
Ё банкЁвську дЁяльнЁсть", значна частина положень якого не має прямої дЁї.
Як наслЁдок, процес реформування банкЁвської системи набув стихЁйного
характеру. Вкрай обмеженими виявилися можливостЁ впливу на цей процес Ё
НацЁонального банку. КатастрофЁчне нарощування масштабЁв позабанкЁвського
грошового обЁгу, численнЁ порушення, що мають мЁсце в банкЁвськЁй сферЁ,
свЁдчать про те, що НБУ Ё держава ще не опанувала необхЁдними важелями
регулювання цЁєї ключової сфери економЁки"*.
Серед цих законодавчих актЁв насамперед можна назвати наступнЁ: 1) Про
лЁквЁдацЁю Ё банкрутство кредитних установ;
2) Про НацЁональний банк України; 3) Про акцЁонернЁ комерцЁйнЁ
Кучма Л. Д. "Шляхом радикальних економЁчних реформ". ДоповЁдь
Президента України про основнЁ засади економЁчної та соцЁальної полЁтики //
Газета --ДЁло", No 82(293), жовтень. - 1994 p. - С. 5
99
89
банки; 4) Про спецЁалЁзованЁ банки; 5) Про ЁнвестицЁйно-ЁпотечнЁ
банки; 6) Про систему розрахункЁв у банкЁвськЁй дЁяльностЁ;
7) Про порядок зберЁгання на банкЁвських рахунках комерцЁйних банкЁв
бюджетних коштЁв та цЁльових кредитЁв, наданих Урядом України, та про
вЁдповЁдальнЁсть за їх цЁльове Ё своєчасне використання; 8) Про систему
державного облЁку та контролю за дЁяльнЁстю банкЁвської системи; 9) Про
внесення змЁн та доповнень до КримЁнального кодексу України про
адмЁнЁстративнЁ правопорушення (з метою встановлення вЁдповЁдальностЁ за
порушення правил Ё зловживань в системЁ розрахунково-платЁжних операцЁй);
10) Про вдосконалення механЁзму платЁжних операцЁй Ё вЁдповЁдальнЁсть банкЁв
по зобов'язанням щодо платЁжних доручень клЁєнтЁв; 11) Про банкЁвську
таємницю та забезпечення гласностЁ у дЁяльностЁ банкЁвських установ Ё
публЁчну банкЁвську статистику; 12) Про комерцЁйний кредит та вексельний
обЁг; 13) Про внутрЁшню службу безпеки у банкЁвськЁй та валютно-кредитнЁй
сферЁ; 14) Про систему безготЁвкових розрахункЁв; 15) Про обЁг готЁвкових
коштЁв, посилення вЁдповЁдальностЁ за своєчасну ЁнкасацЁю грошової виручки
та норму касових залишкЁв; 16) Про систему резервування грошової готЁвки;
17) Про кредити та кредитну систему; 18) Про ощадну справу; 19) Про
вЁдповЁдальнЁсть банкЁв за незаконнЁ грошовЁ операцЁї; 20) Про страхування
депозитЁв та захист ЁнвестицЁй у банкЁвськЁй системЁ в УкраїнЁ; 21) Про
справедливЁ умови надання споживчого кредиту.
За умови фактичної вЁдсутностЁ правової Ёнфраструктури, вкрай
необхЁдної для цивЁлЁзованого функцЁонування банкЁвської системи, вона у
своїй дЁяльностЁ керується бЁльш нЁж 500 нормативними пЁдзаконними актами,
що були прийнятЁ НацЁональним банком України протягом останнЁх п'яти рокЁв.
Поширенню цього явища, пов'язаного Ёз "вЁдмиванням" грошей, значною
мЁрою сприяє закритЁсть кредитно-фЁнансових установ, банкЁвська таємниця
вкладЁв. ВнаслЁдок цього торговець наркотиками або Ёнший суб'єкт
кримЁнального середовища отримує можливЁсть не тЁльки перемЁщувати грошЁ по
всьому свЁтовЁ, але й "легалЁзувати" їх.
Для "вЁдмивання" грошей торговцЁ наркотиками та Ёнший "кримЁналЁтет",
як правило, обирають певнЁ так званЁ "країни-
90
лазнЁ", кредитно-фЁнансова та правова система яких має наступнЁ
характернЁ ознаки': по-перше, законодавством країни нео-бмежено
регламентована таємниця комерцЁйних Ё/або банкЁвських операцЁй; по-друге,
Ёснує невизначенЁсть законодавчої бази щодо реєстрацЁї Ё джерел походження
первинного капЁталу (в т. ч. Ёноземного); по-третє, державою легалЁзовано Ё
надається сприяння Ёснуванню анонЁмних банкЁвських рахункЁв у вЁтчизнянЁй та
Ёноземних валютах2; по-четверте, вЁдсутнЁ обмеження (або Ёснують мЁнЁмальнЁ
обмеження) у вЁдношеннЁ обмЁну будь-яких сум Ёноземної валюти або щодо
повної свободи пЁдприємницької дЁяльностЁ, а також вЁдсутнЁй державний
контроль за дЁяльнЁстю Ёноземних корпорацЁй Ё приватних осЁб; по-п 'яте,
вЁдсутнЁ податки або оподаткування доходЁв Ёноземних корпорацЁй знаходяться
на вЁдносно низькому рЁвнЁ тощо.
Зазначене пояснює рЁвень небезпеки, що постає перед Україною, оскЁльки
вона, на погляд "кримЁнального" бЁзнесу, вЁдповЁдає всЁм перерахованим
ознакам "привабливостЁ", як "країна-лазня". "ВЁдмивання брудних грошей"
вкрай негативно впливає на суспЁльство. Воно, по-перше, навЁть за умови
сталих суспЁльних систем загрожує економЁчнЁй безпецЁ держави, оскЁльки
дозволяє правопорушникам реалЁзувати Ё легалЁзувати доходи вЁд злочинної
дЁяльностЁ Ё тим самим пЁдкрЁплює їх спроможнЁсть продовжувати Ё надалЁ
чинити злочини у ще бЁльших масштабах. Тобто одним Ёз найбЁльш потужних
джерел живлення "чорної"" економЁки є можливЁсть безперешкодно вЁдмивати Ё
використовувати "бруднЁ" грошЁ. По-друге, "вЁдмивання грошей" пЁдриває
довЁру суспЁльства до всЁєї фЁнансової системи, Ё є загрозою нормальному
функцЁонуванню кредитно-фЁнансових установ країни. По-третє, "вЁдмивання"
грошей є явищем, що порушує Ёнтереси законного бЁзнесу Ё його клЁєнтЁв, якЁ
повиннЁ
Саме цими ознаками пояснюється привабливЁсть для "вЁдмивання" грошей
таких країн, як Панама, Гонконг, КайманськЁ Ё БагамськЁ острови або
економЁчних (офшорних) зон тощо.
ВЁдкриття анонЁмних валютних рахункЁв дозволено Указом Президента
України вЁд 1 серпня 1995 року. Порядок вЁдкриття та функцЁонування
анонЁмних валютних рахункЁв фЁзичних осЁб (резидентЁв Ё нерезидентЁв)
затверджено постановою ПравлЁння НацЁонального банку України No 205 вЁд 16
серпня 1995 року.
91
бути надЁйно захищеними вЁд злочинної кримЁнально-мафЁозної дЁяльностЁ.
Це в свою чергу згубно впливає на процес залучення до країни ЁнвестицЁй з
боку солЁдного Ёноземного капЁталу.
За законодавством України "вЁдмивання брудних грошей" не є кримЁнальним
злочином. Тобто в нашЁй країнЁ немає спецЁальних законодавчих актЁв, якЁ
безпосередньо нацЁленЁ на боротьбу Ёз "вЁдмиванням" грошей, тому Ё правова
вЁдповЁдальнЁсть за такЁ дЁї вЁдсутня. Саме тому можна стверджувати, що в
УкраїнЁ, де створенЁ найсприятливЁшЁ умови, поширюється процес "вЁдмивання
брудних грошей" як вЁтчизняного кримЁна-лЁтету, так Ё мЁжнародної мафЁї. У
зв'язку з цим природно постає питання щодо того, чи можна використовувати
нашу Ёснуючу базу законЁв для обмеження цього небезпечного явища. Для
вЁдповЁдЁ на цЁ питання необхЁдно спЁвставити вимоги закордонного (передусЁм
американського) законодавства, Ёз вЁтчизняним в частинЁ надання установами
банкЁвської системи звЁтЁв, зберЁгання облЁково-звЁтної документацЁї та
подання ЁнформацЁї щодо взаємовЁдносин з Ёноземними фЁнансовими
органЁзацЁями державним контрольним та правоохоронним органам.
Так, скажЁмо, кредитно-фЁнансовЁ установи США надають звЁти щодо
валютних операцЁй Ё платежЁв готЁвкою, що отримуються в торгЁвлЁ Ё
пЁдприємництвЁ, створюють тим самим, по-перше, ЁнформацЁйну базу для аналЁзу
та пошуку "вЁдми-вателЁв". По-друге, у випадках обгрунтованої пЁдозри щодо
тЁєї чи Ёншої особи у "вЁдмиваннЁ" грошей такЁ вЁдомостЁ дають можливЁсть
встановлювати рух його грошових коштЁв та пЁдтвердити факти "вЁдмивання",
тобто отримати необхЁднЁ докази.
У нас же не передбачено звЁти анЁ по депозитах, анЁ по обсягах зняття
вкладЁв, платежах або переказах, нЁ щодо отримання готЁвкових грошових
коштЁв, у зв'язку Ёз чим аналЁз ЁнформацЁї, що стосується пошуку
"вЁдмивателЁв" Ё їх покривателЁв стає майже неможливим. Тобто незаперечним є
той факт, що на шляху поширення цього злочинного явища вЁдсутнЁ будь-якЁ
правовЁ та органЁзацЁйно-процедурнЁ механЁзми та бар'єри.
СлЁд додати, що поширенню "тЁньових" процесЁв, особливо таких, як
"вЁдмивання" грошей та масштабне ухилення вЁд сплати податкЁв в нашЁй країнЁ
сприяє вЁдсутнЁсть необхЁдного балансу
92
мЁж правами приватних осЁб на комерцЁйну таємницю Ё законними потребами
посадових осЁб контрольних та правоохоронних органЁв держави в отриманнЁ
матерЁалЁв та ЁнформацЁї при перевЁрках, звЁтах або такої, що вЁдноситься до
справи слЁдства, яка випливає Ёз закону про банки та банкЁвську дЁяльнЁсть
щодо банкЁвської таємницЁ. У зв'язку з цими статтями оперативнЁ та ЁншЁ
працЁвники правоохоронних органЁв позбавленЁ можливостей доступу до
ЁнформацЁї по рахунках юридичних Ё фЁзичних осЁб, без чого у рядЁ випадкЁв
неможливо здЁйснювати перевЁрку та вЁдкривати кримЁнальнЁ справи. Тому,
навЁть при наявностЁ обгрунтованих пЁдстав щодо здЁйснення злочину, нЁхто
(нЁ слЁдчий, нЁ прокурор, нЁ суддя, нЁ ЁншЁ особи) не в силах вирЁшити
питання щодо вилучення певних документЁв та отримання даних про операцЁї по
рахунках конкретних фЁрм Ё юридичних осЁб, не порушуючи при цьому норм
чинного законодавства.
ЦЁ данЁ можуть бути наданЁ податковЁй службЁ. Але на вЁдмЁну вЁд служби
внутрЁшнЁх доходЁв країн, що мають розвинену ринкову економЁку, вона не
тЁльки не надЁлена правом розслЁдування, але навЁть не має статусу органу
дЁзнання, у зв'язку Ёз чим обов'язки по перевЁрцЁ правильностЁ визначення
прибутку та обчислення податкЁв податковими Ёнспекторами фактично
виконуються лише шляхом арифметичного розрахунку даних, що є у первинних
документах. Тому спЁвставити їх Ёз вЁдомостями, що поданЁ у декларацЁях,
фактично неможливо. Проте, навЁть за Ёснуючих обмежень аналЁз порушених
кримЁнальних справ, актЁв, документальних перевЁрок, наявної оперативної
ЁнформацЁї, що був проведений Державною податковою АдмЁнЁстрацЁєю України,
засвЁдчує, що внаслЁдок правової неврегульо-ваностЁ та недосконалостЁ
дЁючого законодавства, банкЁвська система України стала однЁєю з головних
сфер ухилення вЁд сплати податкЁв дЁлками "тЁньової"" економЁки. З цЁєю
метою ними створюється мережа фЁктивних пЁдприємств, за допомогою яких
вуалюються незаконнЁ фЁнансово-господарськЁ операцЁї.
Про масштаби цЁєї протиправної дЁяльностЁ свЁдчить те, що, наприклад, у
листопадЁ 1997 року пЁдроздЁлами податкової полЁцЁї виявлена 561 фЁктивна
фЁрма, пЁд прикриттям яких проводились незаконнЁ операцЁї по "ЛОРО-рахунках"
банкЁв-нерезидентЁв. ДЁ-
93
ями правопорушникЁв завдається величезна шкода економЁцЁ Ё бюджету
держави. ТЁльки в м. КиєвЁ у 1997 роцЁ виявлено 1,5 тисячЁ фЁктивних
структур, на рахунках яких було заблоковано 17 млн. грн., у той час як
загальна сума прихованих вЁд оподаткування угод, проведених через цЁ фЁрми,
перевищила З млрд. гривень.'
Виходячи Ёз викладеного, в процесЁ реалЁзацЁї законодавчої стратегЁї,
яка спрямована на обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁї" економЁки України,
необхЁдно, як це неодноразово зазначалося, максимально враховувати досвЁд
країн, якЁ мають цивЁлЁзовану ринкову економЁку щодо створення надЁйно
дЁючих правових умов та органЁзацЁйно процедурних механЁзмЁв приборкання
кримЁнальної економЁки.
3.2. ДосвЁд США щодо створення умов правового обмеження проявЁв
"тЁнЁзацТ" економЁки, який може бути застосований у вЁтчизнянЁй практицЁ
ВирЁшення питання обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁї" економЁчного життя
країни передусЁм потребує здЁйснення на законодавчому, процедурному та
органЁзацЁйно-виконавчому рЁвнях вирЁшення двох питань. По-перше, створення
надЁйної системи правового попередження можливостЁ вЁдмивання "брудних"
грошей, Ё по-друге, створення надЁйної правової бази для ефективного
функцЁонування податкової системи.
У зв'язку Ёз тим, що "вЁдмивання" грошей прийняло загальносвЁтовЁ
масштаби, законодавцЁ країн, що мають розвинуту ринкову економЁку прагнуть
захистити свої країни вЁд поширення на їх територЁю цього явища. Вони
затверджують закони, що спрямованЁ на органЁзацЁю державними органами Ё
банками контролю за вкладами Ё рухом грошових коштЁв громадян, що створює
значнЁ ускладнення в дЁяльностЁ кримЁнально-мафЁозних структур та їх
"чорної" економЁчної бази.
В основному цЁ закони спрямованЁ на те, щоб зафЁксувати рух грошей на
ключових стадЁях, тобто робиться все можливе для того, щоб грошЁ залишали
"слЁд", за яким можна було б прослЁдкувати їх шлях у зворотнЁй бЁк аж до
джерела походження.
ЯкЁ ж це стадЁї? Як уже вЁдзначалось, злочинцЁ здЁйснюють велику
кЁлькЁсть рЁзних операцЁй Ё засобЁв, щоб приховати кримЁнальне походження
коштЁв. Однак, всЁ цЁ методи включають проходження грошей через стадЁї, де
можливе їх виявлення, тобто грошова готЁвка повинна або експортуватися через
територЁальний кордон, а потЁм осЁсти на рахунках в Ёноземних
кредитно-фЁнансових установах, або повернутися назад, або ж необхЁдно
запевнити вЁтчизняну банкЁвську установу, що значний вклад грошової готЁвки
є законним.
Отже, ключовими для виявлення операцЁй щодо "вЁдмивання" грошей є їх
основнЁ стадЁї, по-перше, де готЁвка входить у вЁтчизняну кредитно-фЁнансову
систему Ё, по-друге, де вона перетинає кордон для Ёнтегрування у закордоннЁ
фЁнансовЁ системи, звЁдки повертається на батькЁвщину у формЁ законних
переказЁв.
СтупЁнь Ё жорсткЁсть контролю цих етапЁв у рЁзних країнах неоднакова.
НайбЁльш рЁшуче у вирЁшеннЁ цього питання дЁють СполученЁ Штати Америки.
Вивчення правової системи Сполучених ШтатЁв Америки свЁдчить, що багато
положень федерального законодавства, спрямованих на рЁшучу боротьбу Ёз
"вЁдмиванням" грошей, були встановленЁ у зв'язку з прийняттям протягом 1970
- 1988 рокЁв п'яти спецЁальних законодавчих актЁв, змЁст яких буде
проаналЁзований нами у хронологЁчнЁй ретроспективЁ'.
Прийняття федерального "Акта про банкЁвську таємницю" (1970 p.) було
результатом усвЁдомлення та стурбованостЁ урядових кЁл, законодавцЁв та
громадськостЁ щодо зростаючого використання кредитно-фЁнансових установ у
злочинних цЁлях, а також використання громадянами США Ёноземних фЁнансових
установ з метою порушення Ё обходу американських законЁв. Цей закон надав
мЁнЁстру фЁнансЁв право встановлювати вЁдпо-
3 доповЁдної записки Головного управлЁння економЁчного аналЁзу
Державної податкової АдмЁнЁстрацЁї України "Про заходи щодо забезпечення
надходження доходЁв у 1998 роцЁ" (9 сЁчня 1998 p.). - С. 24
94
Переклади текстЁв зазначених законодавчих актЁв див.: В. О. Мандибура.
Правовий механЁзм контролю за "вЁдмиванням" грошей та напрями його
вдосконалення (аналЁтично-ЁнформацЁйно доповЁдь), додатки 1, 2 Ё 3 //
СекретарЁат Верховної Ради України, вересень 1996 p.
95
вЁднЁ вимоги на ведення облЁку Ё подання звЁтЁв фЁнансовими
установами.
У вЁдповЁдностЁ до першого роздЁлу закону кредитно-фЁнансовЁ установи
зобов'язанЁ зберЁгати щонайменше п'ять рокЁв облЁково-звЁтну документацЁю
таких видЁв, що "мають високу ступЁнь застосування в карних, податкових
розслЁдуваннях, судових процедурах".
ЦЁ документи включають: 1) ЁнформацЁю про будь-яке надання кредиту на
суму, що перевищує 10 тис. доларЁв (якщо тЁльки вЁн не забезпечений часткою
нерухомостЁ); 2) документ про будь-яке доручення, отримане або дане на
переказ, що перевищує 10 тис. доларЁв, будь-якЁй особЁ (вЁд будь-якої
особи), на будь-який рахунок (з будь-якого рахунку), в будь-яке мЁсце (Ёз
будь-якого мЁсця) поза США; 3) зразки пЁдписЁв; 4) ЁдентифЁкацЁйнЁ номери
платникЁв податкЁв для визначення рахункЁв; 5) картки бухгалтерського
облЁку, якЁ вказують на операцЁї по рахунках Ё копЁї чекЁв на суму, що
перевищує 100 доларЁв, якЁ сплаченЁ у банку.
За порушення цих вимог на банкЁвську установу, директора, посадову
особу, службовця за законом може бути накладено цивЁльно-правове покарання у
виглядЁ штрафу до 10 тис. доларЁв за кожне порушення.
Другий роздЁл цього акту вимагає надання наступних звЁтЁв вЁд
кредитно-фЁнансових установ: 1) про валютнЁ операцЁї (CTR); 2) про
мЁжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документЁв (CMIR); 3)
про ЁноземнЁ банки Ё фЁнансовЁ рахунки (EBAR).
АмериканськЁ установи, на якЁ розповсюджуються вимоги акта (такЁ як: 1)
банкЁвськЁ установи; 2) маклерськЁ контори торговцЁв цЁнними паперами; 3)
мЁжнароднЁ пЁдприємства взаємного кредиту в нацЁональних валютах; 4) чековЁ
касири; 5) телеграфнЁ компанЁї; 6) казино, що мають лЁцензЁю та рЁчний доход
понад 1 млн.доларЁв; 7) поштову службу Ё деякЁ ЁншЁ), повиннЁ подавати звЁт
щодо кожної валютної операцЁї службЁ внутрЁшнЁх доходЁв (податкове
управлЁння Ёз правом розслЁдування фЁнансових злочинЁв -- IRS), створенЁй
при МЁнЁстерствЁ фЁнансЁв США, про кожен депозит, вилучання грошей Ёз
рахунку, обмЁн
96
валюти або Ёнший платЁж або переказ, що включає валютнЁ операцЁї на
суму, що перевищує 10 тис. доларЁв.
МЁнЁстр фЁнансЁв має право дати дозвЁл на звЁльнення вЁд подання
звЁтЁв. Банки також можуть звЁльнити окремЁ операцЁї окремих клЁєнтЁв, але
лише за умови, якщо банк "може надати обгрунтованЁ висновки, що цЁ суми не
перевищують сум, спЁв-ставних Ёз звичайною поведЁнкою законного
пЁдприємництва".
Закон вимагає при заповненнЁ звЁту кредитно-фЁнансової установи подання
рЁзних вЁдомостей щодо операцЁй, що включають такЁ данЁ: 1) про особистЁсть
людини, що здЁйснює операцЁю; 2) про номер цЁєї особи в системЁ соцЁального
забезпечення, адресу, рЁд заняття Ё дату народження; 3) про тип
ЁдентифЁкацЁї, яка застосовується для встановлення особи конкретної людини,
номера ведЁйського свЁдоцтва, кредитної картки, паспорта та Ён.; 4)
документи, якЁ були використанЁ для зазначеної ЁдентифЁкацЁї; 5) номер
рахунку клЁєнта; 6) тип операцЁї Ё загальна сума, а також вЁдомостЁ про
залучення в операцЁю Ёноземної валюти; чек або телеграфний грошовий переказ.
З сЁчня 1990 року правова регламентацЁя вимагає застосовувати додаткову
форму звЁтностЁ, що має спецЁальну клЁтинку, яку необхЁдно вЁдмЁтити, якщо
установа вважає операцЁю пЁдозрЁлою. Ця форма повинна бути пЁдписана
службовцем, який її заповнив, а також посадовою особою установи, що
перевЁрила Ё затвердила її. Особи, що порушують це положення федерального
закону, пЁдлягають кримЁнальному або цивЁльно-правовому покаранню. При цьому
сума адмЁнЁстративного штрафу не може перевищувати суми валюти, залученої до
операцЁї.
ОкремЁ положення федерального закону вимагають також подавати Ёнший
звЁт за формою 8300 щодо платежЁв готЁвкою в сумЁ, що перевищує 10 тис.
доларЁв, якЁ отриманЁ в торгЁвлЁ або пЁдприємництвЁ. ІнформацЁя Ёз цих
звЁтЁв також допомагає вЁд-слЁдкувати рух грошей по каналах обЁгу Ё корисна
при розслЁдуваннЁ по справах "вЁдмивання" грошей Ё ухилення вЁд
оподаткування. Цю вимогу введено в дЁю у 1984 роцЁ Ё кодифЁковано в
Податковому кодексЁ. Заповнюючи цей звЁт, отримувач грошової готЁвки повинен
включати до нього прЁзвище, адресу Ё ЁдентифЁкацЁйний номер особи, вЁд якої
отримана готЁвка. Як-97
що угода була здЁйснена вЁд чийогось ЁменЁ, то вносяться данЁ на цю
особу. Ця форма повинна бути подана в IRS не пЁзнЁше 15 дЁб пЁсля отримання
готЁвки.
Особи, якЁ свЁдомо не подають зазначений звЁт, визнаються такими, що
чинять злочин, Ё до них застосовуються штрафи до 25 тис. доларЁв (або 100
тис. доларЁв у випадках корпорацЁї) Ё/або тюремне ув'язнення на строк до 5
рокЁв.
ЗвЁт про мЁжнародне перевезення валюти або кредитно-грошових документЁв
за формою 4790 повинен надаватися митнЁй службЁ будь-якою особою, що ввозить
понад 10 тис. доларЁв у США або вивозить Ёз них. ЗвЁт надається також у
випадку, якщо особа отримує з Ёншої країни суму, що перевищує 10 тис.
доларЁв. Поняття "кредитно-грошовЁ документи" включає валюту США Ё Ёноземну
валюту, всЁ оборотнЁ документи на пред'явника (чеки, виданЁ окремими
особами, компанЁєю, банком, касиром, а також туристичнЁ чеки, борговЁ
зобов'язання Ё грошовЁ перекази, цЁннЁ папери або акцЁї на пред'явника та
Ён.).
ВЁд резидентЁв США вимагається вести облЁк Ё надавати звЁти щодо своїх
взаємовЁдносин з будь-якими Ёноземними фЁнансовими органЁзацЁями. Це
стосується осЁб, якЁ беруть фЁнансову участь в Ёноземному банку у виглядЁ
цЁнних паперЁв або Ёншого фЁнансового рахунку, а також осЁб, якЁ мають право
пЁдпису або будь-який Ёнший дозвЁл щодо користування таким рахунком. ЗвЁт
надається за формою 90-22.1 СлужбЁ внутрЁшнЁх доходЁв щорЁчно.
За порушення цих правил до особи може бути застосовано цивЁльно-правове
покарання у виглядЁ штрафу до 100 тис. доларЁв, але не бЁльше грошової суми,
що залучена в операцЁї, а також кримЁнальне покарання -- штраф, що не
перевищує 250 тис.доларЁв Ё/або тюремне ув'язнення до 5 рокЁв.
Прийняття законодавчого Акту вЁд 29.10.1970 року (про внесення змЁн до
Федерального Акту про страхування вкладЁв щодо вимоги вЁд застрахованих
банкЁв вести повнЁ записи, а також надавати звЁти до Департаменту СкарбницЁ
про проведення певних операцЁй у валютЁ США) було зумовлено необхЁднЁстю
забезпечити належнЁ умови щодо надання ЁнформацЁї суб'єктами пЁдприємницької
дЁяльностЁ при веденнЁ розслЁдування
кримЁнальних справ, чим була суттєво обмежена можливЁсть "вЁдмивання"
грошей.
Законом були суттєво розширенЁ повноваження Секретаря СкарбницЁ (у
порЁвняннЁ з Кодексом США 1952 p.) щодо посилення Ё регламентацЁї вимог до
ведення вЁдповЁдних записЁв не-застрахованим банком чи незастрахованою
установою, або ж будь-якою особою, що задЁяна в пЁдприємницькЁй дЁяльностЁ,
стосовно змЁн, якЁ вЁдбулися у власностЁ, формЁ ведення облЁку Ё контролю,
формЁ управлЁння та процедурЁ подання цих звЁтЁв.
Процедурна регламентацЁя зобов'язувала означених суб'єктЁв подавати
вЁдповЁднЁ звЁти у разЁ, коли вони "є вкрай необхЁднЁ для ведення
розслЁдувань кримЁнальних справ, справ, якЁ стосуються податкЁв, та для
регулятивних розслЁдувань чи проваджень по справах".
ЗберЁгання та ведення записЁв по зазначенЁй звЁтностЁ в електроннЁй чи
автоматизованЁй формЁ дозволялись тЁльки "за умови дотримання положень,
визначених Секретарем СкарбницЁ.
У разЁ порушень закону Секретарю скарбницЁ надавалось право "прийняти
рЁшення передати справу до вЁдповЁдного районного суду США, чи вЁдповЁдного
суду США будь-якої територЁї чи Ёншого мЁсця (за умови, що вони надЁленЁ
юрисдикцЁєю США забороняти такЁ дЁї чи практику). ПЁсля належного
повЁдомлення дозволяється виносити безстрокову або тимчасову су-Ґ дову
заборону чи видавати заборонений судовий наказ без мож-а ливостЁ
використання застави. За зверненням Секретаря будь-fv який з означених судЁв
може також видавати обов'язковЁ судовЁ •||у заборони, за якими особа має
виконувати рЁшення Секретаря...". 1 Актом регламентовано, що в разЁ кожного
свЁдомого пору-й шення будь-якого положення чи порушення, скоєного через |1
НедбалЁсть, Секретар до таких осЁб, якщо вони мають форму ^ партнерства,
корпорацЁй чи Ёншу форму пЁдприємства по вЁдно-^ щенню до партнера,
керЁвника, службовця чи найманого пра-g ПЁвника цього пЁдприємства, який
свЁдомо або виключно через ^недбалЁсть бере участь у порушеннЁ, може
визначити розмЁр ІЁй штрафу за цивЁльним покаранням, який не повинен
перевищува-Ц ти 10 тис. доларЁв США.
•^&'. •
У разЁ неспроможностЁ особи сплатити будь-який штраф для стягнення
цЁєї суми в судовому порядку за рЁшенням Секретаря СкарбницЁ вЁд ЁменЁ
Сполучених ШтатЁв Америки може бути розпочата цивЁльна справа. КримЁнальне
покарання для особи, що свЁдомо порушувала положення закону, передбачало
стягнення штрафу, розмЁр якого не повинен перевищувати 1 тис. доларЁв США,
або ув'язнення строком не бЁльше одного року, або застосування обох покарань
одразу.
До особи, що свЁдомо порушує чи свЁдомо спричинює порушення будь-якого
положення роздЁлу 21 Федерального Акту про страхування вкладЁв, або роздЁлу
411 Державного акту про житло, якщо порушення має мЁсце пЁсля скоєння
будь-якого порушення федерального законодавства, яке карається ув'язненням
строком бЁльше одного року, застосовується стягнення штрафу в розмЁрЁ, що не
перевищує 10 тис. доларЁв США або ув'язнення строком не бЁльше як п'ять
рокЁв, або обидва покарання одразу.
За законом Секретар СкарбницЁ зобов'язаний забезпечувати дотримання
його положень Ё може делегувати такЁ обов'язки вЁдповЁдному банкЁвському
наглядовому агентству чи Ёншому наглядовому агентству.
Загальний акт про контроль над злочиннЁстю (1984 p.) має деякЁ
положення, що спецЁально присвяченЁ проблемЁ "вЁдмивання" грошей.
У вЁдповЁдностЁ до акта, митним офЁцерам дозволяється зупиняти Ё робити
обшук без ордера будь-яких автомобЁлЁв, лЁтакЁв, кораблЁв, контейнерЁв,
упаковок Ё особи, "якщо є розумнЁ пЁдстави вважати, що перевозяться
кредитно-грошовЁ документи з порушенням вЁдповЁдних правил".
Друге положення цього законодавчого акту дозволяє виплату винагороди
особам, якЁ надали ЁнформацЁю, що дозволила стягнути за порушення "Акта про
банкЁвську таємницю" суму, що перевищує 50 тис: доларЁв у виглядЁ штрафу або
конфЁскацЁї. Федеральний Акт про контроль за "вЁдмиванням" грошей (1986 p.)
визнав злочином "вЁдмивання" грошей, що отриманЁ вЁд протиправної
дЁяльностЁ. ВЁдповЁдно до нього злочинами визнавались два кримЁнальних
правопорушення:
100
перше -- "вЁдмивання валютно-грошових документЁв";
друге -- "здЁйснення грошових операцЁй у вЁдношеннЁ власностЁ, яка
отримана вЁд точно визначеної незаконної дЁяльностЁ".
Перша норма встановила вЁдповЁдальнЁсть за "вЁдмивання" грошей, яке
вЁдбувається за рахунок фЁнансових операцЁй, перевезень, вЁдправлень або
переказЁв кредитно-грошових документЁв. При фЁнансових операцЁях за законом
правопорушення має мЁсце у тому випадку, якщо особа або знає, що майно, яке
включене в цю операцЁю, являє собою доход вЁд незаконної дЁяльностЁ, але,
незважаючи на це, здЁйснює її з намЁрами сприяти продовженню такої
протиправної дЁяльностЁ або знає, що зазначена операцЁя має на метЁ
приховування або покривання природи, мЁсця знаходження, джерела походження
належностЁ доходу, або уникнення виконання певної вимоги щодо надання звЁту
про таку операцЁю. За аналогЁчних умов злочином вважається "вЁдмивання"
грошей, що пов'язане Ёз перевезенням кредитно-грошових документЁв.
Друга норма стосується особи, що заздалегЁдь сплановано здЁйснює разом
Ёз кредитно-фЁнансовою установою грошову операцЁю вЁдносно здобутої
злочинним шляхом власностЁ, джерелом якої є точно визначена незаконна
дЁяльнЁсть, на суму, що перевищує 10 тис. доларЁв. За американським
законодавством до протиправної дЁяльностЁ вЁдносяться: наркобЁзнес,
фальшування грошей, контрабанда, банкЁвськЁ та трастовЁ шахрайськЁ операцЁї,
банкЁвськЁ або поштовЁ пограбування, крадЁжки, шпигунство, рекет, кЁлерство
тощо. ТакЁ злочини у США за законом можуть каратися штрафом до 500 тис.
доларЁв Ё/або тюремним ув'язненням до 20 рокЁв.
Акт про контроль за "вЁдмиванням" грошей передбачає також цивЁльну Ё
кримЁнальну конфЁскацЁю предметЁв, якЁ залученЁ до "вЁдмивання" грошей.
За законом мЁнЁстру юстицЁї було надано право накладати цивЁльнЁ
грошовЁ штрафи до 500 доларЁв на будь-яку кредитно-фЁнансову установу, яка
за недбалЁстю порушує якесь Ёз положень "Акту про банкЁвську таємницю".
МЁнЁстру фЁнансЁв також надано право вивчати будь-якЁ бухгалтерськЁ книги та
облЁковЁ документи фЁнансової установи в частинЁ, що стосується ведення
обмЁну Ё подання звЁтЁв.
101
виконує обов'язки, або має повноваження приватного пЁдприємства; 5)
будь-яке приватне пЁдприємство або агентство, що займається будь-якою
дЁяльнЁстю, яку мЁнЁстр фЁнансЁв, згЁдно з правилами, вважає такою, що є
схожою, спорЁдненою, або замЁнює зазначену фЁнансову дЁяльнЁсть; 6) будь-яке
Ёнше приватне пЁдприємство, визначене мЁнЁстром фЁнансЁв, як таке, чиї
операцЁї з готЁвкою мають високу ступЁнь корисливостЁ стосовно кримЁнальних,
податкових та статутних питань.
За законом, мЁнЁстру юстицЁї було надане право включати до перелЁку
будь-яке пЁдприємство, що займається дЁяльнЁстю, подЁбною до тЁєї, яку
здЁйснюють перерахованЁ пЁдприємства, а також Ё будь-яке Ёнше пЁдприємство,
до "чиїх операцЁй за готЁвковий розрахунок у вищЁй мЁрЁ застосуються карнЁ
або податковЁ процедури".
Окремо необхЁдно вЁдзначити, що, окрЁм федерального законодавства,
багато штатЁв США виявили ЁнЁцЁативу в боротьбЁ Ёз "вЁдмиванням" грошей Ё
ввели в дЁю власнЁ закони, якЁ визначають "вЁдмивання" грошей державним
злочином, що розширює можливостЁ розслЁдування Ё кримЁнального
переслЁдування осЁб, якЁ займаються такими операцЁями. БЁльшЁсть Ёз штатЁв
мають вЁдповЁднЁ закони, якЁ дають право регулювати дЁяльнЁсть небанкЁвських
фЁнансових установ, що вЁдправляють грошЁ вЁд ЁменЁ клЁєнта, продають
грошовЁ перекази, туристськЁ чеки та ЁншЁ платЁжнЁ документи.
У контролЁ за рухом грошових коштЁв Ё розслЁдуваннЁ фактЁв "вЁдмивання"
грошей у США беруть участь рЁзнЁ суб'єкти -- представники всЁх гЁлок
державної влади Ё, в першу чергу, виконавчої, до яких передусЁм вЁдносяться
мЁнЁстерства фЁнансЁв, юстицЁї та ЁншЁ органи. Таким чином забезпечується
чЁтко вЁдпрацьована система безсуперечного виконання зазначених законЁв.
Із затвердженням Акта про банкЁвську таємницю МЁнЁстерству фЁнансЁв США
надається головна роль у боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей. МЁнЁстерство
вЁдповЁдає за опублЁкування правил застосування Акта Ё за координацЁю зусиль
тих органЁзацЁй, яким вона делегована для його реалЁзацЁї. Хоча застосування
закону тЁльки МЁнЁстерством фЁнансЁв може тягти за собою лише цивЁльну
вЁдповЁдальнЁсть, у ситуацЁях, якЁ вЁдповЁдають
103
умовам кримЁнального покарання, воно працює спЁльно з МЁнЁстерством
юстицЁї (атторнеями США).
У 1989 роцЁ МЁнЁстерством фЁнансЁв була створена система контролю за
фЁнансовими злочинами, яка об'єднала численнЁ джерела даних з метою значного
розширення можливостей урядових органЁв щодо аналЁзу ЁнформацЁї Ё
розпЁзнавання дЁй, пов'язаних з "вЁдмиванням" грошей. Головними пЁдроздЁлами
МЁнЁстерства фЁнансЁв, що ведуть боротьбу Ёз "вЁдмиванням" грошей, є служба
внутрЁшнЁх доходЁв Ё митна служба.
За законом, служба внутрЁшнЁх доходЁв уповноважена розслЁдувати першЁ
порушення закону про банкЁвську таємницю (за винятком порушень положень
звЁтЁв про мЁжнароднЁ перевезення валюти або кредитно-грошовЁ документи,
розслЁдування по яких проводить митна служба) здЁйснюється управлЁнням
кримЁнального розшуку служби. Служба внутрЁшнЁх доходЁв надЁлена
повноваженнями Ёнспектувати всЁ фЁнансовЁ установи, окрЁм тих, якЁ
перевЁряються Ё контролюються федеральними органами контролю за банками, або
маклерЁв Ё торговцЁв цЁнними паперами, яких перевЁряє ревЁзЁйний пЁдроздЁл
КомЁсЁї по цЁнних паперах.
Федеральним повноваженим, що займається наглядом за проведенням в життя
кримЁнальних законЁв у США, є генеральний атторней (адмЁнЁстративна особа,
що стоїть на чолЁ адмЁнЁстративного керЁвництва МЁнЁстерства юстицЁї США).
КарнЁ справи порушуються як безпосередньо МЁнЁстерством юстицЁї США, так Ё
управлЁнням атторнеїв США, що дЁють у всЁх штатах країни.
Роботу щодо виявлення Ё розслЁдування фактЁв незаконного обороту
наркотикЁв Ё "вЁдмивання" грошей МЁнЁстерство юстицЁї здЁйснює за допомогою
двох своїх органЁв -- АдмЁнЁстрацЁї по боротьбЁ Ёз наркотиками (DEA) Ё
Федеральним бюро розслЁду-ваннь (ФБР). Судовим переслЁдуванням по великих
справах щодо "вЁдмивання" грошей займається вЁддЁл з наркотичних засобЁв Ё
небезпечних речовинах МЁнЁстерства юстицЁї. Судовим переслЁдуванням за
фактами злочинних дЁй вЁд ЁменЁ штату займається головний атторней штату.
У 1984 роцЁ за розпорядженням мЁнЁстра юстицЁї США була створена робоча
група з банкЁвських економЁчних злочинЁв, яка розробила єдину систему
подання вЁдомостей, а також спецЁаль-
104
ний бланк для заявлення банками про факти можливих кримЁнальних
порушень. МЁнЁстерство юстицЁї Ё управлЁння атторнеїв США отримують такЁ
повЁдомлення Ё здЁйснюють судовЁ переслЁдування. Якщо у справЁ необхЁдно
попереднє розслЁдування, то для перевЁрки вЁдповЁдних матерЁалЁв залучається
ФБР.
Важливу роль у дЁяльностЁ органЁв по боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей
вЁдЁграють управлЁння полЁцЁї штатЁв, якЁ часто розкривають цЁ справи
внаслЁдок Ёнших справ, по яких вони проводять розслЁдування, особливо
пов'язаних Ёз наркотиками.
Поряд Ёз цими органами контроль за дотриманням закону про банкЁвську
таємницю здЁйснюють федеральнЁ органи контролю за банками, до яких
вЁдносяться: 1) Апарат ревЁзора з грошового обЁгу; 2) Федеральна корпорацЁя
зЁ страхування вкладЁв; 3) ПравлЁння федеральної системи резервЁв, 4)
УправлЁння контролю за економнЁстю; 5) НацЁональна адмЁнЁстрацЁя кредитного
союзу.
Цим установам Ё органЁзацЁям МЁнЁстерство фЁнансЁв надає вЁдповЁднЁ
повноваження.
ЗазначенЁ установи Ё органЁзацЁї розробили спецЁальну процедуру
експертизи для виявлення можливих порушень Ё проявЁв кримЁнальної
дЁяльностЁ. Вони у своїй роботЁ також нацЁленЁ на конкретну перевЁрку
"компетентностЁ, квалЁфЁкованостЁ, чесностЁ Ё фЁнансової самостЁйностЁ"
банкЁвських працЁвникЁв та Ёнших фЁнансових установ.
У процесЁ перевЁрки органи контролю можуть зосередити увагу на фактах
потенцЁйного шахрайства, внутрЁшнЁх зловживань' та Ёнших злочинних дЁй, в
тому числЁ "вЁдмивання" гро-
Практика США квалЁфЁкує широкий спектр можливих видЁв шахрайства Ё
внутрЁшнЁх зловживань, що можуть здЁйснюватись банкЁвськими службовцями. До
таких можна вЁднести: 1) незаконне привласнення грошей або майна до того, як
вони будуть належним чином зареєстрованЁ; 2) незаконне привласнення доходЁв;
3) манЁпуляцЁї з витратами; 4) зловживання реальними активами клЁєнта або
банку; 5) дЁї, що перевищують повноваження управлЁнського персоналу; 6)
пЁдробка документЁв або внесення до них фЁктивних записЁв;
7) незаконнЁ бухгалтерськЁ записи; 8) нечеснЁ, обманнЁ або злочиннЁ
вчинки (крадЁжка, розтрата, марнотратство, навмисне зловживання, фальшування
документЁв та Ён.). Особливої уваги потребує практика попередження
шахрайських операцЁй з цЁнними паперами з боку банкЁвських службовцЁв: 1)
спекуляцЁя
. 99
105
т
шей. Для перевЁрки дотримання Закону про банкЁвську таємницю або
розслЁдування можливих порушень будь-яких Ёнших законЁв можуть здЁйснюватися
спецЁальнЁ ревЁзЁї, що й зробила, наприклад, Федеральна корпорацЁя зЁ
страхування вкладЁв, яка створила свЁй вЁддЁл з економЁчної злочинностЁ. У
цей вЁддЁл увЁйшли спецЁально пЁдготовленЁ Ёнспектори, що здЁйснюють
перевЁрку потенцЁйної злочинної дЁяльностЁ.
При перевЁрцЁ органи контролю визначають чЁткЁсть складання Ё подання
звЁтЁв. З цЁєю метою продивляються бланки надання пЁльг, з тим щоб
впевнитись у правильностЁ звЁльнення вЁд процедури складання звЁтЁв. Якщо
орган контролю вбачає ймовЁрнЁсть злочинної дЁяльностЁ, вЁн доповЁдає про це
в МЁнЁстерство юстицЁї США. ОкрЁм того, цЁ органи вимагають вЁд банкЁвських
установ складання та подання їм спецЁальних бланкЁв про злочиннЁ дЁї, якщо
вони виявленЁ або є пЁдозра щодо злочинних порушень. ДеякЁ федеральнЁ органи
контролю вимагають вЁд банкЁвських установ надання таких бланкЁв у
вЁдповЁднЁ правоохороннЁ органи, а деякЁ -- категорично рекомендують це
робити.
Одну з ключових ролей у боротьбЁ з "вЁдмиванням" грошей в Сполучених
Штатах вЁдЁграє управлЁння банкЁв штатЁв (БанкЁвський департамент), яке несе
вЁдповЁдальнЁсть за здЁйснення контролю та нагляду за такими фЁнансовими
установами, як комерцЁйнЁ банки, кредитнЁ компанЁї, установи, що займаються
переказом грошей, каси виплати по чеках та Ён. НавЁть, коли до конкретної
справи залучається полЁцЁя Ё органи обвинувачення, саме БанкЁвський
департамент має компетенцЁю щодо ведення спецЁального бухгалтерського
облЁку, обробки даних,
з цЁнними паперами, що здЁйснюється Ёз використанням банкЁвських
рахункЁв по брокерських операцЁях; 2) неправомЁрне утримання частки виторгу,
що отримана вЁд продажу цЁнних паперЁв клЁєнтЁв; 3) фЁктивнЁ витрати на
контрольному рахунку для компенсацЁї крадЁжки готЁвки; 4) крадЁжка коштЁв,
якЁ розмЁщенЁ клЁєнтами у банках, що пов'язана Ёз придбанням ЁнвестицЁй; 5)
не-дозволене вилучання Ё продаж цЁнних паперЁв; 6) невЁрне розмЁщення цЁнних
паперЁв; 7) тайна змова для звЁльнення вЁд вкрадених цЁнних паперЁв через
банкЁвський рахунок цЁнних паперЁв; 8) крадЁжка доходЁв у виглядЁ процентЁв
по цЁнних паперах; 9) замЁна знецЁнених цЁнних паперЁв на прибутковЁ цЁннЁ
папери Ёз портфеля боргових зобов'язань та Ён.
106
необхЁдних для розпЁзнавання "вЁдмивання" грошей Ё отримання доказЁв
для кримЁнального переслЁдування правопорушникЁв.
У БанкЁвському департаментЁ штату Нью-Йорк управлЁння створило у 1987
роцЁ вЁддЁл спецЁальних розслЁдувань, що не є правоохоронним органом. За
останнЁй час у законодавчЁ органи внесена пропозицЁя щодо надання цьому
вЁддЁлу такого статусу!'. ВЁддЁл займається вивченням, пошуком та
пЁдготовкою ЁнформацЁї, що стосується злочинної дЁяльностЁ, перевЁряє
бЁографЁчнЁ данЁ претендентЁв на фЁнансове Ё банкЁвське обслуговування, яким
видається лЁцензЁя. Процедура видачЁ деяких лЁцензЁй може включати перевЁрку
вЁдбиткЁв пальцЁв з метою виявлення, чи не був претендент засудженим. Якщо
вЁддЁлом отримана ЁнформацЁя про правопорушення, вЁн разом Ёз управлЁнням
починає працювати в тЁснЁй взаємодЁї з правоохоронними органами на мЁсцях,
на федеральному рЁвнЁ Ё на рЁвнЁ штату, з метою забезпечити узгодженЁсть дЁй
по виявленню Ё припиненню "вЁдмивання" грошей.
Наведений аналЁз показує, яким чином законодавство регулює здЁйснення
контролю за недопущенням можливостЁ "вЁдмивання брудних грошей" у США.
Важливе мЁсце у державнЁй системЁ обмеження "тЁньової"" економЁки у США
займають податковЁ служби. Їх значення постЁйно пЁдвищується, функцЁональнЁ
можливостЁ посилюються, а правова база постЁйно вдосконалюється. Так, крЁм
функцЁй утримання податкЁв Ё контролю за доходами населення податковЁ служби
на цей час вирЁшують також завдання боротьби
НеобхЁдно зазначити, що органЁзацЁя правоохоронних органЁв США
будується у вЁдповЁдностЁ до Ёснуючої в країнЁ державно-адмЁнЁстративною
системою. До федеральних правоохоронних органЁв, тобто органЁв, що
контролюють дотримання федеральних законЁв на всЁй територЁї країни,
вЁдносяться МЁнЁстерство юстицЁї США Ё Верховний Суд США. Проте аналогЁчної
полЁцейської органЁзацЁї на федеральному рЁвнЁ не Ёснує. До правоохоронних
органЁв на рЁвнЁ штату вЁдноситься управлЁння юстицЁї. Вищий суд Ё
управлЁння полЁцЁї штату є формально незалежними вЁд федеральних органЁв Ё
повиннЁ забезпечувати законнЁсть та правопорядок на територЁї свого штату у
вЁдповЁдностЁ до конституцЁї штату та Ёнших дЁючих у штатЁ законЁв. ОкрЁм
цього окремЁ федеральнЁ мЁнЁстерства (всього їх в США 44) мають свої
правоохороннЁ органи, що повиннЁ контролювати дотримання законЁв Ё положень,
визначених цими мЁнЁстерствами.
107
з "тЁньовою" Ё кримЁнальною економЁкою (насамперед органЁзованою
економЁчною злочиннЁстю).
Одним Ёз заходЁв скорочення дефЁциту федерального бюджету та обмеження
"тЁньового" сектору економЁки для адмЁнЁстрацЁї США є посилення боротьби з
особами, якЁ ухиляються вЁд сплати податкЁв. АмериканськЁ фахЁвцЁ вбачають у
цьому найбЁльш вагомий резерв поповнення державних коштЁв. За їх оцЁнками на
початку 90-х рокЁв недоплата податкЁв у США перевищувала 100 мЁльярдЁв
доларЁв. Основними категорЁями неплатникЁв є особи вЁльних професЁй Ё дрЁбнЁ
пЁдприємцЁ, особи, якЁ надають на бартернЁй основЁ один одному медичнЁ,
автосервЁснЁ, господарськЁ, будЁвельно-ремонтнЁ та ЁншЁ послуги, а також
особи, що займаються несанкцЁонованою Ё кримЁнальною дЁяльнЁстю.
НайвагомЁше мЁсце в податковЁй системЁ Ё, вЁдповЁдно, найбЁльше
навантаження падає на податкове управлЁння служби внутрЁшнЁх доходЁв (СВД)
мЁнЁстерства фЁнансЁв (або як її Ёнакше називають податкове управлЁння), що
є федеральним органом. Ця служба зараз нараховує близько 100 тисяч
спЁвробЁтникЁв, а її бюджет становив близько 1,5 млрд. доларЁв.
Законодавство США передбачає, що усЁ податки мають утримуватися з
населення на пЁдставЁ податкової декларацЁї, яка розроблена податковим
управлЁнням для рЁзних категорЁй платникЁв податкЁв. ДекларацЁю власноручно
заповнює особа, яка є платником податкЁв, Ё пересилає її до мЁсцевого
вЁддЁлення податкового управлЁння по поштЁ. В декларацЁї зазначаються
особистЁ данЁ, включаючи сЁмейне положення, рЁд занять, вЁк, вЁдображенЁ
вЁдомостЁ про всЁ доходи, що були отриманЁ платником податкЁв за минулий
рЁк, в тому числЁ Ё про додатковЁ, поточнЁ -- премЁї, гонорари, отриманЁ
позички, спадщину тощо, а також величину збиткЁв вЁд пЁдприємницької
дЁяльностЁ Ё стихЁйного лиха:
пожежЁ, повенЁ та Ён., що вплинули на його фЁнансовий стан.
Платник податкЁв зобов'язаний повЁдомити в декларацЁї про всЁ види
рухомого Ё нерухомого майна, рахунки у банках та обсяги капЁталу,
розмЁщеного в акцЁях Ё облЁгацЁях, якЁ вЁн має (у тому числЁ Ё за кордоном).
З питань заповнення декларацЁй платник податкЁв може звертатись за
консультацЁєю до вЁддЁлення податкового управ-
108
лЁння або до приватного консультативного закладу Ё залучати до
спЁвробЁтництва приватних осЁб. Законодавством США передбачено покарання тих
фЁрм, що надають такЁ послуги, але дЁють в межах недозволеного
консультування.
Важлива особливЁсть американського законодавства полягає в тому, що не
податкове управлЁння повинне довести незаконнЁсть джерел доходЁв фЁзичної
особи, а сам платник податку на вимогу податкових органЁв зобов'язаний
документально пЁдтвердити легЁтимнЁсть походження всЁх коштЁв та майна, що
знаходяться у його розпорядженнЁ, а також знаходились у його власностЁ в
минулому. Тобто у сферЁ оподаткування Ё пЁдтвердження законностЁ майнових
прав законодавство США досить гнучко пЁдходить до застосування вЁдомого
принципу презумпцЁї невинностЁ Ё чесна громадськЁсть з розумЁнням сприймає
це "жахливе порушення " прав людини.
За законодавством фЁнансове розслЁдування може вестись як вЁдкрито
(тобто з викликом пЁдозрюваного на допити до Ёнспектора в податкове
управлЁння), так Ё таємно. СпЁвробЁтники слЁдчого вЁддЁлу можуть
конспЁративне для прикриття своєї дЁяльностЁ, використовувати документи
рЁзних урядових Ё, у разЁ необхЁдностЁ, навЁть приватних органЁзацЁй.
Повноваження фЁнансових ЁнспекторЁв, передбаченЁ законодавством США,
дозволяють їм отримати будь-якЁ види ЁнформацЁї про платника податкЁв.
АмериканськЁ громадяни погоджуються спЁвробЁтничати Ёз податковим
управлЁнням, оскЁльки побоюються, що у випадках вЁдмови самЁ можуть стати
об'єктом фЁнансового розслЁдування.
ПравоохороннЁ органи США не тЁльки користуються ЁнформацЁєю, що
накопичує податкове управлЁння, але Ё широко залучають фЁнансових
ЁнспекторЁв до проведення розслЁдувань.
Вважається, що за низкою злочинЁв проведення фЁнансового розслЁдування
-- найбЁльш дЁєвий шлях притягнення злочинцЁв до суду. Це передусЁм справи,
пов'язанЁ з такими проявами "чорної" економЁчної дЁяльностЁ, як торгЁвля
наркотиками та Ёншими можливостями отримання незаконних доходЁв. Практика
засвЁдчує, що досить часто надзвичайно складно отримати докази зазначених
злочинЁв. В той же час система фЁнансово-майнового
109
r"
облЁку платникЁв податкЁв надає можливЁсть встановлювати факти
Ёстотного перевищення витрат (або накопиченої особистої власностЁ Ё майна)
понад офЁцЁйно заявленими у декларацЁї доходами. Саме таким шляхом у США
досить часто притягують до судової вЁдповЁдальностЁ за ухилення вЁд сплати
податкЁв найбЁльш законспЁрованих неплатникЁв прибуткового податку, а також
виходять на розкриття бЁльш небезпечних кримЁнальних злочинЁв.
Для цього пЁдраховуються найбЁльш великЁ покупки за декЁлька рокЁв
(купЁвля будинку, вЁлли в мЁсцях вЁдпочинку, коштовних марок, машин, яхт,
катерЁв, цЁнних меблЁв, антикварних витворЁв мистецтва, коштовних ювелЁрних
виробЁв тощо), а також витрати, що пов'язанЁ з подорожуванням,
капЁталовкладенням до статутних фондЁв у рЁзнЁ акцЁї та облЁгацЁї, прирЁст
банкЁвських рахункЁв та Ёнше. ЦЁ витрати порЁвнюються Ёз тими, що зазначенЁ
в податковЁй декларацЁї як офЁцЁйнЁ доходи, за той же перЁод часу. Якщо сума
доходЁв значно менша за суму сукупних витрат фЁзичної особи, то справу
передають до суду по звинуваченню в ухиленнЁ вЁд сплати податкЁв.
ПервиннЁ данЁ на платникЁв податкЁв, що ухиляються вЁд їх сплати,
податковЁ управлЁння отримують вЁд полЁцЁї, прокуратури та пЁдроздЁлЁв
служби безпеки.
СлЁд звернути особливу увагу також Ё на поширення у США практики
використання послуг платних ЁнформаторЁв, якЁ допомагають викрити порушникЁв
податкового законодавства. При цьому добровЁльнЁ помЁчники (частЁше всього
ними бувають колишнЁ дружини, кинутЁ коханки, заздрЁснЁ спЁвробЁтники, а
також пильнЁ сусЁди та ЁншЁ законослухнянЁ громадяни) отримують до 10
вЁдсоткЁв вЁд суми пенЁ, нарахованої за несплату податкЁв.
Те, що податковЁ служби у країнах розвинутої ринкової економЁки
поєднують у собЁ функцЁї фЁнансового Ё правоохоронного органу, в першу чергу
пояснюється поширеною практикою ухилення вЁд податкЁв, найбЁльш характерною
для осЁб, якЁ мають незаконнЁ "чорнЁ" доходи (членЁв кримЁнально-мафЁозних
угрупувань, рекетирЁв, кЁлерЁв, повЁй, сутенерЁв, хабарникЁв, шпигунЁв,
шахраїв тощо).
У бЁльшостЁ випадкЁв цЁ особи навЁть не заповнюють податковЁ декларацЁї
для того, щоб не потрапити у поле зору податко-
110
вих органЁв. ПодатковЁ служби досить активно провадять фЁнансовЁ
розслЁдування по цих видах злочинЁв, оскЁльки сума штрафЁв, як правило, у
багато разЁв перекриває всЁ витрати, що пов'язанЁ з ними.
СлЁдчЁ вЁддЁли мЁсцевих податкових органЁв, звичайно, добре
пЁдготовленЁ до подЁбних операцЁй, Ё не тЁльки мають вЁдповЁднЁ
повноваження, але Ё оснащенЁ необхЁдною апаратурою для пЁдслуховування Ё
звукозапису, а також лабораторЁями, для проведення аналЁзу достовЁрностЁ
документЁв платникЁв податку. Тут виконується також хЁмЁчна, кримЁналЁстична
експертизи та експертиза почерку особи, що пЁдозрюється.
За американськими законами ухилення вЁд сплати податкЁв є серйозним
кримЁнальним злочином. Тому методи фЁнансового розслЁдування включають в
себе не тЁльки суто фЁнансовЁ заходи, такЁ, як перевЁрка бухгалтерських книг
Ё звЁтЁв, перевЁрка кредитних документЁв Ё банкЁвських рахункЁв та чекЁв
платника податкЁв. Існують також Ё спецЁальнЁ заходи, характернЁ для роботи
правоохоронних органЁв. Це таємнЁ спостереження Ё обшуки, пЁдслуховування
телефонних розмов Ё перлюстрацЁя пошти, опитування свЁдкЁв Ё осЁб з оточення
пЁдозрюваного та Ёнше.
УсЁ зЁбранЁ данЁ зберЁгаються в електронному досьє платника податкЁв у
регЁональному вЁддЁленнЁ податкового управлЁння. У НацЁональному
обчислювальному центрЁ податкового управлЁння функцЁонує бЁля 40 рЁзних
автоматизованих систем, якЁ вирЁшують завдання щодо перевЁрки достовЁрностЁ
обчислення податкЁв, порЁвняння доходЁв Ё витрат платника податкЁв,
виявлення недоплат Ё ухилень вЁд податкЁв, складання спискЁв рЁзних
категорЁй платникЁв податкЁв.
У 1986 роцЁ Конгрес США прийняв новий закон про оподаткування, який був
спрямований на посилення контролю за доходами населення. Завдяки цьому
закону за невЁрно заповнену податкову декларацЁю може бути накладено штраф
до 1 тисячЁ ДоларЁв. За порушення термЁнЁв вЁдправки податкової декларацЁї
стягується штраф у розмЁрЁ 5 вЁдсоткЁв вЁд несплаченої вчасно суми за кожен
мЁсяць заборгованостЁ або за частину мЁсяця. Штраф не повинен перевищувати
25 вЁдсоткЁв вЁд сукупної суми несплаченого прибуткового податку.
111
Навмисне заниження величини доходу карається штрафом до 5 тисяч доларЁв
Ё тюремним ув'язненням до 5 рокЁв або тЁльки тюремним ув'язненням. До того ж
платник податкЁв зобов'язаний сплатити знов нарахованЁ податки Ё пеню у
розмЁрЁ 50 вЁдсоткЁв вЁд суми нарахованого податку.
Проте практика, що склалась у США, свЁдчить -- лише незначна частина
(менше 10 вЁдсоткЁв) справ стосовно ухилення вЁд сплати прибуткових податкЁв
передається до суду.
Як правило, особи, яких було викрито у цьому порушеннЁ, пЁдписують
фЁнансовЁ зобов'язання, вЁдповЁдно до яких виплачують додатково нарахованЁ
податки Ё неустойку, щоб не потрапити пЁд дЁю бЁльших штрафних санкцЁй Ё
тюремного ув'язнення.
Податкове управлЁння має достатнЁ повноваження, щоб примусити
"закононеслухняну" частину населення сплачувати податки у повному обсязЁ.
Якщо податковЁ платежЁ простроченЁ, управлЁння має право накласти арешт на
банкЁвський рахунок платника податкЁв, утримати необхЁдну суму Ёз заробЁтної
плати, конфЁскувати машину та Ёншу, найбЁльш цЁнну рухому Ё нерухому
власнЁсть, що належить йому, закрити пЁдприємство, що належить йому,або
позбавити приватної практики (для осЁб вЁльних професЁй). Проте податкове
управлЁння досить рЁдко звертається до наведених заходЁв, оскЁльки основне
його завдання -- отримати додатковЁ кошти у доход держави. Тому виплати
прострочених або прихованих податкЁв Ё штрафЁв можуть бути розтягнутЁ на
декЁлька рокЁв або навЁть зменшенЁ на 60 Ё бЁльше вЁдсоткЁв. УправлЁння
враховує, яку саме суму може сплатити платник податкЁв, щоб не стати
внаслЁдок цього банкрутом, а також ЁншЁ обставини пом'якшення санкцЁй.
ПЁдсумовуючи викладене, необхЁдно зазначити, що найбЁльш обнадЁйливим у
вирЁшеннЁ питання застосування до вЁтчизняних умов досконалих правових
механЁзмЁв, що ефективно функцЁонують у США в напрямЁ максимального
обмеження процесЁв "тЁ-нЁзацЁї" те, що при мЁнЁмальнЁй корекцЁї (що має
враховувати певну специфЁку нацЁональних умов), накопичений у США досвЁд та
правова база може бути у стислЁ строки майже повнЁстю застосована для
обмеження "тЁньової"" економЁки в УкраїнЁ.
3.3. Вдосконалення правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв
проведення диференцЁйованої полЁтики щодо окремих секторЁв та суб'єктЁв
"тЁньової" економЁки
Багато з того, що на цей час вЁдбувається, особливо в сферЁ вЁдносин та
управлЁння державною власнЁстю, а також в кредитно-фЁнансовЁй сферЁ та на
ринку цЁнних паперЁв (на вЁдмЁну вЁд країн Ёз розвиненою ринковою
економЁкою), як вже зазначалось, фактично не передбачено чинним вЁтчизняним
кримЁнальним законодавством у якостЁ самостЁйного злочину. Тому необхЁдно,
щоб вЁдповЁдальнЁсть за аналогЁчнЁ махЁнацЁї обов'язково Ё за короткий час
була врахована як в окремих законах, так Ё в проектЁ нового кримЁнального
кодексу.
Яких законЁв не вистачає, щоб шляхом створення необхЁдного правового
тиску подолати масштабну "тЁнЁзацЁю" економЁки?
Насамперед необхЁдно розробити Ё впровадити закони з прямим економЁчним
ефектом, якЁ б спрямовувались на попередження та активну лЁквЁдацЁю найбЁльш
поширених злочинЁв, що домЁнують зараз у ринкових вЁдносинах, а саме:
використання державної власностЁ (капЁталу, фЁнансЁв, природних ресурсЁв) з
метою особистого Ё групового збагачення, фЁнансове шахрайство, нечесний
бЁзнес та недозволена конкуренцЁя (яку у цЁй боротьбЁ використовують
кримЁнальнЁ структури), ухилення вЁд оподаткування, псевдопЁдприємство Ё
псевдобанкрутство, створення бЁржової панЁки, курсової гри, перепродаж
пЁльгових кредитЁв, проникнення у комп'ютернЁ мережЁ Ё системи
кредитно-банкЁвських установ та багато Ёнших, якЁ вже давно визначенЁ
свЁтовою юридичною практикою як кримЁнальнЁ злочини.
На шляху вдосконалення законодавчої стратегЁї подолання "тЁнЁзацЁї"
економЁки особливу увагу необхЁдно придЁлити питанням оперативної розробки
(з максимальним врахуванням досягнень свЁтової практики) Ё затвердження
таких законодавчих актЁв, що спрямованЁ на попередження "тЁньових" Ё
кримЁнальних проявЁв та на адекватне покарання суб'єктЁв економЁчної
злочинностЁ, у вЁдповЁдностЁ з рЁвнем соцЁально-економЁчної небезпеки їх
"чорної" дЁяльностЁ. До правової бази, що вкрай не-
112
113
обхЁдна для поступового подолання "тЁнЁзацЁї" та кримЁналЁзацЁї
економЁки можна вЁднести розробку Ё схвалення Верховною Радою України
наступних законодавчих актЁв:
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу України щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за порушення бюджетного законодавства та
нецЁльове використання бюджетних коштЁв;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу України щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за економЁчнЁ злочини, що завдали збиткЁв
державЁ;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу України щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ громадян та посадових осЁб за приховування
доходЁв та ухилення вЁд повної та своєчасної сплати податкЁв;
-- про "вЁдмивання" грошей та посилення кримЁнальної вЁдповЁдальностЁ
за операцЁї, пов'язанЁ з "вЁдмиванням" грошей;
-- про попередження зловживань Ё злочинностЁ на ринку цЁнних паперЁв;
-- про джерела походження первинного (стартового) капЁталу;
-- про внесення змЁн Ё доповнень до КримЁнального кодексу України щодо
посилення вЁдповЁдальностЁ за контрабанду Ё ухилення вЁд сплати мита
(ввЁзного та вивЁзного) та вже названЁ законодавчЁ акти, що мають
попереджати Ё карати злочиннЁсть, яка можлива у кредитно-банкЁвськЁй
системЁ.
Для забезпечення ефективної дЁєвостЁ органЁзацЁйно-процедурних
механЁзмЁв практичної реалЁзацЁї законодавчих актЁв вкрай необхЁдно створити
(або посилити) вЁдповЁднЁ органи державного нагляду та контролю.
Проте, дЁалектика життя засвЁдчує -- не слЁд надмЁрно переоцЁнювати
силовЁ, карнЁ та забороннЁ заходи, що має здЁйснювати держава у напрямЁ
локалЁзацЁї "тЁньової" економЁчної дЁяльностЁ. Треба враховувати, що в
багатьох випадках ця дЁяльнЁсть є об'єктивною захисною реакцЁєю суб'єктЁв на
неможливЁсть Ёснування й розвитку в рамках офЁцЁйної економЁки та
невиваже-ної правової регламентацЁї. Так, скажЁмо, посилення репресивних
переслЁдувань резидентЁв України за "тЁньову" економЁчну
114
дЁяльнЁсть, яка не є по-справжньому суспЁльне небезпечною, вЁдповЁдно
спричиняє до появи якЁсно нових, складних та бЁльш конспЁративне досконалих
схем "тЁньової"" самореалЁзацЁї, а також до збЁльшення обсягЁв вЁдповЁдної
емЁграцЁї: капЁталу, пЁдприємцЁв та висококвалЁфЁкованих фахЁвцЁв. Ця
тенденцЁя є особливо небезпечною, оскЁльки вона зменшує Ё без того досить
незначний прошарок економЁчно активної та найбЁльш професЁйно пЁдготовленої
частини нацЁї -- основної бази, що не тЁльки пЁдтримує, але й реалЁзує
економЁчнЁ реформи.
У той же час застосування невиправдано жорстких карних заходЁв
переслЁдування за деякими видами економЁчних правопорушень може не тЁльки не
покращити ситуацЁю, а навЁть навпаки, нашкодити Ё загубити новЁ паростки
пЁдприємництва, що зароджується у складних та здебЁльше несприятливих умовах
перехЁдного перЁоду пЁд тимчасовим прикриттям "тЁньової"" економЁки.
ВЁд того, чи будуть спроможнЁ владнЁ структури вЁдрЁзнити та
рацЁонально диференцЁювати "тЁньовЁ" правопорушення за рЁвнем їх об'єктивної
соцЁальної небезпеки та економЁчної шкоди Ё вЁдповЁдно з цим застосувати до
них диференцЁйованЁ санкцЁї, буде передусЁм залежати створення необхЁдних
умов для подальшої безболЁсної легалЁзацЁї тимчасових учасникЁв "тЁньового"
пЁдприємництва. Тобто мова йде про тих суб'єктЁв "тЁньової"" економЁки,
дЁяльнЁсть яких не заподЁяла справжнЁх збиткЁв суспЁльству, на вЁдмЁну вЁд
дЁйсно небезпечного кримЁнального Ё насильницького елементу органЁзованої
злочинностЁ. ВЁд цього залежатиме не тЁльки успЁх боротьби Ёз злочиннЁстю,
але й суттєво пЁдвищаться потенцЁйнЁ можливостЁ прискорення економЁчного,
соцЁального Ё духовного вЁдродження України.
У процесЁ розробки нових концептуальних пЁдходЁв на шляху вдосконалення
органЁзацЁйних, методичних Ё правових заходЁв, що слЁд застосовувати у
боротьбЁ зЁ злочиннЁстю, владнЁ структури держави повиннЁ вЁдмовитися вЁд
суто силового пЁдходу у боротьбЁ з усЁма проявами "тЁньової" злочинностЁ.
НеобхЁдно вибирати бЁльш диференцЁйованЁ та системнЁ пЁдходи щодо розробки
рЁзних методЁв, механЁзмЁв та засобЁв боротьби з протиправними явищами в
залежностЁ вЁд їх природи, ступеня
115
суспЁльної небезпечностЁ та враховуючи свЁтовий досвЁд проведення
роботи з їх успЁшного подолання.
Вбачається, що чЁткий класифЁкацЁйний розподЁл обов'язкЁв
правоохоронних органЁв, який має бути проведений вЁдповЁдно до видЁв
злочинностЁ, згрупованих за рЁвнем їх суспЁльної небезпечностЁ, а саме:
"криваво-чорна", "чорно-кримЁнальна" (або "нацЁонально-небезпечна") Ё
"темно-сЁра", може дозволити уникнути досить збиткового дублювання зусиль Ё
сконцентрувати весь Ёнтелектуальний, органЁзацЁйний, матерЁально-технЁчний
потенцЁал Ё досвЁд окремих пЁдроздЁлЁв правоохоронних органЁв на конкретних,
суттєво вЁдмЁнних один вЁд одного видах злочинних антисуспЁльних явищ, якЁ
вимагають докорЁнно рЁзних пЁдходЁв як до наукового аналЁзу, так Ё до
методЁв їх подолання.
Так, наприклад, якщо боротьба Ёз "криваво-чорною" злочиннЁстю
об'єктивно потребує концентрованого посилення традицЁйно жорстких, силових Ё
оперативних методЁв боротьби з кримЁнальним свЁтом, то в той же час робота
щодо попередження Ё лЁквЁдацЁї "нацЁонально-небезпечної",
"адмЁнЁстративно-бЁлокомЁрцевої" злочинностЁ Ё корупцЁї потребує
висококвалЁфЁкованого, обережного Ёнтелектуального пЁдходу вЁдповЁдних
спецЁалЁстЁв для виявлення складних Ё надзвичайно законспЁрованих
фЁнансових, податкових та Ёнших економЁчних злочинЁв.
У той же час боротьба Ёз масовою та ненасильницькою за своїм змЁстом
економЁчною злочиннЁстю потребує абсолютно Ёнших пЁдходЁв, що повиннЁ
включати Ё певну декримЁналЁзацЁю багатьох Ёз мало небезпечних для
суспЁльства та громадян явищ "тЁньової"" економЁки.
Особливо слЁд зупинитися на так званих проявах "темно-сЁрих" видЁв
дЁяльностЁ суб'єктЁв ринку. Адже, як зазначалося ранЁше, окрЁм самого факту
їх приховування вЁд державних органЁв, цЁ протиправнЁ види дЁяльностЁ самЁ
по собЁ не є кримЁнально-небезпечними, а навпаки, у певному економЁчному
вЁдношеннЁ вони є навЁть досить корисними для суспЁльства. При цьому
посилення карних заходЁв до цих учасникЁв "тЁньової" економЁки створює умови
для того, щоб заганяти їх дЁяльнЁсть ще глибше у тЁнь, пЁдштовхувати їх на
спЁвробЁтництво Ёз дЁйсно
116
небезпечними для суспЁльства злочинцями, змушуючи шукати надЁйне
прикриття з боку мафЁозне органЁзованих структур.
НауковЁ дослЁдження свЁдчать, що з метою прискорення легалЁзацЁї бЁльш
свЁтлої частини "тЁньової"" економЁки, тобто переходу її "темно-сЁрої"
частини в легальну, офЁцЁйну економЁку, необхЁдно реалЁзувати комплекс
конкретних заходЁв.
По-перше, необхЁдно провести економЁчнко-правову ЁнвентаризацЁю Ёз
подальшою вЁдповЁдною декримЁналЁзацЁєю бЁльшостЁ з Ёснуючих проявЁв
"темно-сЁрих" правопорушень, у залежностЁ вЁд оцЁночного визначення ступеня
їх соцЁально-економЁчної небезпеки (скажЁмо, класифЁкуючи їх за трьома
рЁвнями), або вЁдсутностЁ такої (це насамперед стосується кримЁнального
переслЁдування, що на цей час Ёснує за спекуляцЁю, дрЁбнЁ порушення правил
валютного контролю тощо).
СлЁд зазначити, що основним напрямом тут повинен стати такий пЁдхЁд, за
яким переслЁдування, покарання Ё утримання вартЁсно-майнової компенсацЁї
може бути застосовано до тих конкретних пЁдприємцЁв, якЁ своїми нечесними,
шахрайськими або протиправними дЁями завдали реальних збиткЁв своїм
партнерам, клЁєнтам або тим чи Ёншим приватним особам. При цьому слЁд
наголосити на тому, що застосування карних санкцЁй повинно здЁйснюватися вЁд
ЁменЁ конкретних суб'єктЁв, якЁ постраждали Ё за конкретнЁ протиправнЁ дЁї у
цивЁльному правовому порядку, а не вЁд ЁменЁ держави в кримЁнальному
порядку, як це вЁдбувається на цей час.
Широка декримЁналЁзацЁя Ё пом'якшення багатьох кримЁнальних санкцЁй з
одночасним послабленням податкового тиску на суб'єктЁв пЁдприємницької
дЁяльностЁ дозволить створити умови для переводу "тЁньової"" економЁки в
офЁцЁйний, тобто податково-лояльний, вЁдкрито функцЁонуючий сектор
економЁки.
По-друге, необхЁдно пом'якшити Ё диференцЁювати штрафнЁ санкцЁї та
покарання за суттєво нешкЁдливЁ "темно-сЁрЁ" правопорушення з метою їх
легшого Ё безболЁсного зупинення.
Практика (у тому числЁ мЁжнародна) свЁдчить, що невеликЁ, але неминучЁ
суми штрафЁв, що будуть неодмЁнно накладатись на порушникЁв, скажЁмо,
акцизних правил торгЁвлЁ та Ёнших
117
"тЁньовикЁв" бЁльше сприятимуть дотриманню законЁв з їх боку. У той час
як надвисокЁ штрафнЁ санкцЁї, навпаки, сприяють службовому приховуванню
таких порушень за рахунок корупцЁї ЁнспекторЁв, якЁ приймають побори замЁсть
того, щоб стягувати цЁ високЁ штрафнЁ суми Ёз суб'єктЁв пЁдприємницької
дЁяльностЁ.
По-третє, необхЁдно розробити Ё впровадити етично-правовЁ правила
поведЁнки державних службовцЁв, якЁ безперечно сприятимуть подоланню
правового нЁгЁлЁзму серед вЁтчизняних чиновникЁв, що на цей час порушують
права, честь Ё гЁднЁсть пЁдприємцЁв.
Для пЁдвищення загального рЁвня правової свЁдомостЁ в УкраїнЁ необхЁдно
насамперед створити належнЁ умови для усунення рудиментних наслЁдкЁв
глибокої неповаги Ё пЁдозрЁлостЁ державних структур Ё правоохоронних
органЁв, до самої особи пЁдприємця-власника.
У свою чергу, недовЁра до пЁдприємцЁв, яка виходить як вЁд державних
чиновникЁв, так Ё вЁд Ёснуючого правового поля, що регулює
господарсько-комерцЁйну дЁяльнЁсть, сприяє розвитку вЁдповЁдної зворотньої
недовЁри пЁдприємцЁв до держави, що заганяє у "тЁнь" найбЁльш корисних,
активних Ё здЁбних членЁв суспЁльства, якЁ до того ж в сучасних кризових
умовах задовольняють потреби населення у найнеобхЁднЁших товарах Ё послугах.
Вбачається, що спецЁально розроблена Ё вЁдповЁдним чином законодавче
закрЁплена система правил поведЁнки державних службовцЁв у стосунках Ёз
пЁдприємцями, у поєднаннЁ з системою їх конкретних заохочень, може допомогти
прискорити процес подолання стереотипу командно-бюрократичного менталЁтету.
До того ж ця система має поєднуватися Ёз створенням так званих "гарячих
лЁнЁй" для можливостЁ фЁксацЁї скарг на незадовЁльну роботу чиновникЁв Ёз
представниками пЁдприємницьких кЁл, а також запровадження конкретних та
помЁрно диференцЁйованих санкцЁй щодо покарання представникЁв державного
апарату за порушення цих правил поведЁнки.
По-четверте, слЁд значно спростити та суттєво скоротити кЁлькЁсть
державних ЁнстанцЁй, а також кЁлькЁсть обов'язкових вЁзитЁв пЁдприємцЁв до
державних установ Ё органЁзацЁй для реє-
118
страцЁї та виконання багаторазової звЁтностЁ, податкових платежЁв та
Ёнших надмЁрних бюрократичних вимог.
Насамперед потребують подальшого реформування та чЁткого законодавчого
регулювання (Ёз максимальним залученням до цього досягнень свЁтової
практики) тЁ сфери дЁяльностЁ, де на цей час чиновники мають право
вирЁшувати та контролювати справу на свЁй розсуд. Серед них можна видЁлити:
1) видача лЁцензЁй, дозволЁв, кЁлькЁсних обмежень (квот) на Ёмпорт,
паспортЁв, банкЁвських лЁцензЁй, оформлення митної документацЁї;
2) бюрократичне здЁйснення цЁнового контролю; 3) блокування виходу на
ринок нових фЁрм та ЁнвесторЁв Ё забезпечення монопольного становища; 4)
бюрократичне визначення виконавцЁв державних замовлень; 5) надання субсидЁй,
пЁльгових кредитЁв, податкових пЁльг, роздутих допомог та надання можливостЁ
ухилення вЁд сплати податкЁв; 6) вибЁрково-дискретне застосування суспЁльне
необхЁдних актЁв регулювальних (особливо тих, що стосуються охорони здоров'я
та екологЁї); 7) приховування чи засекречування бюджетних рахункЁв та Ёнших
видЁв "перетЁкання" державних коштЁв у приватнЁ кишенЁ тощо.
Тобто на порядку денному гостро стоїть питання оптимальної
економЁко-правової дерегуляцЁї пЁдприємницької дЁяльностЁ у приватному
секторЁ економЁки країни.
По-п 'яте, слЁд також налагодити правову та органЁзацЁйно-кадрову
роботу з метою пЁдвищення рЁвня професЁоналЁзму, цивЁлЁзованостЁ державного
апарату та посилення його вЁдповЁдальностЁ за прояви неуважного Ё
некоректного вЁдношення до пЁдприємцЁв усЁх форм власностЁ. Безперечним
також є те, що для прискорення процесу успЁшної легалЁзацЁї "тЁньової"
економЁки державнЁ службовцЁ мають заслужити вЁдповЁдну довЁру з боку
пЁдприємцЁв, що представляють новий (тобто приватний) сектор економЁки.
ЗмЁна державної полЁтики у напрямЁ цивЁлЁзованого, гуманного вЁдношення
законодавства та представникЁв державних структур до пЁдприємцЁв, дЁяльнЁсть
яких не йде всупереч суспЁльно-нацЁональним Ёнтересам, разом з Ёншими
заходами, що мають бути спрямованЁ на оптимальну лЁбералЁзацЁю Ё пом'якшення
умов пЁдприємницької дЁяльностЁ (особливо у сферЁ ма-
119
терЁального виробництва) допоможе зупинити масове зростання
"темно-сЁрої" складової "тЁньової" економЁки з подальшим створенням
необхЁдних умов та можливостей її легалЁзацЁї.
По-шосте, необхЁдно усунути ЁснуючЁ дискримЁнацЁйнЁ елементи, що на цей
час мають мЁсце в чинному законодавствЁ та пЁдвищити ефективнЁсть захисту
прав власностЁ Ё ЁнтересЁв пЁдприємцЁв з боку виконавчої, законодавчої та
судової влади.
В цьому напрямку акцент слЁд зробити на тому, що процес вдосконалення
кримЁнального законодавства на цей час значно вЁдстає вЁд розвитку приватної
власностЁ Ё пЁдприємництва. Так, у КримЁнальному кодексЁ до цього часу ще
немає такого поняття, як захист прав приватної власностЁ (ЁндивЁдуальної,
акцЁонерної корпоративної). НеобхЁдно також подолати розподЁл норм
кримЁнального законодавства на ЁснуючЁ якЁснЁ рЁвнЁ щодо здЁйснення захисту
рЁзних форм власностЁ, встановивши при цьому єдине всеохоплююче поняття --
"чуже майно (власнЁсть)".
Вбачається, що широкий доступ суб'єктЁв приватної пЁдприємницької
дЁяльностЁ до надзвичайно потужних Ё ще не задЁ-яних потенцЁйних можливостей
державного правового захисту особистих майнових прав може стати достатньо
сильним стимулом Ё необхЁдним гарантом полегшення процесу легалЁзацЁї
"темно-сЁрої" економЁки.
НеобхЁдно також зазначити, що замЁсть посилення захисту майнових та
комерцЁйних прав пЁдприємцЁв на цей час новЁ статтЁ КримЁнального кодексу
вводять недостатньо обнадЁйливЁ за кЁнцевими наслЁдками їх практичної
реалЁзацЁї карнЁ заходи, такЁ як, скажЁмо, кримЁнальна вЁдповЁдальнЁсть за
самосуд (тобто насильницький самозахист особистих ЁнтересЁв учасниками
комерцЁйних вЁдносин). Так, наприклад, стаття 198-2 накладає кримЁнальну
вЁдповЁдальнЁсть за "примус до виконання або невиконання цивЁльно-правових
зобов'язань, або вимоги виконувати або не виконувати той чи Ёнший договЁр,
угоду або Ёнше цивЁльно-правове зобов'язання пЁд загрозою насилля...". Кожне
Ёз зазначених положень не може бути надЁйним бар'єром проти випадкЁв
самосуду, до якого за певних обставин можуть вдатися як легальнЁ, так Ё
"тЁньовЁ" бЁзнесмени за умов фактичної вЁдсут-
120
ностЁ надЁйної та адекватної економЁчним обставинам системи захисту їх
прав та ЁнтересЁв з боку держави.
Можна передбачати, що результативна ефективнЁсть зазначеної статтЁ
КримЁнального кодексу не може бути потенцЁйно високою, оскЁльки механЁзм її
дЁї повнЁстю залежатиме вЁд добровЁльного бажання бЁзнесменЁв, що дЁють в
"тЁньовЁй" економЁцЁ, вЁдкривати органам правосуддя свЁй нелегальний-
статус. Одночасно скорочення таких злочинЁв залежатиме вЁд наявностЁ
реальної альтернативної можливостЁ всЁх "пЁдприємцЁв-тЁньови-кЁв" звернутися
за ефективним захистом своїх майнових Ё комерцЁйних прав в органи цивЁльного
арбЁтражу або третейський суд, рЁшення яких будуть обов'язково виконанЁ з
необхЁдною оперативнЁстю Ё ефективнЁстю при дотриманнЁ необхЁдних правових
умов збереження комерцЁйної таємницЁ.
Для активного захисту прав пЁдприємцЁв приватної форми власностЁ та для
активЁзацЁї масового залучення учасникЁв "тЁньової" економЁки до легалЁзацЁї
своєї пЁдприємницької дЁяльностЁ необхЁдно також вдосконалити законодавчу Ё
органЁзацЁйно-процедурну базу посилення надЁйностЁ захисту їх майнових прав
Ё комерцЁйних ЁнтересЁв. У цьому напрямЁ одним Ёз необхЁдних моментЁв є
створення широкої мережЁ не тЁльки судових, але й напЁвофЁцЁйних органЁв
вирЁшення комерцЁйних спорЁв, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право зберЁгання конфЁденцЁйностЁ сторЁн, а також створити процедурнЁ умови
для примусового виконання їх легально-обгрунтованих рЁшень вЁдповЁдними
оперативними органами державної виконавчої влади.
Надання пЁдприємцям реально гарантованої державою можливостЁ звернутися
за оперативним Ё справедливим захистом своїх прав, не використовуючи
можливостЁ таких форм захисту, що базуються на насильницько-кримЁнальних та
Ёнших протиправних методах, вирЁшення спЁрних питань буде сприяти створенню
необхЁдних умов для легалЁзацЁї "темно-сЁрої"" економЁки та подальшого
скорочення бази живлення економЁчної злочинностЁ в УкраїнЁ.
По-сьоме, необхЁдно органЁзувати бЁльш ефективний державний захист
приватного пЁдприємництва вЁд зазЁхань могутнЁх
121
владних корупцЁонерЁв, а також вЁд тиску на них "криваво-чорних"
правопорушникЁв.
Слабка ефективнЁсть, певна корумпованЁсть та ще Ёснуючий застарЁлий
"ворожо-класовий" пЁдхЁд правоохоронних органЁв до пЁдприємцЁв (що до того ж
посилюється вЁдсутнЁстю на цей час ефективно дЁючої системи державного
захисту пЁдприємцЁв вЁд шантажу Ё тиску з боку кримЁнальних структур
нападЁв, рекету, кЁлерства, викрадень бЁзнесменЁв та членЁв їх родин з метою
викупу тощо) є одним з чинникЁв, що гальмує можливЁсть легалЁзацЁї значної
частини "тЁньової" економЁки в УкраїнЁ.
Для успЁшного виконання безпосереднЁх обов'язкЁв, що стоять перед
органами мЁлЁцЁї, а саме -- захисту суспЁльства Ё економЁки вЁд агресивного
насильства з боку кримЁнально-небезпечних осЁб та їх органЁзованих
угруповань, -- необхЁдно, передусЁм, звЁльнити мЁлЁцЁю та ЁншЁ силовЁ
державнЁ структури вЁд рутинної та малоефективної роботи з менш небезпечними
видами злочинностЁ, Ё особливо з "темно-сЁрою" пЁдприємницькою дЁяльнЁстю.
За цих умов основнЁ зусилля Ё потенцЁйнЁ ресурси правоохоронних органЁв
мають бути сконцентрованЁ на виявленнЁ, розкриттЁ та переслЁдуваннЁ
"криваво-чорних" злочинЁв (тобто кримЁнальних дЁй з елементами насильства
або загрози такого насильства) у вЁдношеннЁ до будь-якої особи, враховуючи
також Ё суб'єктЁв "тЁньової" економЁчної дЁяльностЁ.
Україна, як Ё будь-яка країна, що розбудовує демократичне суспЁльство,
має бути зацЁкавлена, передусЁм, в очищеннЁ свого внутрЁшнього
соцЁально-економЁчного середовища, а також надЁйному захистЁ населення вЁд
кримЁнального терору з боку "криваво-чорної" злочинностЁ. Саме тому
найближчим часом необхЁдно створити таку систему законодавчого забезпечення,
яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у вЁдповЁдностЁ
Ёз присягою: однаково захищати всЁх без винятку жертв насильництва, що
потерпЁли вЁд злочинного свЁту Ё не вЁдволЁкатися на "боротьбу" Ёз
незначними правопорушеннями, якЁ на цей час Ёснують у "темно-сЁрому" секторЁ
"тЁньової" економЁки. У той же час роботою щодо легалЁзацЁї "темно-сЁрих
тЁньовикЁв" повиннЁ займатися виключно податковЁ Ё спецЁальнЁ органи
державної виконавчої влади.
122
У практику дЁяльностЁ правоохоронних органЁв потрЁбно впроваджувати
чЁткЁ пЁдходи щодо розмежування капЁталЁв кримЁнальних елементЁв та
"тЁньовикЁв-господарникЁв". Це вЁдповЁдним чином повинно випливати з
правових актЁв, якЁ юри-дично мають закрЁплювати цЁ якЁснЁ вЁдмЁнностЁ, що
особливо важливо для пЁдвищення результативностЁ у боротьбЁ з економЁчною
злочиннЁстю та корупцЁєю. У правотворчЁй Ё правозахис-нЁй дЁяльностЁ
необхЁдно також брати до уваги весь Ёснуючий арсенал (вЁд насильницьких до
економЁчних) засобЁв, що на цей час застосовує кримЁнальна система для
пЁдтримання свого "тЁньового правопорядку" Ё впроваджувати на базЁ цих знань
надЁйнЁ механЁзми їх знешкоджень.'
НеобхЁдно формувати нове ставлення громадськостЁ й офЁцЁйних структур
до вЁтчизняних пЁдприємцЁв, у тому числЁ Ё до тих, хто мешкає за кордоном.
Проте це питання є значно складнЁшим, нЁж здається на перший погляд.
НайскладнЁшим тут є реалЁзацЁя програми стимулювання репатрЁацЁї
капЁталЁв Ё перетворення їх на надЁйний ЁнвестицЁйний ресурс України. Вона
повинна бути проведена з урахуванням свЁтового досвЁду Ё сучасних
можливостей України. Але при її реалЁзацЁї важливо врахувати чотири суттєвЁ
особливостЁ.
По-перше, те, що український ринок має значнЁ переваги для вЁтчизняного
пЁдприємця, який вивЁз капЁтали за кордон (тобто, порЁвняно з Ёноземними
ринками, має вЁдносно вищу норму прибутку на вкладений капЁтал, краще знає
умови ІУ кон'юнктурнЁ особливостЁ вЁтчизняного ринку, має сталЁ осо-|ЄбистЁ
зв'язки Ё знайомства з представниками органЁв влади та ї|)ЯравлЁння тощо),
перед ринком країн Заходу сумнЁвЁв не ви-ЦКДикає. Але "бЁженцЁв" на цей час
стримує передусЁм небезпека ЦпереслЁдування з боку правоохоронних органЁв (у
зв'язку з ми-^^лим порушенням законЁв), а також можливий тиск на них з
кримЁнальних структур.
Так, на цей час "новЁ форми" вимагання, що пов'язанЁ з поверненням WIB
Ё боргЁв за невиконаними угодами та зобов'язаннями, встановлюють РЩЁйну
таксу за їх "вибивання" - до 50 % вЁд повернутої- суми боргу.
123
По-друге, слЁд зазначити, що можливЁ економЁчнЁ та соцЁальнЁ наслЁдки,
якЁ будуть мати мЁсце пЁсля здЁйснення заходЁв, спрямованих на легалЁзацЁю,
тобто законодавче оформлення своєрЁдної "правової ЁндульгенцЁї" нелегально
вивезеним капЁталам, що мають протиправне походження, в разЁ їх повернення в
Україну потребують ретельного вивчення. Адже йдеться про масштабну амнЁстЁю
фЁнансових наслЁдкЁв кримЁнального присвоєння нацЁонального багатства
України, що у формЁ втечЁ капЁталу "упливло" за кордон за певних економЁчних
та соцЁально-полЁтичних умов та можливостей.
У перЁод значного майнового розшарування суспЁльства (яке вЁдбувається
протягом останнЁх п'яти рокЁв), поширення бЁдностЁ Ё безробЁття, падЁння
рЁвня життя бЁльшої частини населення, загального загострення соцЁальної
кризи та зростання в суспЁльствЁ соцЁальної напруги це питання виходить за
межЁ звичайних заходЁв економЁчної полЁтики Ё переходить переважно у
полЁтичну площину. Йдеться передусЁм про таке рЁшення, яке б зачЁпало
Ёнтереси (причому не лише майновЁ, але й правовЁ, морально-етичнЁ, соцЁальнЁ
та полЁтичнЁ) кожного громадянина Ё суспЁльства у цЁлому. У зв'язку з цим
постановка зазначеного питання у практичному планЁ потребує як мЁнЁмум
репрезентативного вивчення громадської думки з цього приводу (що можливе
лише пЁд час всенародного обговорення або навЁть за умови проведення
референдуму з цього питання).
По-третє, за умови практичного застосування механЁзму амнЁстЁї
капЁталЁв, якЁ втекли за кордон, ця акцЁя не може вЁдбуватися перманентне, а
повинна бути обмеженою у часЁ (скажЁмо, пЁврЁчним або рЁчним перЁодом) Ё при
цьому мають бути визначенЁ межовЁ термЁни "втечЁ" капЁталЁв, стосовно яких
може бути застосована амнЁстЁя (скажЁмо до капЁталЁв, що втекли до 1996
року).
По-четверте, практика засвЁдчує, що головною особливЁстю поведЁнки
фактично кожного капЁталу, який втЁк зЁ своєї країни, пЁсля свого
багатократного кримЁнального масштабо-вання, є те, що у подальшому вЁн
вЁдшукує для себе "тиху" гавань, тобто надЁйне "сховище", де йому була б
гарантована можливЁсть збереження. Тому навЁть Ё за умови, коли власник
капЁталу отримує вЁд нього самий мЁнЁмальний прибуток, це йо-
124
го абсолютно влаштовує, оскЁльки вЁн бажає лише одного -- бути надЁйно
прикритим вЁд ризику переслЁдування Ё конфЁскацЁї могутнЁстю Ё полЁтичною
стабЁльнЁстю держави, що стала для нього новим мЁсцезнаходженням. Саме тому
можна досить точно прогнозувати, що практично не вЁдбудеться очЁкуваного
масового повернення "тЁньових" капЁталЁв до України, навЁть за умови їх
повної "амнЁстЁї"" та надання всеосяжних "пЁльг", якЁ тЁльки може надати
держава власникам цих капЁталЁв.
Проте, одним Ёз найбЁльш обмЁркованих заходЁв, що може надати
можливЁсть повернутись до рЁдної країни певнЁй частинЁ капЁталЁв, якЁ її
покинули, є створення на територЁї України спецЁальної вЁльної ЁнвестицЁйної
зони з наявнЁстю депозитарЁїв Ё з реєстрацЁєю цЁнних паперЁв вЁдповЁдними
фЁнансово-розрахунковими Ёнститутами, що необхЁдним чином надЁйно
забезпечить додатковЁ гарантЁї збереження Ё конфЁденцЁйностЁ операцЁй з
титулами власностЁ зазначених суб'єктЁв пЁдприємницької дЁяльностЁ.
Важливим є питання щодо можливостЁ залучення у якостЁ легальних
ЁнвестицЁйних джерел величезних обсягЁв "тЁньових" коштЁв, що має населення
в самЁй УкраїнЁ? Чи працюватимуть цЁ акумульованЁ багатства найближчим часом
на економЁку України? Чи перетворяться зазначенЁ кошти на функцЁонуючЁ
капЁтали та джерела ЁнвестицЁйних ресурсЁв у нашЁй державЁ -- питання досить
риторичне. Бажання легалЁзувати кримЁнальнЁ Ё напЁвкри-мЁнальнЁ капЁтали для
того, щоб Ёнвестувати їх у хворобливу економЁку (яка до того ж контролюється
"малозабезпеченими" чиновниками) може на практицЁ залишитися досить
Ёлюзорною мрЁєю. НайбЁльш вЁрогЁдним за цих умов є те, що "тЁньовЁ"
накопичення ще довгий час працюватимуть поза сферою суспЁльного
матерЁального виробництва, залишаючись "тЁньовими". НавЁть уСША, що
Ёсторично не проходили через перЁод кримЁнальної приватизацЁї держвласностЁ,
Ё мали бЁльш, нЁж сторЁчний досвЁд парламентаризму та двохсотрЁчний стаж
розбудови ринкових вЁдносин, процес "вЁдмивання" "тЁньової" економЁки 20-х
рокЁв тривав понад ЗО рокЁв Ё, в основному, завершився лише у 60-х роках. ,
Проте, незважаючи на вищесказане, не слЁд вЁдкидати мож-рЁДИвЁсть
санкцЁонування державою громадянам на обмежений Ч^ерЁод, Ёнвестувати кошти
(джерела надходження яких м'яко
125
кажучи є сумнЁвними), у сЁльське господарство, будЁвництво, в тому
числЁ житлове, легку, харчову промисловЁсть без подання декларацЁй про
джерела походження цих доходЁв.
ЕмпЁрика перЁоду ринкової трансформацЁї є такою, що на цей час вже
досить наївною здається нещодавно поширена серед науковцЁв Ё представникЁв
владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на свої мЁсця, а
перехЁд до ринкової економЁки, лЁбералЁзацЁя вЁдносин мЁж державою Ё її
суб'єктами, а також мЁж самими суб'єктами господарсько-комерцЁйної
дЁяльностЁ автоматично лЁквЁдуює "тЁньову" економЁку Ё дозволять вивести її
на "свЁтло".
СвЁдченням того, що це далеко не так, є не тЁльки набутий вЁтчизняний
досвЁд, а й досить бурхливий розвиток "тЁньової" економЁки в бЁльшостЁ країн
Заходу.
Безумовно можливо очЁкувати об'єктивного самовЁдмирання тих проявЁв
"тЁньової"" економЁки, якЁ зросли на нивЁ адмЁнЁстративно-командної системи
та її "вЁдлуння". У той же час не слЁд думати, що начебто вся дЁюча у "тЁнЁ"
частка економЁки може бути легалЁзованою лише шляхом дерегуляцЁї, тобто
зняттям тих чи Ёнших заборон Ё обмежень у дЁяльностЁ суб'єктЁв економЁчних
вЁдносин або зменшенням податково-фЁскального тиску на них до самої нижчої
позначки, яку може собЁ дозволити держава.
В економЁчнЁй полЁтицЁ та законодавчЁй дЁяльностЁ, що спрямованЁ на
обмеження "тЁньових" процесЁв, слЁд прагматичне усвЁдомити, що реально на
легалЁзацЁю, навЁть за самих сприятливих для "тЁньового" бЁзнесу умов,
пЁдуть лише тЁ, хто в межах своєї "тЁньової" дЁяльностЁ прагне не стЁльки
миттєво нажитися, скЁльки легЁтимне Ё швидко заробити та самореалЁзуватися у
якостЁ пЁдприємцЁв. Значну ж частину "тЁньовикЁв" по той бЁк суспЁльних
ЁнтересЁв та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що
отримуються будь-яким, переважно кримЁнальним шляхом. І якщо новЁ" якЁсно
досконалЁ законодавчЁ правила перекриють для них саму можливЁсть отримання
надприбуткЁв, то навряд чи вони Ёз цим погодяться Ё будуть дЁяти у
вЁдповЁдностЁ до чинного законодавства. МожливостЁ розвитку ринку Ё їх
особиста аморальнЁсть природно пЁдштовхне цих суб'єктЁв лише до змЁни форм
дЁяльностЁ, пошуку нових сфер
126
Ё джерел отримання надприбутку, навЁть якщо вони матимуть кримЁнальне
походження.
ТЁ, хто звик дЁяти "по той бЁк закону", саме "на тому боцЁ" Ё
почуватимуть себе "як риба в водЁ". Тому для них легалЁзацЁя економЁчної
дЁяльностЁ означає передусЁм змЁну способу життя, складу думки, необхЁднЁсть
налагодження нових зв'язкЁв, дотримання нових правил, навЁть якщо вони Ё
встановленЁ у вЁдповЁдностЁ до потреб забезпечення дЁяльностЁ цивЁлЁзованої
ринкової економЁки. ОскЁльки все ж таки це є правила, до яких необхЁдно
пЁдпорядковувати власне приватне пЁдприємництво, тобто пЁдкорятись певнЁй
фЁксованЁй Ё суб'єктивно досить незручнЁй системЁ законодавчих обмежень Ё
заборон.
Тому корумпована "чорна" економЁка Ё мафЁознЁ структури будуть постЁйно
створюватимуть протидЁю справжньому, а не декларативному розкрЁпаченню
ринку, а також налагодженню надЁйного механЁзму захисту державної "кишенЁ"
(тобто державних фЁнансових ресурсЁв Ё державної власностЁ) вЁд усЁх
можливих форм їх використання як зметаю особистого забезпечення, так Ё в
Ёнших корисних (особистих, групових або кланових) цЁлях.
Немає пЁдстав вважати, що бЁльшЁсть вЁтчизняних бЁзнесменЁв
безповоротньо втратила природну здатнЁсть дЁяти розумно. Інакше кажучи, вони
можуть досить точно спрогнозувати Ё пЁдрахувати найбЁльш вЁрогЁднЁ особистЁ
витрати Ё прибутки вЁд своїх дЁй. Якщо переваги будуть бЁльшими за витрати
(або, Ёншими словами, за реальнЁ незручностЁ та збитки), пЁдприємець дЁятиме
вЁдповЁдно зЁ своїми Ёнтересами максимЁзацЁї прибутку.
НинЁ пЁдприємцЁ чудово розумЁють, що ймовЁрнЁ витрати, якЁ пов'язанЁ з
приховуванням доходЁв вЁд податкЁв, мають бути значно нижчими, нЁж
передбачуванЁ прибутки й вигоди. Для конкре-; тного суб'єкта негативнЁ
наслЁдки, якЁ вЁн може вЁдчувати у разЁ | Незаконних дЁй, подЁляються на два
загальнЁ типи -- почуття про-|У|Ини (на зразок докорЁв совЁстЁ) та страх
кримЁнального переслЁдування Ё можливого покарання. На сьогоднЁшнЁй день
ситуацЁя ркладається таким чином, що пЁдприємцевЁ набагато вигЁднЁше не
вЁддавати державЁ левову частку свого прибутку, а залишити її ЩобЁ. Це
вЁдбувається тому, що у багатьох громадян за умов пато-
127
логЁчного антисуспЁльного домЁнування вЁдносин тотальної продажностЁ
(не слЁд плутати з нормальними ринковими вЁдносинами) повнЁстю стає
атрофованим моральне почуття провини за свої антисуспЁльнЁ вчинки, а тЁ
прикрощЁ Ё негаразди, що пов'язанЁ з можливим кримЁнальним покаранням за
них, як правило випадають на долю далеко не всЁх правопорушникЁв.
Проте, при оптимальному зменшеннЁ податкового тиску на бЁзнес ситуацЁя
може певним чином змЁнитися, оскЁльки ймовЁрнЁ витрати починають
перевищувати передбачуванЁ вигоди. За цих умов пЁдприємець розумЁє, що краще
вЁддати третину своїх доходЁв, нЁж надовго потрапити за грати чи сплачувати
обтяжливЁ штрафи.
СлЁд зазначити, що учасники "тЁньової" економЁки не можуть Ё не бажають
легалЁзувати свою дЁяльнЁсть також Ё з тЁєї причини, щоб у кЁнцевому випадку
не попасти у своєрЁдну економЁчну пастку, тобто продовжувати платити
нелегальнЁ побори за особистий захист, що здЁйснюють по вЁдношенню до них
кримЁнальнЁ структури, та розпочати в повному обсязЁ сплачувати податки
державЁ, яка до того ж неспроможна захистити їх нЁ вЁд поборЁв корумпованих
чиновникЁв, нЁ вЁд "економЁчно активних стражЁв" правопорядку, нЁ вЁд
кримЁнальних структур.
Тому здЁйснення конкретних та ефективних правових та
органЁзацЁйно-процедурних заходЁв, спрямованих на захист Ё звЁльнення
пЁдприємцЁв з легцат тотальної корупцЁї, з одного боку, Ё
кримЁнально-мафЁозного рекету, з Ёншого, є одною з головних Ё необхЁдних
умов обмеження небажаної "тЁнЁзацЁї" економЁки.
Можна сподЁватись, що тЁльки при системному масованому Ё чЁтко
сконцентрованому наступЁ на мафЁозно-терористичну злочиннЁсть Ё вЁдповЁдному
делегуваннЁ повноважень по боротьбЁ з економЁчною Ё "тЁньовою"
неорганЁзованою злочиннЁстю Ёншим, спецЁально створеним для цього державним
органам, можливо добитися позитивних результатЁв, як у боротьбЁ Ёз
злочиннЁстю, так Ё стосовно легалЁзацЁї "темно-сЁрих" сегментЁв "тЁньової"
економЁки. Дотримуючись цього шляху, Україна може Ё повинна стати
цивЁлЁзованою правовою державою, що поважає Ё створює необхЁднЁ умови
законослухняним, сумлЁнно Ё плЁдно працюючим пЁдприємцям.
128
ПІСЛЯМОВА
Як вЁдвернути процес масштабної "тЁнЁзацЁї" Ё кримЁ-налЁзацЁї економЁки
України?
Як звести обсяги вЁтчизняної "тЁньової" економЁки до прийнятного
мЁнЁмуму?
ЦЁ питання настЁльки складнЁ, мЁсткЁ, системнЁ Ё дискусЁйнЁ, що в межах
однЁєї роботи їх неможливо повнЁстю розкрити. Тут лише намЁченЁ деякЁ
принципи, окресленЁ пЁдходи та визначенЁ механЁзми вирЁшення досить широкого
спектру питань обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁї" та локалЁзацЁї
"чорно-кримЁнальних" проявЁв економЁчної дЁяльностЁ. Насамперед, це
стосується принципЁв, напрямЁв, положень, пЁдвищення ефективностЁ реалЁзацЁї
законодавчої стратегЁї, що за певних умов можуть вже найближчим часом знайти
свою практичну реалЁзацЁю.
ДЁалектика розвитку суспЁльних процесЁв засвЁдчує очевидну
неефективнЁсть застосування виключно репресивних заходЁв, спрямованих на
обмеження "тЁньових" процесЁв. Покладання надЁї на те, що лише
санЁтарно-каральнЁ акцЁї правоохоронних органЁв здатнЁ суттєво полЁпшити
ситуацЁю в цЁй сферЁ, принаймнЁ Ёлюзорно. ОскЁльки навЁть в найлЁпшому разЁ
(за умови абсолютно чесної, ефективної Ё високопрофесЁйної роботи
правоохоронних органЁв) цЁ заходи завжди будуть тЁльки запЁзнЁлою
функцЁональною реакцЁєю на тЁ чи ЁншЁ прояви "чорного" пЁдприємництва та
кримЁнальної економЁчної дЁяльностЁ. У гЁршому випадку хвороба лише
заганятиметься всередину, занурюватиметься ще глибше у "тЁнь" Ё тому стане
ще бЁльш небезпечнЁшою. Тому практика життя об'єктивно змушує знаходити Ц Ё
впливати на першопричини тих явищ Ё вЁдносин, що надЁйно * живлять "тЁньовЁ"
процеси.
129
Генеруванню "тЁньової"" економЁки Ё органЁзованої злочинностЁ сприяють
також причини адмЁнЁстративно-правового характеру, в основЁ яких лежить
недосконалЁсть чинного законодавства, що дозволяє посадовим особам
безвЁдповЁдально Ё безкарно використовувати державнЁ та службовЁ
повноваження з корисливою метою, створюючи при цьому сприятливЁ умови для
шахрайства та Ёнших форм економЁчної злочинностЁ. Цьому передусЁм сприяє
об'єктивна можливЁсть одержати надто м'яке покарання за свої дЁї або зовсЁм
уникнути його, що розбещує корумпованих службовцЁв Ё сприяє втягуванню у
протиправну дЁяльнЁсть все нових Ё нових посадових осЁб. Тому обЁйтись без
застосування жорстких репресивних заходЁв на певних напрямах боротьби з
кримЁнальною економЁкою просто неможливо. Досить важливо вже найближчим
часом ретельно пЁдготувати Ё провести великомасштабну та довгострокову акцЁю
(не плутати Ёз "кампанЁєю") боротьби з "бЁлокомЁрцевою" злочиннЁстю Ё
"криваво-чорною" економЁкою. Це у подальшому дасть змогу сформувати
нормальне конкурентне середовище, коли у виграшЁ будуть виключно чеснЁ
пЁдприємцЁ, а не тЁ, що дЁють за законами "чорного" ринку, використовуючи
при цьому особистЁ зв'язки з представниками державних та кримЁнальних
структур.
Очевидним є висновок, що економЁчне зростання Ё обмеження процесЁв
"тЁнЁзацЁї" стануть можливими лише тодЁ, коли полЁтична влада створить
необхЁднЁ умови для легальної економЁчної самоорганЁзацЁї. СьогоднЁ державна
полЁтика ще не сприяє по-справжньому самореалЁзацЁї економЁки переважно на
легальному, а не на "тЁньовому", нелегальному рЁвнЁ. Сприяти легальнЁй
самоорганЁзацЁї для держави означає значне Ё швидке скорочення
формально-адмЁнЁстративного контролю за дЁяльнЁстю приватного пЁдприємництва
та перехЁд до "гри" за твердими правилами. До тих пЁр, поки держава буде
кон'юнктурне пЁдходити до цих правил Ё сама їх порушувати, добитись
вЁдчутних зрушень щодо реального обмеження процесЁв "тЁнЁзацЁї'" навряд чи
вдасться. Тому необхЁдно насамперед забезпечити сприятливЁ правогосподарськЁ
умови для бЁзнесу, пов'язанЁ Ёз суттєвим вдосконаленням податкової,
приватизацЁйної, зовнЁшньоекономЁчної, ЁнвестицЁйної полЁтики тощо.
130
Для ефективної протидЁї "тЁньовЁй" Ё кримЁнальнЁй економЁчнЁй
дЁяльностЁ та її локалЁзацЁї необхЁдно розробити спецЁальну комплексну
державну програму, яка повинна передбачати реалЁзацЁю цЁлої низки заходЁв
правового, органЁзацЁйного, економЁчного Ё наукового характеру. В основу
цЁєї програми можуть бути покладенЁ наступнЁ основнЁ елементи:
-- здЁйснення комплексної податкової реформи, що передбачатиме
розширення бази оподаткування, з одночасним скороченням номЁнальних величин
податкових ставок Ё загального фЁскального тиску на товаровиробника та
прийняття податкового кодексу;
-- реформування нацЁональної системи бухгалтерської звЁтностЁ з метою
її спрощення, унЁфЁкацЁї Ё вЁдповЁдної правової регламентацЁї;
-- прийняття пакету законодавчих актЁв, що має забезпечити цивЁлЁзоване
функцЁонування банкЁвської системи країни, обмежити можливЁсть її
використання з метою ухилення вЁд сплати податкЁв, "вЁдмивання" грошей та
рЁзних проявЁв фЁнансових шахрайств;
-- створення сприятливЁших Ё бЁльш надЁйнЁших, нЁж в Ёнших державах,
умов для Ёнвестування й залучення фЁнансових ресурсЁв;
-- прийняття пакету законодавчих актЁв, якЁ б посилювали захист
приватної та публЁчної форм власностЁ, забезпечували надЁйну правову
захищенЁсть пЁдприємцЁв;
-- прийняття Ё реалЁзацЁї (за умови пЁдтримки широкою громадськЁстю)
програми легалЁзацЁї "тЁньових" капЁталЁв, передусЁм тих, якЁ не мають
кримЁнально-кривавого та нацЁональне небезпечного походження (включаючи
гарантЁї амнЁстЁї для капЁталЁв, що мають повернути з-за кордону);
-- зосередження роботи репресивного Ё правоохоронного апарату на
локалЁзацЁї органЁзованої злочинностЁ та кримЁнальних промислЁв, а також на
захистЁ власностЁ, економЁчних прав Ё життя громадян вЁд кримЁналЁтету;
-- створення Ё державне фЁнансування мобЁльних науково-практичних груп
для дослЁдження багатоаспектних проявЁв "тЁньової" економЁки, її суспЁльної
небезпеки та механЁзмЁв обмеження.
131
РеалЁзацЁя цих заходЁв дозволить значною мЁрою локалЁзувати "тЁньову"
економЁчну дЁяльнЁсть Ё використати "тЁньовЁ" капЁтали для розвитку
нацЁональної економЁки.
"ТЁньовий" капЁтал у процесЁ функцЁонування тЁсно пов'язаний з владними
структурами. РозЁрвати цей зв'язок -- головне завдання обмеження "тЁньової""
дЁяльностЁ. Інакше процес стане незворотним, та й "тЁньовий" капЁтал не
зможе чи не наважиться вийти з тЁнЁ. Саме у цЁй площинЁ має лежати основне
поле дЁяльностЁ правоохоронних органЁв -- боротьба з корупцЁєю Ё
органЁзованою злочиннЁстю. НайважливЁшим напрямом боротьби Ёз "чорною"
економЁкою є суворе дотримання законностЁ у дЁяльностЁ всЁх ланок
управлЁнського апарату, винищення корупцЁї в органах державної влади на всЁх
її рЁвнях.
НеобхЁдно Ёстотно змЁцнити довЁру до влади шляхом ефективного захисту
населення вЁд рЁзного роду фЁнансових шах-райств, надЁйного захисту
заощаджень, капЁталЁв Ё самого Ёнституту приватної власностЁ.
Форсована, економЁчно вивЁрена та надЁйно забезпечена досконалою та
стабЁльною законодавчою базою ЁнтеграцЁя України у свЁтовЁ господарськЁ
зв'язки, а також створення умов для масового залучення капЁталу з-за кордону
не тЁльки можуть надати безцЁнну допомогу у структурнЁй перебудовЁ економЁки
та налагодженнЁ ринкових вЁдносин, а й, що не менш важливо, допоможуть
вЁдЁрвати "тЁньовий" капЁтал вЁд бюрократично-монопольних та
кримЁнально-мафЁозних структур.
НеобхЁдно ясно усвЁдомлювати всю масштабнЁсть завдань витЁснення
"тЁньової" економЁки, а також те, що цЁ завдання можуть вирЁшуватись рЁвно
настЁльки Ё такими темпами, наскЁльки швидко ми зможемо присунутись до
"бЁлого", тобто цивЁлЁзованого ринку в масштабах всЁєї країни. У цьому
процесЁ офЁцЁйний ринок повинен продиктувати Ё нав'язати свою волю
пЁдпЁльнЁй економЁцЁ, а не навпаки.
ПотрЁбно суттєво покращити Ёнформування суспЁльства щодо процесЁв, якЁ
вЁдбуваються у "тЁньовому" секторЁ економЁки, особливо у сферЁ "чорної""
економЁчної дЁяльностЁ. ОскЁльки поверховЁ знання якЁсних особливостей цЁєї
складової "тЁньового" сектору економЁки на цей час не дозволяють розробити
132
ефективнЁ науковЁ рекомендацЁї та досконалЁ програми, що мають бути
покладенЁ в основу механЁзмЁв подолання "тЁнЁзацЁї" вЁтчизняної економЁки.
У боротьбЁ з "тЁньовими" процесами треба враховувати об'єктивну
реальнЁсть та свЁтовий досвЁд, який свЁдчить, що в реальних полЁтичних,
економЁчних Ё соцЁальних умовах повнЁстю подолати тЁньову економЁку
практично неможливо. ОрЁєнтиром може бути лише її обмеження до рЁвня
розвинутих країн свЁту, досягти якого у стислЁ строки можна лише за умов
ефективного розвитку економЁки, створення надЁйної Ё стабЁльної правової
системи регулювання ринкових вЁдносин, Ёстотного пЁднесення рЁвня життя
бЁльшої частини населення країни.
Для цього необхЁдно швидко пройти об'єктивно необхЁдний шлях до
вЁдкритого суспЁльства з правочинною декримЁналЁзо-ваною економЁкою.
ЗацЁкавити виробника у швидкЁй побудовЁ "чистої"" економЁки, можливЁстю
працювати на себе, не живлячи продуктами своєї працЁ жодних паразитуючих
кримЁнальних елементЁв, незалежно вЁд їхнього статусу, яким вони
прикриваються (чи державою, чи мафЁєю). СлЁд також здЁйснити комплекс
заходЁв соцЁального характеру, серцевиною яких має бути реформа оплати працЁ
та реальнЁ дЁї влади в напрямЁ подолання бЁдностЁ в УкраїнЁ.
На завершення слЁд наголосити, що ефективне обмеження та легалЁзацЁя
"тЁньової" економЁки можливЁ лише за умов громадської злагоди, стабЁльностЁ
Ё змЁцнення довЁри до всЁх гЁлок влади в УкраїнЁ.
133
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА........................................................................................
1. "ТІНЬОВА" ЕКОНОМІКА ЯК ОБ'ЄКТ СИСТЕМНОГО НАУКОВОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ............................................... 7
1.1. ТеоретичнЁ аспекти аналЁзу "тЁньової" економЁки та визначення ТЁ
структурних складових...................7
1.2. ЯкЁснЁ особливостЁ розвитку "тЁньової" економЁки в умовах
адмЁнЁстративно-командної системи
господарювання.............................................................15
1.3. ОцЁнка масштабЁв та структури "тЁньової" економЁки СРСР --
генетичної основи розвитку тЁньових" процесЁв у незалежнЁй
УкраїнЁ............
24
ЗО
2. СПЕЦИФІКА УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
"ТІНЬОВОЇ" ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНИ...................................................................................
2.1. Чинники, якЁснЁ особливостЁ розвитку та основнЁ джерела живлення
вЁтчизняної "тЁньової"
економЁки.......................................................................30
2.2. МеханЁзми поширення впливу "чорних" економЁчних структур на
систему державного управлЁння та
економЁку..................................................................44
2.3. Експертно-аналЁтичнЁ оцЁнки масштабЁв сучасної "тЁньової"
економЁки...................
134
54
3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ СТРАТЕГІЇ ТА МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ
ДЕРЖАВИ НА ОБМЕЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ "ТІНЬОВОЇ"
ЕКОНОМІКИ............................................................................
78
3.1. АналЁз правових чинникЁв сприяння розвитку
процесЁв "тЁнЁзацЁї" економЁки України.................... 78
3.2. ДосвЁд США щодо створення умов правового обмеження проявЁв
"тЁнЁзацЁї" економЁки, який може бути застосований у вЁтчизнянЁй практицЁ
........................................................................94
3.3. Вдосконалення правових та органЁзацЁйно-процедурних пЁдходЁв
проведення диференцЁйованої полЁтики щодо окремих секторЁв та суб'єктЁв
•тЁньової" економЁки
.113
ПЁСЛџМОВА .
Популярность: 3, Last-modified: Wed, 01 Dec 1999 15:00:09 GmT